Як зрозуміти, що "накрила" апатія, і чому так стається?
Втому та нудьгу взимку часто "приписують" ознакам апатії. Хоча причинами поганого настрою можуть бути навіть відсутність нормального сну та денного світла.
Потрібно розуміти: не кожна апатія, про яку люди говорять у побуті, є справді нею в медичному розумінні.
Американська психологічна асоціація (APA) визначає апатію як "відсутність мотивації або цілеспрямованої поведінки та байдужість до оточення". Вона може бути симптомом неврологічних станів, таких як хвороба Паркінсона чи хвороба Альцгеймера, або наслідком інсульту чи черепно-мозкової травми.
Щоб дізнатися, які саме причини й ознаки апатії, та що потрібно робити в її випадку, "УП. Життя" використала джерела Healthline, WebMD, National Library of Medicine та Cleveland Clinic.
Що таке апатія?
У повсякденному житті апатію часто сприймають як протилежність емпатії (здатності розуміти та поділяти почуття інших).
Однак у медичному контексті апатія – це не просто відсутність почуттів чи турботи про інших людей і їхні ситуації, а стан, який не піддається свідомому контролю. Це не прояв ліні чи усвідомленого вибору бути байдужим.
У побуті люди згадують апатію, маючи на увазі такі прояви:
- втому;
- нудьгу;
- емоційне вигорання;
- легкий тимчасовий спад мотивації;
- смуток чи розчарування.
Ці стани можуть справді бути неприємними, але не є апатією як медичним проявом. У клінічному розумінні апатія – це стійке зниження мотивації, яке проявляється у трьох сферах:
- емоційній (людина майже не відчуває емоцій, реагує "плоско");
- когнітивній (відсутність ініціативи, складно зосередитися, важко почати дію);
- поведінковій (не робить речей, які раніше робила, перестає цікавитися улюбленими заняттями).
Щоб це вважалося медичною апатією, симптоми мають бути тривалими, вираженими, впливати на повсякденне життя та значно відрізнятися від попередньої поведінки.
Які ознаки апатії?
Прояви апатії включають:
- Відстороненість та уникання роботи, хобі чи проведення часу з близькими.
Водночас люди з апатією зазвичай виглядають такими, що отримують задоволення від спілкування з близькими, якщо їх "підштовхнути" або переконати.
- Відсутність занепокоєння через те, що людина перестала займатися улюбленими справами.
Зміни частіше помічають родичі та близькі, які першими починають турбуватися щодо стану людини з апатією.
- Перекладання своїх щоденних справ на інших людей.
Це не через те, що людина не може виконати завдання фізично чи психічно (наприклад, піти за продуктами чи оплатити рахунки), а тому, що їй бракує внутрішньої мотивації.
- Зменшення або відсутність вираження як позитивних, так і негативних емоцій (емоційне притуплення).
Людина може не відчувати сильних емоцій або не реагувати на ситуації так, як очікується.
Апатія може нагадувати депресію, проте це різні стани. Люди з апатією не відчувають пригніченого настрою чи смутку, як це буває при депресії. Однак у людини можуть одночасно бути депресія та апатія.
Які причини апатії?
Передня частина мозку відповідає за емоції, цілі та поведінку, тому її пошкодження може спричиняти апатію. Вона часто є одним із перших симптомів хвороби Альцгеймера та інших форм деменції, що пошкоджують мозок. До 70% людей із деменцією можуть мати апатію.
Лікарі найчастіше спостерігають апатію в людей із деменцією, депресією або після інсульту. Але апатія може виникати і без супутнього медичного стану.
Апатія також може бути симптомом інших порушень роботи мозку, таких як:
- черепно-мозкова травма внаслідок сильного удару;
- інсульт;
- хвороба Паркінсона;
- шизофренія;
- депресивний розлад;
- пухлини в певних ділянках мозку;
- побічна дія певних ліків.
І саме тому важливо розуміти, що справжня апатія – це не риса характеру чи прояв ліні, а серйозний симптом, який потребує уваги.
Яке лікування апатії?
Хоча апатію може бути складно діагностувати та лікувати, існують способи її контролю. Лікарі призначають медикаментозне лікування чи певну реабілітацію залежно від причини симптомів.
Також можна спробувати такі поради, що можуть допомогти впоратися з апатією:
- Примушуйте себе виходити й проводити час із друзями, навіть якщо не маєте бажання.
- Займайтеся тим, що колись приносило задоволення – наприклад, ходіть на концерти або дивіться фільми з рідними.
- Відвідуйте заняття з музичної чи арттерапії.
- Намагайтеся займатися фізичними вправами щодня.
- Розбивайте великі завдання на менші, щоб відчувати їх виконання.
- Заохочуйте себе щоразу після завершення справи.
- Забезпечуйте собі достатній нічний сон.
Коли слід звернутися до лікаря?
Найчастіше на прояви апатії звертають увагу саме родичі чи друзі.
Якщо ви помічаєте зміни в поведінці близької людини, наприклад, зниження або відсутність емоційних проявів, відсторонення від занять, які раніше приносили задоволення – варто заохотити її звернутися до медичного фахівця.
Апатія може бути ознакою або наслідком серйозного порушення роботи мозку.
Спочатку близька людина може уникати або відмовлятися від консультації, адже їй може здаватися, що в її поведінці немає нічого незвичного. М'яка, підтримувальна мотивація допоможе їй змінити думку. Також може бути корисним запропонувати піти разом – це зробить процес звернення по професійну допомогу комфортнішим.
