Чи захоче Кабмін допомогти тим, хто допомагає?

3
12 червня 2015

"Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійного голосового та текстового повідомлення)", ініційований народними депутатами України Остріковою Т. Г. та іншими не підтримується Кабінетом Міністрів".

Вячеслав Кириленко, Віце-прем'єр-міністр України - Міністр культури
25.05.2015

На початку березня 2015 року за ініціативи громадськості, народних депутатів України, мобільних операторів були зареєстровані два законопроекти №2297-1 та №2440, спрямовані на запровадження СМС-благодійності в Україні.

Проте вже наприкінці травня Кабінет Міністрів України надав негативний висновок щодо даної законодавчої ініціативи.

І тепер лише позиція народних депутатів та їх стратегічне бачення майбутнього розвитку громадянського суспільства в Україні матимуть ключову роль для прийняття рішення щодо запуску СМС-благодійності в країні.

Чому СМС-благодійність така актуальна сьогодні?

Для того, щоб зрозуміти весь сучасний потенціал СМС-благодійності, достатньо подивитись на показники різноманітних досліджень щодо розвитку ринку телекомунікаційних послуг. Зокрема:

- серед 6.8 мільярдів осіб, що мешкають на нашій планеті, 4 мільярди користуються мобільними телефонами (при цьому лише 3.5 мільярди користуються зубною щіткою);

- 91% дорослого населення тримають власні мобільні телефони на відстані витягнутої руки;

- 90% усіх текстових повідомлень прочитуються протягом 3-х хвилин, на читання 1-го повідомлення витрачається в середньому 5 секунд;

- 98% текстових повідомлень прочитуються власниками у порівнянні з 22% електронних повідомлень, 29% твітів та 12% постів у фейсбуці;

- 9 з 10 пошуків через мобільний завершуються діями, 70% таких пошуків завершуються діями протягом однієї години;

- кожний десятий американець надсилає благодійну пожертву через смс-повідомлення.

У 2014 році американський фонд "mGive" (mGive Foundation), який спеціалізується виключно на допомозі неурядовим організаціям у проведенні благодійних смс-кампаній, провів національне дослідження серед користувачів мобільних телефонів щодо використання текстових благодійних пожертв.

Результати цього дослідження є цікавими для розуміння сучасних тенденцій:

- текстові пожертви були визначені як найбільш зручний спосіб для переказу коштів на благодійність (61%) (вони випередили он-лайн пожертви (50%), що посіли другу позицію, та збір коштів під час спеціальних заходів (26%)). Решта інструментів збору благодійних пожертв — електронна пошта, телемаркетинг, індивідуальні звернення стрімко втрачають свою популярність;

- 89% усіх СМС-пожертв спрямовані на допомогу під час кризових ситуацій (стихійні лиха, військові конфлікти тощо), 56% - на допомогу нужденним, 40 % - на допомогу тваринам, 39% - на розв'язання різноманітних медичних проблем.

Серед найпоширеніших відповідей стосовно того, чому пріоритет надається саме СМС-пожертвам, є наступні: "Це дуже швидко, не треба заповнювати жодних документів і це автоматично включається у витрати на мобільний телефон", "Це дуже проста пожертва без жодних складнощів та скандалів", "Я можу легко перевірити використання моїх коштів".

Більше міжнародних прикладів щодо ефективності даного інструменту можна знайти у матеріалі Ольги Кудіненко.

 

Чому не працює СМС-благодійність в Україні?

Причина відсутності у нас СМС-благодійності дуже банальна — надто величезні податки, що складають 45%, мають бути сплачені за кожну перераховану на благодійність гривню.

Відповідно до діючого законодавства мобільні оператори мають сплатити три податки за кожний благодійний переказ:

- 7,5% - збір до Пенсійного фонду,

- 20% - ПДВ-зобов’язання,

- 18% - податок на прибуток.

Таким чином, якщо хтось бажає перерахувати на благодійність 5 грн. шляхом надсилання текстового повідомлення, то мобільний оператор має сплатити з цієї суми 1,78 грн. у податки, та до кінцевого отримувача дійде у кращому випадку 3,22 грн. (це за умови, якщо провайдери не стягнуть жодної копійки за власні послуги).

Якщо хтось згадає про номер 565, то зауважимо, що саме збір на цей номер був "у ручному режимі" звільнений від оподаткування спеціальним листом Кабінету Міністрів України.

І таким чином, у нас є номер, на який ми можемо сьогодні допомагати військовим, проте не має номера, за яким ми можемо збирати допомогу переміщеним особам, постраждалим внаслідок військового конфлікту або іншим нужденним.

Що слід зробити для запуску СМС-благодійності?

Для того, щоб СМС-благодійність запрацювала в Україні, Верховній Раді Україні, Президенту України та Кабінету Міністрів України необхідно ухвалити на нормативно-законодавчому рівні кілька стратегічних рішень:

- передбачити в діючому законодавстві поняття "благодійне замовлення", що об'єднує в собі благодійні текстові повідомлення та благодійні голосові виклики;

 - визначити, що благодійна допомога (в тому числі, якщо вона зроблена за допомогою механізму смс-пожертви) за своєю природою не є послугою та не є прибутком, а тому не повинна оподатковуватися ПДВ та підлягати включенню до прибутку;

- слід позбутися архаїзму — збору до пенсійного фонду, який був введений ще на початку 90-х років як податок на розкіш за користування мобільним телефоном;

- виділити безкоштовні короткі номери для благодійних замовлень.

Саме ці основні кроки, закріплені на законодавчому рівні, створять сприятливі умови для того, щоб і оператори, і благодійники могли безперешкодно використовувати смс-благодійність для розв'язання різноманітних соціальних проблем у суспільстві.

Саме ці кроки відповідатимуть сучасному світовому досвіду організації процесу збору благодійних СМС-пожертв. Адже в жодній країні світі жодний уряд не бере за допомогу 45% податків з населення.

Обов'язкове законодавче закріплення всіх цих позицій є основною вимогою мобільних операторів.

Саме вони, на жаль, мають не дуже втішний досвід. Коли у 2008 році відбувся страшний повінь на Закарпатті, то уряд звернувся до операторів з проханням зібрати благодійні пожертви на короткий номер для допомоги постраждалим.

Спеціальним листом "в ручному режимі" оператори тоді теж були звільнені від оподаткування. Гроші були зібрані, передані урядові. А коли за кілька місяців склад уряду змінився, то кожний оператор отримав рахунок на сплату збору до Пенсійного фонду за зібрані гроші. Тобто оператори допомогли, а потім із власних коштів заплатили ще податок за цю допомогу.

Тому законодавчі гарантії сьогодні є надважливими.

 

Готові рішення

Для того, щоб допомогти урядові запустити інноваційну технологію, Український форум благодійників спільно з юристами та податківцями мобільних операторів "Київстар", МТС і life:), з іншими благодійними організаціями вивчили міжнародний досвід та підготували необхідні законодавчі зміни.

У співпраці з народними депутатами з різних фракцій та блоків розроблено та зареєстровані два законопроекти №2297-1 та №2440, спрямовані на створення сприятливих умов для впровадження благодійного голосового та текстового повідомлення.

Таким чином, саме від рішень парламенту сьогодні залежить чи отримують українці зручний та швидкий інструмент допомоги.

На жаль, на днях Кабінет Міністрів України надав негативний висновок на даний законопроект. На думку міністерства фінансів запровадження СМС-благодійності зменшить надходження до державного бюджету, а тому уряд не підтримує цю ініціативу. Дане рішення свідчить про вузькоглядність урядовців, які й досить живуть і думають одним днем — як заткнути існуючі бюджетні дірки, а не змінити систему та життя країни в цілому.

Їм навіть на думку не спадає про те, що в умовах суцільної недовіри суспільства до органів державної влади саме благодійність та можливість швидкого та ефективного залучення кожного громадянина до доброї справи може стати міцним поштовхом до розвитку відповідальності кожного українця за свою державу та її мешканців. І події останнього року є яскравим прикладом цього.

Тому єдиною надією громадянського суспільства залишається Верховна Рада, зокрема, парламентський комітет з питань культури та духовності під керівництвом Миколи Княжицького та комітет з питань податкової та митної політики під керівництвом Ніни Южаніної.

Позиція та рішення цих інституцій стануть яскравим свідченням того, чи дійсно народні обранці прийшли будувати сучасну європейську державу з міцним громадянським суспільством.

Ну, а благодійники поки що працюватимуть і надалі, як завжди, не завдяки — а всупереч.

powered by lun.ua