Інноваційна терапія чи санаторій для багатих: що не так з популярною програмою оздоровлення доктора Маєра
Тема "виведення шлаків та токсинів" з організму мала популярність ще на початку XX століття. Згодом затихла, але у 90-х отримала нове дихання.
Сьогодні тема "очищення організму" за допомогою спеціальних програм не просто популярна, а й набула гламурного фльору. Її пропонують у модних клініках та відпочинкових комплексах за немаленьку суму грошей.
Часто обіцяють схуднення, покращення стану шкіри, волосся та інші спокусливі пропозиції.
Цілі клініки пропонують хитромудрі методики й намагаються підкріпити це авторитетністю.
Наприклад, посилаються на австрійського лікаря-гастроентеролога Франца Ксав’єра Маєра. Але хто такий взагалі Франц Ксавьєр Маєр?
Це справді австрійський лікар, гастроентеролог. У свій час, тобто у XIX-XX століттях, він досліджував травну систему та те, як вона впливає на загальне здоров'я.
Він сповідував золіцистичний підхід до медицини. Іншими словами, він дивився на здоров'я не як на відсутність хвороби, а більш комплексно, де має сенс і фізичне, і ментальне, і духовне. У часи Маєра – це було дійсно прогресивно.
Деякі його підходи є актуальними і досі, хоча часто на озброєння це беруть не лише професійні лікарі, а й гомеопати, травники та інші адепти ненаукових лікувальних методик.
Частково в цьому криється їхня популярність: там, де заклопотаний та втомлений лікар обмежиться сухими запитаннями для збору анамнезу, гомеопат підійде більш комплексно та емпатично, що налаштує пацієнта позитивно та підсилить ефект плацебо від цукрової кульки.
За кордоном також багато клінік та поціновувачів доктора Маєра.
Їхній підхід базується на 4 китах:
- відпочинок;
- очищення;
- навчання;
- заміна.
Іншими словами, людині дають гарненько відпочити та відіспатись, що добре.
Також на цьому етапі йдеться про постування та помірно очищувальну дієту, що звучить сумнівно (читайте далі).
Далі пацієнта планують очищувати від токсинів, в тому числі зрошенням сольового розчину, який має нібито допомогти відтоку жовчі.
Навчання має на меті випрацювати здорові звички.
А заміна… підібрати біологічноактивні добавки. От тільки не ясно, навіщо здоровій людині, яка має здорові звички, добавки?
Але уявімо, що там працюють кваліфіковані лікарі, які можуть професійно визначити доречність тих чи інших БАДів.
То що ж з цим всім не так?
Можливо, свого часу Маєр був вельми прогресивним.
Але пропонуємо подивитися на те, що каже сучасна медицина на цю систему і під яким соусом вона подається маркетологами.
Про це ми поговорили з лікаркою-дієтологинею Ганною Пархоменко та гастроентерологинею Євгенією Белінською.
Ми проаналізували програми, які пропонують українські клініки. З етичних міркувань називати ці клініки не будемо.
Чотири "не так" із системою Маєра
№1: Старий добрий міф про "брудний кишківник"
Відразу в програмах, які пропонують клініки, впадає в око абзац про забруднення кишківника.
Звучить він так: "Забруднення кишківника сприяє інтоксикації всього організму. Проблеми з травленням призводять до різних захворювань шлунково-кишкового тракту: ожиріння, гастрит, холецистит, панкреатит. Викликають діабет, імпотенцію, неврологічні патології, включаючи депресію, порушення сну, мігрені, можуть привести до розвитку онкології".
Який жах!
От тільки є нюанс: такого поняття як "брудний кишківник" не існує.
Як пояснює лікарка-дієтологиня Ганна Пархоменко, кишківник неможливо "забруднити". Бо ми не вживаємо в їжу "бруд", ми споживаємо харчові продукти.
"Харчові продукти просуваються шлунково-кишковим трактом (ШКТ), у процесі просування на них діють ферменти. Так відбувається травлення. Усі побічні продукти травлення нейтралізуються печінкою – нашою "станцією детоксикації". Тож науці невідомі шляхи, якими кишківник міг би "забруднюватись". Шлаків не існує", – каже вона.
Проте казати, що кишківник не впливає на наш загальний стан – також неправильно.
Звичайно, впливає! Як і стан всіх наших інших органів.
У кишківнику всмоктуються важливі для нас поживні речовини.
Якщо процеси всмоктування якимось чином порушені, це може призвести до дефіцитів вітамінів та мінералів, що шкодить здоров’ю.
"Саме це ефективне всмоктування відіграє важливу роль у здоров’ї всіх систем організму, а порушення всмоктування веде до дефіцитних станів та є фактором ризику захворювань. Але "забруднення кишківника" жодного стосунку до всмоктування не має.
Всмоктування порушується, коли є зміни в будові стінки кишківника, що може бути наслідком запальних або інших процесів, наслідком хронічних захворювань, як-от хвороба Крона, виразковий коліт, целіакія тощо. Але це не результат міфічного "забруднення", – зауважує дієтологиня.
№2: Тонкий кишківник погано піддається сучасним апаратним методам дослідження (насправді ні)
І тому маркетологи пропонують звернутися до доволі специфічних методів.
"Тонкий кишківник погано піддається сучасним апаратним методам дослідження. Доктор Маєр протягом усього життя розробляв методологію діагностики, яка враховує всі можливі аспекти: результати аналізів, анамнез, оцінку психологічного стану, конституції тіла. Надається значення запахів з рота, кольором і запахом виділень, станом шкіри й волосся, слизових, очей, судин. Особливе місце в системі досліджень займає мануальна діагностика і пальпація органів черевної порожнини, яка також дозволяє спостерігати за прогресом в процесі лікування", – йдеться на сайті.
Що з цим не так?
Насамперед, що говорячи "А", тут замовчується "Б".
Дійсно, запах з рота, стан шкіри та волосся, колір склер очей та те, як себе людина почуває ментально – все це є важливими показниками, й професійний лікар ніколи не буде цим нехтувати.
Наприклад, жовті склери натякають на проблеми з печінкою, в тому числі на гепатити різної природи.
Також доведено, що стан нашого кишківника може впливати й на наше ментальне здоров'я. Це відомо як кишково-мозкова вісь.
Проте сучасна медицина має розкіш не обмежуватись запахом з рота чи ментальним станом (що залишається важливими етапами збору анамнезу).
Але також у нас є:
- копрограма;
- аналіз калу на рівень кальпротектину (маркер запальних процесів);
- аналіз калу на рівень панкреатичної еластази (показник ефективності роботи ферментів підшлункової залози);
- колоноскопія;
- біопсія тощо.
Якщо повернутись саме до питання дослідження тонкого кишківника, то є такий метод як ентероскопія. Зрештою, існує ультразвукове дослідження.
Тож стверджувати, що лише авторські методики лікаря, який жив понад 100 років тому, можуть допомогти нам зрозуміти, що не так з нашим кишківником, зокрема тонким – це просто брехня.
№3: Терапія як така
Йдеться про так звану методику детоксу.
Її промоутери пропонують "очищення кишківника від накопичених шлаків і токсинів, а також відпочинок травної системи й всього організму".
А також:
- відпочинок;
- спокій;
- дієтичне харчування;
- помірні аеробні вправи тощо.
Чи будете ви почувати себе краще після такого відпочинку?
Ми впевнені, що так.
Тому що відпочинок, спокій, помірна рухова активність і харчування, яке готували не ви, завжди підуть на користь.
Якщо ви мало споживали клітковини, а в клініці вам будуть приносити фрукти та овочі, то стан вашого кишківника дійсно покращиться. Бо достатня кількість клітковини корисна для травлення, допомагає позбутися закрепів та важлива для нашого мікробіому.
Якщо ви вели малорухливий спосіб життя, багато сиділи через надмірну розумову працю, а в клініці вам забезпечать приємну рухову активність та прогулянки – то так, ваш загальний стан та стан вашого кишківника також покращаться. Бо фізичні навантаження покращують травлення та підвищують настрій.
От тільки якщо у вас дійсно є серйозне захворювання кишківника, як, наприклад, хвороба Крона чи виразковий коліт – то навряд відпочинок допоможе впоратись з цією проблемою.
То що ж не так?
Принципове "не так" саме з детокс-методами, які можуть шкодити.
"Шлаків" не існує, – нагадує Ганна Пархоменко. – Усі побічні продукти обміну речовин успішно нейтралізує печінка, а "відпочинок" травній системі не потрібен, бо травна система, як і будь-яка інша, не може "втомитися".
Вона додає, що "детокс" чи відпочинок голодом для травної системи не працює.
Голод – це просто голод, без доведених "плюшок", зате з купою ризиків, як-от:
- порушення відтоку жовчі;
- жовчнокам'яна хвороба;
- порушення сну;
- підвищення рівня тривоги;
- зміни настрою;
- підвищення ризику РХП тощо.
Як саме збираються в клініці вас "очищувати"?
Клізма? Голод? Препарати, які послаблюють?
Це невідомо, каже лікарка-гастроентерологиня Євгенія Белінська.
"По суті, це все чистий маркетинг, який не дає конкретики.
Єдине, що можна сказати точно: вісцеральний масаж (механічний вплив на внутрішні органи та черевну порожнину загалом) не рекомендований при більшості захворювань ШКТ", – додає лікарка.
Також відомо, що клізма може порушувати наш здоровий мікробіом, а схуднення з високим дефіцитом калорій – сприяти втраті м'язової маси.
Ганна Пархоменко знову зауважує: детоксикацію забезпечує печінка. Отже, є сенси дбати про її здоровʼя, щоб сприяти ефективному природному детоксу.
Яким чином:
- регулярно харчуватися: три чи більше разів на день;
- формувати тарілки відповідно до схеми тарілки здорового харчування;
- мінімізувати алкоголь та споживання інших токсичних речовин;
- приймати препарати вітамінів і мінералів тільки за призначенням лікаря (а не нутриціолога!);
- проходити щорічний чекап здоровʼя: в першу чергу, це скринінги на гепатити B і С;
- вакцинуватися від гепатиту B та А;
- рухатись у задоволення (але не на голодний шлунок).
Є продукти, які підвищують ефективність реакцій детоксикації в печінці. Можна додавати їх у раціон, але спрацює це лише на базі раціонального свідомого харчування. Ці продукти стануть такою собі "вишенькою на торті".
Мова, наприклад, про:
- хрестоцвітні овочі;
- ягоди;
- зелень;
- цибуля та часник.
Список не повний і може бути продовжений.
"Звертаю особливу увагу на те, що деякі з цих продуктів можуть бути тригерами здуття або печії, це індивідуально і неможливо передбачити. Тож, у разі схильності до здуття, печії та іншого дискомфорту у ШКТ, вводити ці продукти в раціон або збільшувати їх кількість варто поступового, дослухаючись до своїх відчуттів", – додає Ганна Пархоменко.
І підсумовує: жодного іншого доказового детоксу, як і "шлаків", не існує.
№ 4: Іноді методика Маєра – це не методика Маєра
Ми зателефонували в одну з клінік, яка пропонує детокс програми за методикою лікаря.
Що вони пропонують:
- дієтичне харчування: що саме не уточнюється, але обіцяють максимально індивідуальний підхід;
- душ шарко або гідромасаж (тіло масажують струменями води різної потужності). Є дані, що це може допомогти зменшити болі в мязах, особливо після фізичних навантажень. Проте є ризик і побічних ефектів, наприклад, пошкодження нервів, синці, опіки, якщо температура води для вас завелика;
- масажі;
- скандинавську ходьбу;
- води, які стимулюють роботу жовчного міхура та кишківника. Але оскільки адміністратор клініки не уточнив, які саме води, то ми не можемо коментувати доказовість або шкоду/користь цього методу;
- відпочинок;
- консультації лікарів;
- аналізи.
Також запевнили, що всі процедури детоксу приємні, тобто клізми і солоної води не буде!
Це просто релакс для людей, які можуть це собі дозволити.
І якщо у вас є гроші, але немає серйозних проблем зі здоров'ям, то… чому ні?
Тільки ані до доказової медицини, ані до покійного доктора це жодного стосунку може не мати.
Наталя Бушковська, спеціально для УП. Життя
