Як особистісні характеристики людей пов’язані з довголіттям? Відповідь науковців
Люди, які описують себе як активних, організованих і готових допомогти іншим, зазвичай живуть довше. Натомість постійний стрес, тривожність чи різкі зміни настрою можуть бути пов’язані з коротшою тривалістю життя.
До такого висновку дійшли науковці, проаналізувавши, як люди описують себе у психологічних опитуваннях, пише The Guardian. Результати міжнародного дослідження опубліковані в журналі Journal of Psychosomatic Research.
Вчені кажуть, що такі особисті описи людей можуть допомогти лікарям точніше передбачати їхні ризики для здоров’я – не лише за аналізами крові чи тиском, а й за тим, як людина думає, почувається і поводиться у повсякденному житті.
"Ми зосередилися не на великих типах особистості, а на конкретних словах, якими люди описували себе в опитувальниках", – пояснив психолог Рене Мьоттус, що брав у часть у дослідженні.
За його словами, слово "активний" виявилося найсильнішим предиктором: ті, хто так себе характеризував, мали на 21% менший ризик смерті впродовж періоду спостережень, навіть з урахуванням віку, статі та хронічних хвороб.
Подібний позитивний вплив мали й такі якості, як-от організованість, відповідальність, працьовитість, старанність і готовність допомогти.
Дослідження охопило понад 22 тисячі дорослих у чотирьох великих когортних проєктах з тривалістю спостереження від 6 до 28 років.
"Наше відкриття полягає у точності: ми побачили, що не лише загальні риси, а конкретні поведінкові характеристики мають вимірний вплив на тривалість життя", – зазначив співавтор дослідження Порак О’Суйллебгаін.
Згідно з дослідженням, люди, схильні до високої тривожності, дратівливості чи частих змін настрою, мали підвищений ризик передчасної смерті. Водночас науковці наголошують: ці результати не є вироком.
"Те, що ви часто хвилюєтесь, не означає автоматично коротшого життя, як і надмірна пунктуальність не гарантує довголіття", – пояснюють автори наукової праці.
Експерти вважають, що результати дослідження можуть змінити підхід медицини та охорони здоров’я. Якщо до стандартних оцінок ризиків (артеріальний тиск, рівень холестерину, ІМТ) додати аналіз особистісних характеристик, це може допомогти точніше виявляти людей у групі ризику.
"Людина, яка не вважає себе організованою, може мати труднощі з регулярним прийомом ліків. А якщо вона не вважає себе активною, ймовірно, потребуватиме додаткової підтримки для фізичної активності", – пояснює дослідник Самуель Генрі з Університету Тарту.
