Як заспокоїти дитину під час сирен чи гуркоту: інструкція від психолога

Сирени, дзвони, вибухи – усі різкі звуки можуть викликати у дітей неспокій чи істерику. 

Як допомогти малечі впоратися зі страхом, пояснила психологиня Світлана Ройз на сторінці Міністерства охорони здоров'я. 

"Боятися того, що насправді лякає, – нормально. При цьому діти орієнтуються на нашу реакцію і на те, як ми їм пояснюємо те, що відбувається. Тому маємо знати, як діяти у подібних ситуаціях", – зазначає вона. 

Тому "приборкати" страх можна за простим алгоритмом:

1️⃣ Нормалізація

Дорослий фіксує і пояснює ситуацію:

"Я бачу, що ти боїшся. Цей звук справді лякає, але він означає, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Про нашу безпеку дбають – тож і нам треба подбати про себе і йти в укриття".

2️⃣ Підтримка

Дорослий сигналізує дитині про підтримку й пропонує дію: 

"Я з тобою і буду з тобою весь час. Хочеш, я візьму тебе на руки, а ти візьмеш свою іграшку (воду, домашнього улюбленця)?"

3️⃣ Завершення

Дорослий акцентує, що загроза минула, і відзначає силу дитини: 

"Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались".  

Читайте також: "Якщо загинемо, то усі разом": історія порятунку прийомної родини з Маріуполя

Крім того, психологиня радить застосувати різні методи:

• тактильні;
• дихальні;
• ігрові;
• відволікальні.

Наприклад, можна запропонувати дитині співати пісні разом або послухати аудіоказку в навушниках.

Можна помасажувати вуха (наче ми робимо масаж вух слонику) та простукати зону за вухами.

Якщо дитині це сподобається, то можна пограти в слоника, який обмахується вухами: прикладаємо долоні до вух – відкриваємо – закриваємо.

Світлана Ройз каже, що можна також пограти в терапевтичну "гру": розтерти вуха і уявити, що з них "висипається" в долоню чи на землю все, що їм заважає. 

Читайте також: "Щодня у мене – свій бій". Як мати-вихователька 22-х дітей рятує їх від війни та займається волонерством

Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.

Або – викликати позіхання. Для того треба провести пальцями від козелка вуха до щелепного суглоба та запропонувати дитині позіхати.

Психологиня радить застосувати дихальні практики з гучним видихом (можна робити видих з відкритим ротом).

А якщо дозволяють обставини – пускати мильні бульбашки, щоб стимулювати потужний видих.

Також можна смоктати льодяник, сухофрукт або жувати жувальну цукерку чи гумку.

Коли дитина заспокоїлась, варто запитати її про наступні дії: що будемо робити, коли вийдемо з укриття. 

Нагадаємо, у діти через війну відчувають багато страхів. Зокрема, хлопці та дівчата різного віку бояться, що їхнього тата можуть вбити окупанти.

Читайте також: Свідки найбільшого болю і щастя. Як подружжя весільних фотографів з Одеси знімає війну