Зберігайте спокій! Задоволення – кращий ворог стресу

Проект "Зменшуй шкоду з Олександром Колядою" присвячений шкідливим звичкам та головному питанню – чи можливо знизити негативні наслідки для організму і дозволити собі маленькі слабкості?

Відповіді дає Олександр Коляда – науковий співробітник лабораторії епігенетики Інституту геронтології Національної академії медичних наук України.

За своєю природою людина є бездоганно спроектованою машиною стресу. Наше еволюційне минуле від самого початку готувало нас до моментального та ефективного стресового реагування. Цікаво розібратись, з якою метою. Що таке стрес взагалі та навіщо він нам так потрібен.

Стрес – це неспецифічна реакція нашого організму на зміни навколишніх обставин. Ця реакція перепала нам від напівмавп’ячих предків та є доволі однотипною. У той самий час, вона дуже важлива та виникла з розумними намірами – дати нам сил та енергії.

Тільки-но в нашому звичному оточенні відбувались будь-які зміни, а найчастіше ці зміни не передбачали нічого приємного, – організм вмикав автоматичну реакцію – перегрупувати сили, дістати енергію з усіх заначок для зустрічі з новими обставинами.

Найбільшою загрозою в природі для нас завжди були хижаки. Вони нападають раптово, вбивають швидко. Раптова зустріч із хижаками – це один з тих випадків, коли наш супер-мозок вмикати не обов'язково – не дуже допоможе. Адже попри те що мозок таки супер, працює він все одно гірше перевірених еволюцією м'язів ніг.

Сам по собі стрес – класна штука, і нам без нього ніяк. Той день, коли у вас зламається стресова реакція, буде останнім у вашому житті.

Ви не зможете вчасно злякатися та відскочити від проїжджаючого автомобіля. А якщо ви водій авто – загальмувати перед нелякливим та не очікуваним пішоходом. Вам не вистачить сил наздогнати останню маршрутку та спритності швидко розшукати в сумці мобільник, на який в терміновій справі телефонує шеф. Отже, стрес запускає наші приховані резерви та надає друге дихання – не так вже й погано.

Зворотній бік медалі це саме те, що нам в стресі не подобається – це шкідливі наслідки його тривалого впливу на організм. Злякатися монстра з шафи в кінотеатрі раз на тиждень – це корисно для організму. Ходити з острахом місяцями на роботу, де за чутками насуваються звільнення – це шкідливо.

В нашому організмі немає вродженої програми різних реакцій на кожну зміну або небезпеку. Тіло весь час реагує за одним єдиним шаблоном, тому сприймає наближення дедлайну так само, як наближення леопарда.

Проте, якщо ситуацію з леопардом ви владнаєте за півгодини – на користь собі чи хижаку, то ситуація з дедлайном може тривати тижнями. А на такий тривалий стрес наші тіла вже не розраховані – сили в них виснажуються та починаються негаразди зі здоров'ям.

Це стан так званого "поганого стресу" – дистресу.

Як ви вже мабуть зрозуміли, просто позбутися стресу неможливо, та й непотрібно. Найкраща для нас, мешканців мегаполісу, стратегія поведінки – вміло балансувати між коротким стресом для "профілактики" та неминучим і шкідливим стресом-хронічним.

Ви можете вирушити до Тибету, зануритися у глибокі роздуми про високі матерії, та проґавити все найцікавіше в сучасному житті. Можна також запастися купою різних заспокійливих засобів та жити у любові та злагоді з ними до кінця свого трохи скороченого життя.

Я раджу не впадати в крайнощі: не намагатися уникати стресу, а зменшувати його шкоду.

Частина шкоди від стресу пов'язана з нашим харчуванням. Коли ми довго перебуваємо у стані стресу, ми намагаємося його заїдати. Ця звичка псує почергово: аналізи, фігуру, здоров'я, відносини з собою та оточуючими.

Переживайте собі на здоров'я, але не налягайте на морозиво. Дедлайни приходять та минають, а із зайвою вагою все складніше.

Експерт у галузі стресу, фізіолог Джей Вайс у своїх експериментах показав, що стрес спричиняє менше шкоди, якщо об'єкт якимось чином контролює ситуацією. Або навіть думає, що контролює. Будь-де ви опинилися – завжди пам'ятайте, що є пожежний вихід. Який би контракт ви не підписували, пам'ятайте – є способи його розірвати.

Передбачуваність стресогенних ситуацій – ваш найкращий помічник. Уявімо ситуацію напередодні робочої наради – мало хто їх любить, а у більшості людей вони викликають стрес. Але якщо ви знаєте, що ваші наради відбуваються щотижня тільки по п'ятницях та тривають лише одну годину – у вас немає приводу нервувати протягом всього тижня.

Заплануйте собі легальний та спеціально виділений час для тривожних роздумів за дві години до наради.

Продумайте свою стратегію копінга – набір дій, які ви використовуєте в стресовій ситуації. Стратегії поділяються на ті, що направлені на вирішення проблеми, та такі, що допомагають цієї проблеми більше не помічати.

Якщо ви не можете змінити ситуацію, змініть своє ставлення.

Все як у молитві про спокій – "дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, що я не можу змінити, дай мужність змінити те, що можу, і мудрість, щоб відрізнити одне від іншого". Можливо, молитва не позбавить вас від стресу, проте зменшить його шкоду на кілька одиниць кортизолу.

Головний "зменшувач" шкоди стресу в нашому організмі – кора головного мозку. Саме вона реально "думає", у звичному для нас розумінні цього слова. І саме вона може здогадатися, що треба менше переживати через дрібниці. Кора нашого мозку – орган відносно новий, так би мовити, еволюційно молодий, тому вона і ресурсів жере багато, і втомлюється швидко. Хочете ефективно протистояти стресу – бережіть ресурс кори. Найкраще це робити, уникаючи актів виснажливого рутинного вибору.

Розвантажте трохи свою кору: перенесіть свої плани з голови – до календаря, вибір святкового вбрання – на вечір напередодні заходу, вибір страви в меню – на свого партнера.

Чим більше мозок завантажений нічого незначущими актами вибору, тим менше у нього сил залишиться на пошук виходу зі стресових ситуацій.

Не надто розраховуйте на продукти, які допоможуть вам подолати стрес. Їх не існує. Хочете щось робити – вирушайте на пробіжку або просто поспіть.

До речі, стосовно "щось робити". Це добре допомагає! У біології цей процес має назву зміщена активність – коли у стресової ситуації ви робите щось, ніяк не пов'язане з прямим протистоянням стресу. Наприклад, стимулом виступає ваш начальник: генерує всередині вас нескінченну енергії, з якою вам поки що не впоратися. Вихід є – спрямуйте її на щось. Тільки не на начальника, будь ласка.

Адже якби ви знали, як це правильно зробити, ви вже давно сиділи у його кріслі, чи не так? А поки що не займайтеся саморуйнацією – позбирайте пазли або вигадайте 5 способів зробити броколі смачною. Та й взагалі – часто співайте й танцюйте. До речі, вміти це робити зовсім не обов'язково.

Використовуйте усі способи зниження шкоди від хронічного стресу, які тільки можете собі уявити. Експериментуйте. Все індивідуально. Тепла ванна, листи друзям, консультації психолога, посиденьки з близькими, домашні тварини.

Загальне правило звучить так: час, який ви витрачаєте на задоволення – це час, який ви забираєте у стресу.

Тай й взагалі, не такий вже страшний стрес, як наші способи про нього забути – нелюдські дози алкоголю, щогодинний релакс з сигаретою та 3 пачки морозива під серіал, де у головних героїв все добре.

І наостанок, наше улюблене – "я зараз так попрацюю по 18 годин на день, щоб потім весь офіс чув: я цю Туреччину заслужив!"

Друже, ти відпочинок у Туреччині від свого народження заслуговуєш. А доводити себе до знесилля від постійного стресу – це вже реально твій, і зауважу, неправильний вибір.

Тема наступного матеріалу - як знизити шкоду від споживання цукру та солі. Залишайте ваші запитання по цій темі у коментарях!

Текст та фото - Олександр Коляда