Що робити після укусу тварини: коли вакцинуватися від сказу та кому потрібен імуноглобулін – пояснює лікар
Після укусу чи ослинення тварини, особливо незнайомої або дикої, людину може охопити паніка. У такому стані складно одразу зорієнтуватися, що робити, куди звертатися та наскільки терміново потрібна допомога.
У соцмережах українці ділилися історіями про те, як після укусу не могли отримати щеплення, не знали, до якого медзакладу звертатися, або були змушені їздити з однієї лікарні до іншої в пошуках вакцини.
Читач звернувся до нашого спецпроєкту "Запитай життя" з питанням: як і коли насправді потрібно отримувати вакцину проти сказу, а в яких випадках потрібен ще й імуноглобулін?
"УП. Життя" звернулася до Міністерства охорони здоров'я України, Центру громадського здоров'я і лікарки-інфекціоністки Ірини Святки та дізнавалася:
- яка ситуація зі сказом та щепленнями проти нього в Україні;
- що треба робити відразу після укусу та чим найкраще промити рану;
- наскільки швидко потрібно зробити щеплення та чи є критичними перші години;
- чи можна вакцинуватися, якщо з моменту укусу минуло декілька днів чи тижнів;
- як працює вакцинація та кому вона протипоказана.
Яка ситуація зі сказом і щепленнями від нього в Україні
За статистикою, яку "УП. Життя" надав Центр громадського здоров'я, за останні роки в Україні зафіксували п'ять випадків сказу серед людей. Усі вони завершилися смертю через несвоєчасне звернення до медичних закладів.
Водночас кількість звернень по медичну допомогу після укусів та ослинення тваринами в Україні продовжує зростати.
За перші дев'ять місяців 2026 року зареєстрували понад 66 тисяч таких випадків, що становить 88% від загальної кількості за весь попередній рік. Щеплення проти сказу призначили 36,1 тисячі пацієнтів, або у 54,6% випадків. Тобто вакцинацію отримував більш ніж кожен другий, хто звертався по допомогу.
Для порівняння: у 2023 році в Україні зареєстрували понад 56 тисяч звернень через укуси та ослинення тваринами, у 2024-му – майже 61 тисячу, а у 2025-му їхня кількість зросла до понад 75,1 тисячі. Паралельно збільшувалася й частка пацієнтів, яким призначали курс щеплень проти сказу.
Найчастіше українці звертаються по медичну допомогу після контактів із домашніми та безпритульними тваринами. Серед диких тварин головним природним резервуаром сказу в Україні залишаються лисиці. За дев'ять місяців 2026 року зареєстрували 411 звернень після контактів із ними, у 89 випадках сказ у тварин підтвердили.
Зволікати небезпечно: після появи симптомів сказ майже завжди смертельний, однак своєчасне щеплення може запобігти розвитку хвороби.
Що робити одразу після укусу або ослинення?
У Міністерстві охорони здоров'я кажуть: після укусу, подряпини, ослинення ушкодженої ділянки шкіри або іншого контакту з твариною, яка потенційно може бути носієм сказу, необхідно негайно промити місце ушкодження проточною водою з милом протягом щонайменше 15 хвилин, обробити краї рани антисептиком та накласти чисту пов'язку.
Вірус сказу передається не через сам контакт із кров'ю, а переважно через слину інфікованої тварини, яка потрапляє в організм через пошкоджену шкіру або слизові оболонки. У разі потрапляння слини їх теж промивають водою.
"Тільки в такому порядку: спочатку мило, потім – антисептик", – наголошує лікарка-інфекціоністка Ірина Святка.
Після цього необхідно якнайшвидше звернутися до медичного закладу або травматологічного пункту, де оцінять ризик зараження сказом і визначать, чи потрібна постконтактна профілактика. Якщо є тяжкі ушкодження чи значна кровотеча – необхідно викликати екстрену медичну допомогу.
Окрім того, якщо тварину можна безпечно ідентифікувати, розкажіть про це під час звернення до медичного закладу.
Якщо тварина не має власника, для її пошуку та організації ветеринарного спостереження залучають відповідні місцеві служби й фахівців ветеринарної медицини. Самостійно ловити або контактувати з твариною не потрібно.
"Важливо розуміти, чи була тварина вакцинованою і коли. Якщо ви не знаєте про статус вакцинації, то промиваємо рану і йдемо до лікаря. Якщо ви впевнені, що тварина вакцинована не більше як рік тому, то обробки місця пошкодження достатньо. Окрім того, в будь-якому випадку варто поновити свою вакцинацію від правця.
Якщо тварина більше ніж рік не вакцинована, обов'язковою є консультація інфекціоніста, який визначить доцільність постконтактної профілактики та подальшу тактику", – пояснює експертка.
Чи потрібно спочатку йти до сімейного лікаря, щоб отримати направлення?
Ні, попереднє звернення до сімейного лікаря не є обов'язковим, запевнили МОЗ та ЦГЗ. Пацієнт може відразу звернутися до травматологічного пункту або закладу, який надає антирабічну допомогу.
Для первинного невідкладного звернення направлення не потрібне. Якщо заклад не проводить вакцинацію, пацієнту надають необхідну допомогу та скеровують до відповідного закладу.
Де проводять антирабічну вакцинацію в різних регіонах можна знайти за посиланням. Режим роботи закладу та наявність антирабічних препаратів слід уточнювати безпосередньо перед зверненням, додали у міністерстві.
Антирабічна допомога є безоплатною для пацієнта у визначених закладах. У разі відсутності необхідного препарату його скеровують до іншого, де він може отримати відповідну допомогу.
Коли людині точно потрібна вакцинація проти сказу?
Рішення про щеплення залежить від характеру контакту з твариною та оцінки ризику зараження. Лікар враховує, яка тварина контактувала з людиною, чи можна її ідентифікувати та спостерігати за нею, чи порушена цілісність шкіри, глибину рани і її розташування та чи потрапила слина на пошкоджені ділянки або слизові оболонки.
Важливо розрізняти укус, подряпину та ослинення. Ризик залежить не лише від виду тварини, а й від обставин контакту.
Навіть якщо рана невелика або тварина на момент укусу виглядала здоровою, це не означає, що профілактика не потрібна. Остаточне рішення має ухвалювати медичний працівник після оцінки ситуації.
За словами лікарки Ірини Святки, особливо важливо щепитися, якщо:
- ви контактували з безпритульною твариною, яка втекла або її неможливо знайти;
- тварина має незвичайну поведінку, агресивність або клінічні ознаки сказу. У Держпродспоживслужбі зазначили, що вони дуже різноманітні, але найбільш характерними є слиновиділення, водобоязнь, агресивність, параліч кінцівок чи хиткість ходи. Також про сказ може свідчити те, що тварина впевнено до вас іде;
- немає підтверджених даних щодо вакцинації тварини або неможливе належне ветеринарне спостереження за нею;
- укус припадає на голову, обличчя, шию, кисті рук або промежину (у цих ділянках більше нервових закінчень, тому вірус може розвиватися швидше);
- контакт відбувся з дикою м'ясоїдною твариною, зокрема лисицею, або ж кажаном.
"До ризикових ситуацій також належить виявлення кажана в кімнаті зі сплячою людиною, яка не може достовірно виключити укус. Але не кожен контакт із твариною означає, що людина заразилася або потребує повного курсу щеплень", – додала фахівчиня.
Чим вакцинують проти сказу, і як працює вакцина?
Сучасні вакцини проти сказу для людей виготовляють на основі інактивованого вірусу. Це означає, що вірус у препараті не здатний розмножуватися й спричиняти сказ, але зберігає структури, які допомагають імунній системі розпізнати збудника.
В Україні застосовують сертифіковані очищені культуральні антирабічні вакцини:
- Індіраб (Indirab);
- Верораб (Verorab);
- Рабіпур (Rabipur);
- Рабівакс-С (Rabivax-S).
Після введення вакцини імунна система розпізнає вірусні антигени й починає виробляти специфічні антитіла. Вони допомагають нейтралізувати вірус, якщо він потрапив в організм під час укусу чи іншого небезпечного контакту. Але важливо розуміти, що захист формується не миттєво.
Також важливо зазначити, що вакцина та імуноглобулін не замінюють один одного – це різні препарати, які мають різні функції та показання для застосування.
А у яких випадках, крім вакцини, пацієнту вводять антирабічний імуноглобулін?
Вакцина стимулює організм виробляти власну імунну відповідь проти вірусу сказу. Імуноглобулін містить готові антитіла, які забезпечують негайний, але тимчасовий захист.
Імуноглобулін призначають не всім пацієнтам. За інформацією МОЗ, його застосовують за відповідними показаннями – у разі тяжких, множинних або глибоких укусів, ушкоджень голови, обличчя, шиї чи кистей рук, потрапляння слини на слизові оболонки та інших контактів із високим ризиком зараження.
"Імуноглобулін вводять якомога раніше, бажано одночасно з першою дозою вакцини. За клінічними рекомендаціями його введення можливе не пізніше сьомого дня після першої дози вакцини.
Необхідність введення, дозу та спосіб застосування визначає лікар", – наголосили у відомстві.
Чому при підозрі на сказ чекають 10 днів, якщо це смертельна хвороба?
Сказ – одна з найнебезпечніших інфекцій у світі. Після появи перших клінічних симптомів смертність становить 100%. Тому порада лікарів поспостерігати за місцем укусу чи твариною 10 днів викликає у багатьох пацієнтів шок та нерозуміння.
Інкубаційний період сказу у людини (тобто час від укусу до появи перших симптомів) зазвичай триває від 1 до 3 місяців (іноді від кількох тижнів до року). Оскільки вірус рухається нервами повільно, у медиків є час, адже 10 днів спостереження за твариною значно коротші за інкубаційний період у людини. Якщо тварина заражена, то за цей період вона або помирає, або клінічні симптоми сказу стають яскравішими.
Але якщо ран багато або вони розташовані близько до голови, хвороба може розвинутися швидше, оскільки в цих ділянках багато нервових волокон.
"Якщо, наприклад, йдеться про подряпину, людина може протягом кількох місяців почуватися цілком нормально. Потім можуть з'явитися локальні прояви: місце ураження може боліти, навколо рани можуть смикатися м'язи, сама рана – погано заживати.
Ще буває підвищення температури, слабкість, головний біль, нездужання, нудота, тривожність – тобто на початковому етапі симптоми можна буквально сплутати з будь-чим. Але поява симптомів сказу – це вже практично все, оскільки на цьому етапі хвороба майже завжди є смертельною", – каже Ірина Святка.
Чи можна щепитися через кілька днів або тижнів після укусу?
Навіть якщо після контакту минуло кілька днів або тижнів, потрібно якнайшвидше звернутися до медичного закладу. У такому випадку вакцинація все одно має сенс.
Курс вакцинації для раніше невакцинованих осіб передбачає п'ять доз: у день 0, на 3-й, 7-й, 14-й та 28-й день. Останню дозу залежно від інструкції до препарату вводять на 28-й або 30-й день.
День 0 – це день введення першої дози вакцини, а не обов'язково день укусу чи іншого контакту з твариною. Тому, якщо людина звернулася по допомогу не одразу після контакту, відлік починають із дня першого щеплення, пояснює МОЗ.
Так вакцинуватимуть до кінця цього року. З 2027-го схема зміниться і становитиме 4 дози – 0-3-7-14 днів.
З 1 січня 2027 року набирає чинності наказ Міністерства охорони здоров'я України від 15 травня 2026 року № 635 "Про затвердження Стандарту медичної допомоги "Сказ"". Цим документом затверджено новий стандарт медичної допомоги при сказі, який, зокрема, визначає підходи до постконтактної профілактики.
Конкретну схему визначає лікар відповідно до інструкції застосовуваної вакцини, попередньої вакцинації та імунного статусу пацієнта. Для раніше повністю вакцинованих осіб можуть застосовувати скорочену схему – дві дози з інтервалом три дні.
Якщо після початку курсу вакцинації пацієнт пропустив одну дозу, то лікар скоригує графік. У такому разі починати його заново не потрібно. Якщо перерва була значною, лікар також може рекомендувати здати антитіла до сказу після завершення курсу щеплень.
"Подальшу тактику визначає лікар з урахуванням тривалості перерви, отриманих доз та імунного статусу пацієнта. За потреби призначається контроль імунної відповіді", – додали у відомстві.
Чи є протипоказання до вакцинації проти сказу?
Протипоказань для екстреної вакцинації немає. Дитячий вік, вагітність, грудне вигодовування та хронічні захворювання самі по собі НЕ є підставою відмовлятися від постконтактної профілактики сказу. Про супутні захворювання та ліки, які людина приймає, особливо препарати, що пригнічують імунну систему, необхідно повідомити лікарю.
Чи можна переривати вакцинацію, якщо тварина після спостереження виявилася здоровою?
Так, курс екстреної вакцинації проти сказу можна переривати, якщо тварина після 10 днів спостереження з моменту укусу чи контакту виявилася живою та здоровою.
Оскільки вірус сказу потрапляє в слину лише за кілька днів до появи симптомів, збереження здоров'я тварини через 10 днів гарантує, що в момент контакту вона не була заразною.
Віра Шурмакевич, "Українська правда. Життя"
