Олег Скрипка: Розчаровуються тільки дурні. Я не розчаровуюся ніколи

На розмову лідер ВВ погодився одразу. Це інтерв'ю хоч і проходило в Інтернеті, а не під час живої розмови, до кожного питання Олег ставився вкрай серйозно.

В деякі моменти чимсь нагадував філософа.

- Яким музичним жанром можна охарактеризувати ваше життя на даний момент?

- Музичний жанр - полька! Я дуже люблю польку. Вона може бути одноманітною, а може складатися з багатьох танцювальних рухів. Так от моя різнобічна діяльність - це і є всі ці притопи-прихлопи, повороти... А ще в польці є таке поняття як зміна партнера.

От і в мене - то рок, то етно-диско, то "Країна мрій", то виступаю організатором, то виконавцем. То в мене серйозна подія на державному рівні, а от нещодавно я грав "рокотеку", важкий рок. Але вся музика, яку я граю, базується на ритмі польки. До речі, навіть не всім музикознавцям відомо, що сучасна музика походить від польки.

- Чи часто ви розчаровуєтеся? І якщо так, то з якої причини?

- Розчаровуються тільки дурні. Я не розчаровуюся ніколи.

- Чи є у вас час на читання? І що саме ви читаєте?

- Мало того, що я постійно танцюю польку - так ще й з прискоренням! Раніше в мене була така звичка: усі книжки я дочитував до кінця.

"Війну і мир" не читав: я або не брався, або прочитував повністю. Наприклад, у Достоєвського прочитав "Злочин і кара" від початку до кінця, "Мертві душі" - обидва томи з усіма варіаціями. А от зараз на це не маю часу, читаю якимись уривками та уламками.

[L]Усі ми зависаємо в Інтернеті, і я читаю статті - наукові, рідше літературні. Але я настільки звик до високої динаміки, що читаю "по діагоналі", тобто схоплюю стиль, головну думку, але детально не вчитуюся, на жаль.

Зараз я захопився українською літературою, читав класику, тому що в російській школі єдиний український письменник за програмою був Іван Франко.

А з сучасних авторів найулюбленіший, хоча й не дуже відомий, - Василь Кожелянко. Для мене це найяскравіший письменник, я прочитав майже всі його твори. А коли перед Помаранчевою революцією прочитав один з його романів, то був шокований - по суті, це був сценарій революції! Це була геніальна людина.

- Чи часто ви застосовуєте в житті радіотехнічну освіту, і за яких обставин?

- У творчих людей є проблема: наприклад, з'являється натхнення, творча ідея, імпульс. Але потім цей імпульс треба опрацювати, так би мовити, потрібна організація інтелектуальної праці. І оскільки я маю наукову освіту, то вмію добре організувати свою розумову роботу.

А от щодо організації робочого дня та своєї фізичної енергії, то це краще вдається спортсменам. Як не дивно, найкращі творці - люди з технічною та науковою освітою, а не гуманітарії. Гуманітарії часто неефективні - у них безліч ідей, але вони не в змозі їх не тільки реалізувати, а й оформити. І нам, технарям, теж не вистачає організаторських здібностей, тому ми зазвичай не дуже гарні бізнесмени.

- Який ваш улюблений закон фізики?

- Зринають у пам'яті вже з інституту такі закони, як закон Котельникова, закон інтерференції світла, закон складення світла RGB, але все це на рівні таких собі ярликів.

Маю зізнатися, я ніколи не засмічував свій мозок, і на кожному іспиті заново відкривав закони прямо перед викладачем. Сам отримував від цього задоволення, а викладач ставив "п'ятірку", спостерігаючи за цим творчим процесом.

- Що вас дратує в житті?

- Дурні! Сильно дратують дурні, тому що вони постійно намагаються керувати світом і нав'язувати нам свої думки і свій дурний смак. Але вступати з ними в боротьбу - марна справа. Тому кожен митець розбудовує свій власний світ всередині цього дурного світу.

А дурний смак дуже швидко розповсюджується серед людей, як вірус. Яскравий приклад - віра в кризу. Дурні придумали кризу, а тепер усі від неї страждають. До речі, цікава паралель: криза і свинячий грип виникли одночасно і розвиваються абсолютно паралельними шляхами та механізмами. Робимо висновки...

- Чим для вас є щедрість?

- Щедрість - це велике мистецтво. Тому що людина, яка демонструє свою щедрість, буде одразу обліплена роєм шахраїв, які зведуть ефективність цієї щедрості - грошей або праці - до нуля. Щоб бути насправді щедрим, треба бути дуже мудрим.

Щердість повинна бути спрямована на результат. Часто люди, які роблять свої дії публічними, тобто використовують щедрість для створення іміджу, всі зусилля докладають саме для розвитку іміджу. Але в такій щедрості немає жодної ефективності.

Щедрість має бути мудрою та результативною - як, власне, і все в житті.

- Ви злопам'ятна людина? Що ви можете пробачити?

- Це одна з моїх поганих рис. Я довго пам'ятаю зло. Якщо людина один раз повелася зі мною погано, зробила щось негативне, то я просто згортаю будь-які стосунки з нею. І потім усі розмови та вибачення на мене вже не діють.

Але якщо відбулося якесь непорозуміння, тобто людина мала добрі наміри, та раптом щось сталося, якісь обставини все зіпсували - звісно, я це вибачаю. Усі ми помиляємося, існують різні ситуації. Але головне, щоб у людини були позитивні наміри.

В принципі, злих людей немає. Однак, є енергетичні вампіри, користувачі і так далі, це їх природа. І якщо я бачу, що у стосунках з людиною для мене не буде позитиву, то такі відносини я просто припиняю.

- Чи є щось, про що ви шкодуєте?

- Ні, такого немає. Все, що з нами відбувається, - наука. Будь-який контакт, досвід - це надзвичайно цікаво. У мене в житті були дуже важкі моменти, але потім я кожного разу виходив на новий рівень. Якби їх не було, я б не зміг досягти такої внутрішньої сили та впевненості в собі та в своїх друзях.

Розділення світу на позитивне й негативне є досить умовним. Тому те, що ми називаємо помилками, - це просто життєвий досвід, до якого ми маємо негативні емоції. Але емоції - поняття дуже суб'єктивне. Вони спонтанні, можуть бути викликані нашим минулим досвідом. Тому якщо виникає якась погана емоція, то не треба занурюватися в неї, достатньо просто подумати, звідки вона походить.

Коли я потрапляю в неприємну ситуацію, то знаю, що отримую досвід, і наступного разу зможу уникнути цього.

Яскравий приклад - фестиваль "Свірж". Ми залишилися єдиним гуртом з усіх, що були в програмі, який не обдурили по грошах. І ми не отримали тих негативних емоцій, які отримали всі інші колективи. Допомогло нам те, що за спиною в нас минулий негативний досвід, який і став у пригоді. Зате ми побували у Львові, зав'язали інші стосунки, і тепер матимемо там нові ще більш цікаві проекти.

- Нещодавно я уривками дивився мультик про товстого незграбного панду, який займався кунг-фу. Це дуже крутий філософський мультик, основна ідея якого - секрету немає, і немає тієї заповітної формули, яка зробить тебе героєм. Та сила, і кунг-фу, і дракон - усе це в твоєму серці.

І ті розчарування, з якими ми стикаємося - уряд поганий, всі навколо погані, хтось нам жити заважає - все це дурниці.

Країна мрій знаходиться в серці. У кожного вона є. Мрія, прагнення й бачення ідеалу - але до них ще треба докопатися.

Якось мене запрошували знятися у фільмі в ролі Юрія Гагаріна. Головна думка там у тому, що Всесвіт побудований не так, як ми думаємо - що до зірок мільйони світлових років, і таке інше. Навпаки, Всесвіт знаходиться дуже близько, треба тільки початикопати, і можна потрапити до зірок.

Тобто, щоб знайти Країну мрій, треба заглиблюватися в себе, у своє серце.

- Що для вас творчість? Без чого вона неможлива?

- Творчість для мене - це моя професія і моє життя. Творчість - це енергія та рух вперед. Існує закон життя й творчості: як тільки ти зупиняєшся, робиш маленьку паузу - виявляється, що ти вже рухаєшся назад. Тому творчість - це ще й постійний розвиток.

Кажуть, що для творчості треба шукати якогось натхнення, а от мій стиль - це динаміка. Тож в цьому русі я знаходжу нові ідеї, способи їх втілення.

- На яке питання ви б ще хотіли відповісти?

- Про мої творчі плани! А їх у мене - вагон! Готуємо до випуску новий кліп на пісню ВВ "Чіо Чіо Сан". Він буде в японському стилі, що стане для нас новинкою, хоча ми й захоплюємося етникою. Підемо далі на Схід: після Індії - в Японію. Режисером і сценаристом був я.

Також готуємо з ВВ нашу першу офіційну збірку "the best of VV". До цього всі збірки "найкращого від ВВ" були піратськими. І тепер, як і будь-який колектив з історією, ми випускаємо збірку найкращого, до якої ввійдуть наші старі хіти і нова пісня "Ладо".

А ще готую свій новий сольний альбом. Я засвоюю ще один стиль музики, в якому раніше не працював, - джаз. Причому, це джаз 30-40-х рр.. Альбом буде складатися не з моїх авторських пісень, а з творів українських авторів початку ХХ століття. В Україні це не дуже відома музика, навіть більше її знають серед української діаспори. Зараз іде активна робота над цим альбомом.

Усі фото з сайту гурту ВВ