В Україні третина матерів дітей з інвалідністю самотні, а 15% – мають думки про самоушкодження
Половина матерів дітей з інвалідністю мають ознаки батьківського вигорання, а 15% – думають про самоушкодження.
Значна частина таких родин перебувають на межі або за межею бідності, адже живуть здебільшого на соціальні виплати, допомогу партнерів або доходи від нерегулярних підробітків.
Про це свідчать результати дослідження становища матерів дітей з інвалідністю, яке провели громадські організації "Епіпросвіта" та "Академія пізнання".
Опитування українських жінок показало, що значна частина (понад 40%) з них щотижня витрачають в середньому понад 40 годин на догляд та перевезення дитини. У випадках важких форм інвалідності цей час значно зростає і може досягати цілодобового нагляду.
"Фактично йдеться про повний робочий тиждень, який унеможливлює будь-яку стабільну зайнятість і самозабезпечення сім'ї.
Крім того, державна допомога не покриває того рівня фізичної терапії, медичної та соціальної підтримки дітей з інвалідністю і надає до 20% від фактично потрібної суми. Тож крім догляду за дитиною, матері зобов'язані постійно шукати кошти та звертатись до благодійних фондів", – додають в "Епіпросвіті".
Самотнє материнство припадає на третину (близько 35%) респонденток. При цьому 79,2% перебувають у шлюбі або стосунках.
Автори дослідження та представники "Епіпросвіти" у коментарі для "УП. Життя" пояснили, що різниця в показниках обумовлена тим, що попри фактичні стосунки жінки по-різному ставляться до свого статусу.
Основними причинами відсутності партнера називають конфлікти та насильство (30,12%), вигорання (30,12%), а також відмова чоловіка від дитини (28,92%).
"Глибинні інтерв'ю підтвердили, що розлучення часто стають наслідком неспроможності партнера прийняти діагноз дитини, а також конфліктів через розподіл обов'язків або надмірного економічного тиску.
Війна та мобілізація додатково посилили це явище, призвівши до зростання кількості фактично одиноких матерів", – йдеться у звіті.
Кожна четверта опитана жінка (25%) зізналася, що не має до кого звернутися за регулярною допомогою, а майже 70% не мають кожної години на відпочинок чи час на самоті.
За даними дослідження, менше половини (43,4%) сімей живуть на не більш ніж 20 тисяч гривень на місяць. Зважаючи на специфічні витрати на реабілітацію дітей і ліки, такі родини перебувають на межі або за межею бідності.
Основними джерелами доходу учасниць опитування є:
- соціальні виплати (90,8%);
- допомога партнерів (62%);
- власна зарплатня (27,4%);
- нерегулярні підробітки (17,3).
Опитування показало, що близько 45% матерів мають прояви, що відповідають помірній або тяжкій тривозі. А орієнтовано 40% жінок демонструють симптоми помірної або тяжкої депресії.
"Найбільш тривожним є те, що близько 15% респонденток вказують на думки про те, що було б краще померти, або думки про самоушкодження протягом щонайменше кількох днів за останні два тижні.
Це сигналізує про критичний рівень психічного страждання та необхідність термінової фахової підтримки", – вважають автори дослідження.
Крім того, понад 50% матерів мають ознаки батьківського вигорання.
Більшість опитаних жінок належать до віку пікової професійної активності і готові працювати за гнучким графіком, віддалено або частково.
"Результати демонструють, що більшість матерів виявляють високу мотивацію до економічної активності, проте стикаються з множинними перешкодами: від обмеженого доступу до послуг тимчасового догляду до низького рівня цифрової грамотності та деструктивної комунікації з боку медичних працівників", – кажуть автори роботи.
Дослідження провели у 2025 році на основі стандартизованого опитування 609 жінок, а також 10 глибинних інтерв'ю та круглого столу із залученням зацікавлених сторін. Більшість репондеток були віком від 30-40 років, а близько 40% – належать до внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Нагадаємо, дослідження 2024 року показало, що 99% українських дітей безпосередньо зазнали негативного впливу внаслідок бойових дій.
