Прорив скасовується? Вчені сумніваються в ефективності препаратів для лікування хвороби Альцгеймера

Препарати, які називали проривом у лікуванні хвороби Альцгеймера, можуть бути неефективними. Вчені запевняють, що не виявили значних покращень когнітивного стану у пацієнтів після прийому цих медикаментів.

Про це свідчить аналіз клінічних досліджень, опублікований у Cochrane Database of Systematic reviews, пише The Guardian.

Антиамілоїдні препарати проголосили революційним проривом у лікуванні хвороби Альцгеймера, коли клінічні випробування показали невеликі, але статистично значущі поліпшення стану пацієнтів.

Принцип їхньої дії – знищення скупчень білка бета-амілоїд, які накопичуються в мозку хворих. Це має сповільнити прогресування хвороби.

Низка медичних регуляторних органів по всьому світу схвалили леканемаб і донанемаб, які належать до цієї категорії ліків. Однак не всі країни наважилися видавати їх через державну систему охорони здоров'я.

Тепер вчені проаналізували 17 клінічних випробувань семи різних антиамілоїдних препаратів. Тривалість досліджень у середньому складала 18 місяців, а загальна кількість учасників з легкими когнітивними порушеннями та деменцією перевищила 20 тисяч.

Аналіз показав, що вплив ліків на когнітивні функції та ступінь тяжкості деменції протягом часу випробувань був незначним, а поліпшення функціональних можливостей – "у кращому разі незначним".

Співавтор роботи, професор неврології Едо Річард заявив, що підтвердження клінічно значущого впливу на когнітивний спад або тяжкість деменції не знайшли. Крім того, за його словами, ліки спричиняли більше набряків і крововиливів у мозку, ніж плацебо.

Також Річард додав, що препарати обтяжували пацієнтів, які повинні були регулярно відвідувати клініку для внутрішньовенних інфузій і проходження МРТ-сканування.

Водночас огляд зазнав критики з боку деяких дослідників та благодійних організацій за те, що поєднував результати старих і неефективних препаратів із результатами нових та ефективніших.

"Якщо об'єднати результати ефективних і неефективних методів лікування, то не дивно, що в підсумку отримаємо незначний або відсутній ефект від лікування", – зазначив професор клінічної неврології Лондонського університету королеви Марії Чарльз Маршалл.

Сьюзан Колгаас з організації Alzheimer's Research UK також стверджує, що підхід до об'єднання ліків був хибним, оскільки лише у двох дослідженнях йшлося про леканемаб і донанемаб.

Натомість Річард пояснив таке рішення тим, що всі препарати були спрямовані на видалення скупчень амілоїдів з мозку, а їхній вплив на пацієнтів оцінювався подібно.

Професор геріатричної психіатрії Університетського коледжу Лондона Роберт Говард зауважив, що дані нових клінічних випробувань антиамілоїдних препаратів викликають сумніви щодо того, чи справді вони змінюють перебіг хвороби Альцгеймера.

"Дуже важко бути тим, хто говорить такі речі, але я не вважаю справедливим піднімати очікування пацієнтів. Сумна правда полягає в тому, що навіть найефективніші [з наявних наразі] ліки не дають жодного клінічно значущого ефекту", – наголосив він.

Нагадаємо, у квітні 2025 року території Європейського Союзу дозволили використовувати препарат Leqembi (леканемаб) для лікування пацієнтів, що мають легкі когнітивні порушення на ранніх стадіях хвороби Альцгеймера.

Раніше дослідження показували, що леканемаб здатний уповільнити прогресування недуги на 27% протягом 18 місяців у порівнянні з плацебо. Із донанемабом покращення спостерігалися на рівні 4,5-7,5%.