Екологічна трагедія одного міста, або Протести як спосіб вижити

У післявиборчому інформаційному шумі майже непоміченою пройшла новина про десятитисячний мітинг у Маріуполі.

Така кількість протестуючих у цьому місті є найбільшою за останні 20 років. Людей вивели на вулиці не політичні гасла, а катастрофічний стан повітря у місті.

Металургійні заводи-велетні перетворили півмільйонний Маріуполь на "газову камеру".

[L]Кожні два дні маріупольцям роздають офіційні рекомендації: пити молоко, полоскати горло содою та не виходити на вулицю без респіратора.

Такі попередження робилися і раніше, кажуть мешканці, але ж не так часто, пише "Німецька хвиля".

"Останні два місяці нас особливо сильно труїли, розповідає Deutsche Welle координатор ініціативної групи "Дайте кисню!" Максим Бородін. За словами маріупольця, викиди та смог були такими, що сховатися було вже неможливо, ані на окраїні міста, ані в будинках. Запах відчувається в квартирі, навіть якщо зачинити усі вікна.

"Сховатися ніде, хіба що натягнути на себе респіратор чи протигаз, у кого він є. Звичайно, що у дітей і дорослих – постійні алергічні реакції, кашель. А лікарі ставлять один діагноз – ОРВ", - каже Бородін.

Зона екологічного лиха, на яку перетворився Маріуполь, є наслідком роботи двох металургійних комбінатів-гігантів "Азовсталь" та ім. Ілліча, які вже давно потребують масштабних реконструкцій, кажуть експерти.

Обидва комбінати входять до складу міжнародної гірничо-металургійної компанії "Метінвест", що належить концерну СКМ. Як визнання проблеми керівництво "Метінвесту" ухвалило довгострокову програму модернізації виробництва.

"Утім, поки програма буде реалізована, ми встигнемо всі перемерти",- кажуть мешканці.

Акції протесту

Перші екологічні акції протесту розпочалися в Маріуполі рік тому. Вони збирали близько тисячі людей. Наймасштабніша відбулася 4 листопада цього року – на неї прийшло близько 10 тисяч мітингувальників.

Люди вимагають суттєво збільшити штрафні санкції за забруднення довкілля, щоб промисловим підприємствам було невигідно здійснювати викиди. Маріупольці також зажадали від обох підприємств модернізації виробництва та ефективної роботи очисних споруд.

Голова профспілки підприємців Приазов’я Лілія Тихонова уточнила Радіо Свобода, що мітингувальники не вимагають закриття підприємств, які забруднюють довкілля.

"У нас стоїть питання не закриття заводів, бо робочі місця потрібні. Ми за те, щоб змінити екологічну ситуацію у кращий бік. Щоб очисні споруди почали працювати, щоб виділялися підприємствами кошти. Нехай будуть дозволені норми, але зараз вони перевищені в багато разів", – сказала Лілія Тихонова.

Вона додає, що активісти також вимагають відставки обласного керівництва та маріупольського міського голови Юрія Хотлубея, які, на думку мітингувальників не роблять нічого для виправлення ситуації.

Юрій Хотлубей, у свою чергу, на зустрічі з учасниками акції протесту 4 листопада зазначив, що також занепокоєний погіршенням екологічного стану і не знає, чому це відбувається, адже заводи звітують про зменшення викидів.

Він пообіцяв, що депутати-маріупольці будуть вирішувати це питання на рівні Верховної Ради.

Громадський активіст Бородін додає, що "якщо не буде відповідної реакції на наші протести, ми не виключаємо, що з нашою проблемою звернемося до депутатів Європарламенту"

"Утім, наскільки нам відомо, на підприємствах вже розпочалася масштабна ревізія всіх газоочисних споруд. Питання лише в тому, щоб це не стало лише якоюсь показухою. Інакше - подальший тиск на владу і керівництво підприємств", - розповів Бородін "Німецькій хвилі".

Після акції протесту "Метінвест" також заявив про свою занепокоєність ситуацією та, за інформацією підприємства, вже ухвалив кілька "радикальних рішень для покращення екологічної ситуації".

Як повідомив керівник управління з охорони навколишнього середовища цієї промислової групи Владислав Білоус, "Метінвест" припинив роботу застарілих коксових батарей, а з 12 листопада на місяць зупинив аглофабрику на "Азовсталі" для проведення детальної діагностики очисних споруд та усунення можливих дефектів.

Також розпочата ретельна перевірка всіх очисних споруд на усіх підприємствах компанії. За словами Білоуса, ці заходи мають значно знизити викиди шкідливих речовин в повітря.

Також на "Метінвесті" зазначили, що для вирішення екологічної проблеми залучені й міжнародні експерти. Зокрема, фахівці з Німеччини до кінця цього року мають оцінити терміни та запропонувати програму дій для зниження техногенного навантаження.

Однозначно можна сказати, що громадські протести вплинуть і на керівництво меткомбінатів, і на екологічну ситуацію в місті, каже в коментарі Deutsche Welle керівник "Донецького екологічного руху" та громадської ради при обласному управлінні екології Сергій Денисенко.

Ще рік тому, за словами експерта, на зустрічі громадських активістів та керівництва "Метінвесту" дійшли домовленостей про радикальні зміни системи очищення на підприємствах.

Але програма була занадто затягнута – аж до 2020-го року. Утім, таку програму ухвалили і, мабуть, сподівалися, що приспали громадськість, каже Денисенко.

"Політична активність зазвичай вкрай низька в нашому регіоні. І таких масових протестних виступів, як нині у Маріуполі, ані саме місто, ані весь Донбас досі не бачили. Однозначно можна сказати, що людей "допекли",- каже громадський діяч.

Державні екологічні "контори", за словами Денисенка, були абсолютно бездіяльні або ж посилалися на кліматичні зміни в усьому світі. Однак мешканцям загазованого міста, очевидно, увірвався терпець, каже експерт.

"Маріупольці завжди жили в небезпечному місті. Але зараз воно перетворилося на газову камеру. І саме це й спонукало людей до акцій протесту, оскільки іншого способу вплинути на ситуацію вже не було", пояснює Денисенко.

За матеріалами Німецької хвилі, Радіо Свобода та 0629.com.ua