Екологічні підсумки року: джипи Януковича і вбивства тварин

В 2011 році українці кілька разів зупинили браконьєрів, джиперів і Табачника на підступах до заповідників, призупинили вилов дельфінів і врятували екомережу. Разом з тим в Україні не створено жодного національного парку і відмінено участь громадськості в обговоренні проектів будівництва. І попри те, що 2011-й рік є міжнародним роком лісів, лісам від того аж ніяк не полегшало.

А паралельно приймався обурливий Закон про рибне господарство і продовжувалося вичерпання рибних ресурсів. І забудовувалися береги рік і морів, ділилися та вирубувалися ліси, на дороги вийшли нові тисячі машин з двигунами внутрішнього згорання, вирубувалися сквери, споруджувалися перші сонячні і вітрові електростанції і при цьому знищувалися сотні гектарів останніх українських степів, наростало забруднення рік. А ще продовжувалось вивезення небезпечних відходів.

Найбільш резонансними екологічними темами поточного року українці вважають спроби скоротити, скасувати або просто забудувати заповідні території маєтками олігархів, джипінг на заповідних територіях та участь у ньому VIP-персон, протистояння у харківському Парку Горького між жителями міста та мером Кернесом та конфліктні забудови в Києві. Для киян, звісно, чи не на перше місце стає дерибан 4500 гектарів київських лісів Коцюбинською селищною радою.

Ми ж спробуємо роздивитись екологічну ситуацію в країні очима природоохоронця. У цій статті-ретроспеспективі – лише те, що відбувалось в Україні, не зачіпаючи світових екологічних проблем.

Цього року в Україні не сталось жодного стихійного або техногенного лиха, що сколихнуло б в українській свідомості думку, що екологічна ситуація – пріоритет далеко не дрібного розливу. Не виливалась нафта, не горіли масштабно ліси і не було паводків та землетрусів. Проте цей рік приніс багато подій, пов’язаних з довкіллям, які відбувались на політичній арені і містять чимало гучних прізвищ.

ВІДЕО ДНЯ

Втім, лихо може статися у будь-який момент. Зокрема, на ліквідацію проблеми забруднення у Калуші, яка ймовірно є сьогодні найбільшим в Україні техногенним лихом, ще у 2010 було виділено півмільярда гривень, але гроші розтринькали, а проблеми – залишились. І саме у цьому році це стало остаточно ясно.

Джипи і заповідники

Перше, що спадає на думку практично кожному – стрімка перемога екологів над джиперами, що на чолі з Віктором Януковичем-молодшим планували раллі-рейд заповідниками Полісся.

Адже маршрут раллі був змінений, а проблеми джипінгу винесені на всеукраїнський розголос. В результаті в кількох областях розпочалось обговорення можливості раз і на завжди заборонити джипінг на території заповідних об’єктів області (Вінницька область вже прийняла відповідне рішення)

Завдяки ситуації з джипінгом, яка, як не крути, – унікальна в своєму роді, вся Україна чи не вперше за роки незалежності заговорила про те, що у нас є заповідники і національні парки, паплюжити які не потрібно, і це дійсно важлива річ.

Проте нових заповідників і національних парків, компетенція створення яких належить президенту України, за цей рік так і не створено жодного. І хоча сам Янукович доручив розширити національний парк "Голосіївський", до сьогодні цього не сталось.

Більше того, окремим Указом президента вилучені землі Національного ботанічного саду для будівництва дорожньої розв’язки. Це стало першим відомим випадком вилучення земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення для суспільних потреб. А на початку року природоохоронні організації охрестили сучасний період історії України "льодовиковим періодом в заповідній справі".

Непомічено пройшла перемога екологів над міністром Табачником у боротьбі за заповідник "Розточчя" на Львівщині.

1 листопада 2010 року Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України видає наказ N 1032 "Про реорганізацію природного заповідника "Розточчя" при Національному лісотехнічному університеті, яким скасовує адміністрацію заповідника як юридичну особу.

Відповідно українськими законами, землі заповідника можуть належати лише його адміністрації. Кому вони належать, якщо адміністрація скасована? Громадські організації звернулися з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва. 13 січня 2011 року, постановою N 2а-18357/10/2670 суд постановив позов задовольнити: визнати протиправним та скасувати зазначений наказ МОНу.

Інші ініціативи вкоротити або скасувати заповідні території, що піднімались на місцевому рівні лишились в історії. Так, можна пригадати спроби Ялтинської міськради скоротити Ялтинський заповідник, пропозиції Миколаївської облради скасувати регіональні ландшафтні парки "Кінбурнська коса" і "Гранітно-степов Побужжя". І нарешті, курйозний випадок, коли директор новоствореного національного парку "Тузлівські лимани" виступив ініціатором джипінг-раллі в заповідній зоні нацпарку!

Найбільшою поразкою, яка, мабуть, переважує всі перемоги року, стали наслідки адміністративної реформи 2010-2011 років. Після реформи Україна залишилась без Державної служби заповідної справи, яка багато років поспіль опікувалась заповідниками і нацпарками на державному рівні.

Крім того, нове Положення про Мінприроди, затверджене в ході реформи, більше не передбачає територіальних органів міністерства, в т.ч. тих, що відповідали за природно-заповідний фонд на місцях (вони всі відходять під владу голів ОДА).

В Мінприроди, які і в інших міністерствах, провели суттєві скорочення і ось тепер за заповідну справу в Україні відповідає підрозділ центрального апарату. І це при тому, що заповідний статус в найближчому майбутньому має торкатися 15% території держави (нині – 6%).

Однією з причин цього є зміна тематичної орієнтації самого міністерства, яке до адмінреформи відповідало за "охорону довкілля", а тепер "завідує природними ресурсами". Не очевидно, чи орієнтований на ресурси орган зможе зберегти заповідну спадщину України.

Ліси… якщо досі їх можна так назвати

2011 рік було оголошено ООН Міжнародним роком лісів. В Україні цей рік ознаменувався по-перше, величезним скандалом щодо корупції у Державній агенції лісових ресурсів.

Скандал змусив владу ініціювати глобальну перевірку підрозділів ДАЛР в усіх областях. Результати ось-ось мають бути оприлюднені, але вже на сьогодні можна сказати, що постраждають як завжди, стрілочники. Перевірка, зокрема, підтвердила факт закупки державними лісопідприємствами держсимволіки та портертів Януковича за захмарними цінами на млн. грн.

Про ці портрети багато писалося й говорилося. А на те, що "невідомі особи" змушували держлісопідприємства продавати задешево найкращій ліс офшорній фірмі, пов’язаній з головою Держлісоагенції, якось пройшло позв увагу широкої громадськості. А це не п’ять і навіть не 50 мільйонів. І не гривень.

Напередодні Року лісів і Україна, і інші поставщики деревини отримали "подаруночок" від ЄС, значення якого тільки зараз, в кінці року починають розуміти і чиновники, і бізнесмени, і природоохоронці. "Подарунком" стала Регуляція ЄС №995/2010, яка проголошує, що весни 2013 року ЄС буде жорстко контролювати легальність імпортованої деревини. А компанії-експортери, в тому числі й ті, що працюють в Україні, муситимуть надавати необхідні підтвердження легальності походження своєї продукції. Інакше вони можуть втратити свої позиції на європейському ринку.

На сьогодні в Україні вже зроблено кілька кроків до створення системи легалізації заготівлі та обігу деревини. Але без запровадження дієвої державної лісової політики, без Плану дій боротьби за незаконним рубками (чимало країн їх уже ухвалили) ні кожен окремо, ні усі разом вищеперераховані заходи не врятують українські ліси від масових нелегальних рубок.

Це показують і повідомлення з місць від НУО та екоактивістів, і дослідження міжнародних організацій.

Та й про яку боротьбу з нелегальними рубками може бути мова, якщо в законодавстві Україні немає прямого визначення незаконних рубок. Утім, як і поняття "нелегальна деревина". В цьому році ніхто навіть не спробував ліквідувати такі явні законодавчі ляпи у лісовому кодексі, спровокував низку грандіозних скандалів, у тому числі й у 2011 році через норму, яка вводить так зване "тимчасове довготривале користування лісами" (ДТКЛ). Фактично ця норма стала індульгенцією для нуворишів, які захотіли за безцінь отримати на 50 років шмат найкращих лісових угідь.

Екомережа, степи і клімат

Додаткового удару заповідній справі урядовці ледь не нанесли, намагаючись позбутись Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі. Саме цим документом передбачено створення та розширення заповідних територій в Україні.

Доручення щодо розроблення законопроекту про припинення її виконання було прописане у постанові Кабміну від 22 червня 2011 №704 "Про скорочення кількості та укрупнення державних цільових Програм". Втім, після масштабної громадської кампанії, Кабмін видав нове доручення яким припинив процес скасування Програми.

Несподіваним досягнення стало і президентське вето, накладене на закон, що мав дозволити розробку торфовищ у лісах.

Однією з маловідомих, проте вкрай важливих екологічних баталій стала цього року боротьба природоохоронців проти створення штучних лісів на останніх степах Півдня та Південного Сходу.

В степах України, яких залишилось за найоптимістичнішими оцінками 3-4 %, досі зберігається третина всіх червонокнижних видів тварин і рослин держави. Проте з 2008 року розпочалась масштабна кампанія лісівників із створення на степових ділянках штучних лісонасаджень. Рости ліси в степу не хочуть, втім, лісівникам, схоже, того і треба.

Червонокнижні тюльпани Шренка після знищення степу лісниками

Саджати тут ліс можна безкінечно. Хоча краще було б переорієнтувати кошти лісової галузі на відновлення вирубок в Карпатах та створення лісосмуг на полях, щоб хоч трохи зменшити карпатські паводки та опустелювання степової зони країни.

За 2011-й рік лісівники прозвітували, що залісено 21 000 гектарів степів, які вони вперто називають "деградованими землями" (оскільки степи нині збереглись лише на схилах, де не проїде комбайн).

Червоне світло – мисливцям, зелене – дельфінам і ведмедям

Протягом 2011 року народні депутати декілька разів намагались на законодавчому рівні просунути відкриття полювання у заповідниках і національних парках. Але жоден законопроект не пройшов.

Натомість було внесено зміни в Закон України "Про тваринний світ", який 2 червня 2011 р. був підписаний президентом.

Це дуже суттєва перемога, оскільки тепер в Україні повністю заборонено використання, виготовлення, продаж, імпорт та зберігання жорстоких засобів знищення тваринного світу: капканів, кротоловок, електровудок, пташиного клею, монониткових сіток.

Цей закон значно полегшує боротьбу з браконьєрством, оскільки тепер боротьба переноситься з природних угідь на торгівельні точки. Вже через декілька днів після того, як закон вступив в силу, екологи-активісти почали проводити регулярні рейди, за результатами яких міліцією вилучені сотні заборонених знарядь, та складено десятки протоколів.

Цього року також був введений мораторій на вилов дельфінів та з’явився реабілітаційний центр для ведмедів.

Три види дельфінів, які зустрічаються в українських територіальних водах, занесені до Червоної книги і продовжують скорочувати чисельність. Останніми роками власники комерційних дельфінаріїв відпрацювали хитрий механізм отримання дешевих дельфінів для експлуатації в дельфінаріях: тварин виловлювали начебто для реабілітації, а потім залишали в басейні до смерті.

Втім, в неволі життя дельфіна вкорочується вп’ятеро і тому нових тварин виловлювати для "реабілітації" доводилось досить часто.

Проте тепер запроваджено вилов дельфінів для будь-яких потреб.

Інший рідкісний вид – бурий ведмідь – також виживає в умовах жорсткої експлуатації в індустрії розваг. Багатьох ведмедів утримують при ресторанах, готелях і мисливських господарствах в якості декорації в "мисливському стилі".

Підраховано, що в неволі в Україні утримується значно більше ведмедів ніж залишилось на волі. Більшість з них перебувають в умовах, які не відповідають вимогам законодавства України про захист тварин від жорстокого поводження. Ведмедів годують невідповідними кормами, утримують в тісних клітках і споюють спиртними напоями.

Ще страшнішою є практика використання ведмедів для так званої "притравки" мисливських собак, під час якої на живому ведмеді собак тренують поводитись на полюванні. Після цього ведмедів пристрілюють.

Втім, цього року в національному парку "Синевир" збудували реабілітаційний центр саме для таких ведмедів із сумною долею. Центр вмістить біля 60 ведмедів.

Закони для конкретних людей

Загальна тенденція 2011 року – спроби вилучити з законодавства все, що бодай трохи заважає будівництву. Чого варте лише прийняття Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з яким більше не потрібно ні екологічну експертизу проводити, ні скликати жителів на громадські слухання.

Прийняття закону викликало чималі протести громадськості. У відповідь на т.з. "закон Тігіпка" в Києві розпочались Марші захисників Києва – масові акції, що збирають одночасно розрізнені громадські організації і групи.

В результаті такої активності українців, частина закону була показово заветована президентом, проте, його найбільш небезпечні норми залишилися в силі.

Серед інших "ініціатив" народних обранців, які, на щастя, так і не побачили світ, була наприклад… кримінальна відповідальність за перешкоджання забудові. Останню ініціативу забудовники лобіювали в продовження епопеї залякування киян, яка почалась із гучного суду проти братів Мовчанів та Олександро Гудими, яким за руйнування будівельного паркану намагались "прописати" п’ятирічне ув’язнення за (увага!) дії проти суспільства!

"Євро-2012" – головна екологічна загроза майбутнього року?

Новий, 2012-й рік Україна нарешті зустріне із штучною головною новорічною ялинкою. Втім, навряд чи це є приводом сподіватись, що наступний рік принесе нам тільки екологічні досягнення і приємні несподіванки. Виглядає все поки навпаки.

Чимало підсумків цього року неминуче стосуються року наступного, 2012-го. Підготовка країни до "Євро", особливо в частині залучення інвестицій, відчутно відобразилась на забудові природних територій. Чого варта епопея з харківським парком Горького. Нині активісти 52 країн світу звертаються з проханням припинити вирубку в Харкові, але … Ми ж освоюємо довгоочікувані інвестиції!

Аналогічну ситуацію маємо і в інших містах-"щасливцях". Наприклад, Київ вже втратив не одну зелену зону в ході підготовки до Євро. Навколо міста навіть збудували кілька котеджних містечок "для Євро-2012"!!!

Але найбільших протестів викликає ситуація з безпритульними тваринами. Є загроза, що українські міста незабаром чекає масштабна і безжальна "євробійня". Численні звернення зоозахисників також мало кого хвилюють.

Особливо прикро, що всі звернення українців до керівництва УЄФА з вимогою вплинути на українських "євро-чиновників" пересилаються в Україну, мовляв, "розберіться", а тут на них вже ніхто не відповідає, адже українським чиновникам ці листи наче і не адресувались. А обіцянки пана Колеснікова зразка 2010 р. про те, що винні у вбивстві тварин самі скоро стануть безпритульними, не справдились.

Проблема вбивства тварин замість їх стерилізації – не новина для України. Однак саме так зване футбольне свято стало приводом для їх загострення.

І чиновники, і прості громадяни зацікавлені в тому, щоб очистити вулиці від собак і кішок. Проблема в підході та його гуманності. Європейська та світова практика показує, що найбільш ефективний спосіб зведення до нуля кількості тварин на вулицях – це їх стерилізація. Її обов'язково слід поєднувати з суворими штрафами за викидання тварин, розвитком притулків та влаштуванням в добрі руки.

Після десятиліття такої політики в Україні не залишилося б бездомних тварин, і однією соціальною проблемою стало б менше.

Нині все українське суспільство згодне з тим, що безпритульні тварини мають зникнути з вулиць міст Україні. Але мало хто з чиновників дослухається до вимог зоозахисників, що це треба робити гуманним шляхом – шляхом стерилізації та влаштування у добрі руки. Тому протягом 2011 р. прийняття програм стерилізації у всіх великих містах України саботувалося.

"Боротьба" з тваринами досі набуває й зовсім варварських форм – багато де вбивають за допомогою забороненого законом препарату "дитилін", що викликає довгу болісну смерть. Тварин можуть і спалювати живцем. Так, найбільш ймовірно, сталося в 2009 р. в місті Лисичанськ Луганської області – знерухомлених, але ще живих тварин комунальні працівники кидали в топку пересувного крематорію. У 2011 р. цей скандал раптом став новиною номер 1 в Рунеті та в Європі, і нічим не примітне місто прикувало до себе увагу половини світу. Це при тому, що крематорій уже роки півтора як не працює.

Разом з тим, екологічні виклики, які бачить Україна в цей рік, рік своєї 20 річниці повинні говорити нам лише про те, що громадськість має мобілізуватись, адже екологічні загрози не минуть.

Дивлячись на Марші захисників Києва, на блокування рубки в харківському парку Горького і навіть на те, що не кияни, а жителі Сєвєродонецька номінували президента на "Будяка Року" за скасування національного парку "Сіверсько-Донецький"… стає зрозумілим, що українці готові мобілізуватись для протистояння екологічним загрозам.

Питання лише в тому, що стане каталізатором. Можливо нам стане це відомо у 2012 році.

Реклама:

Головне сьогодні