Як геї вперше побралися, а Україна цього не зрозуміла

432
21 квітня 2016

Вони стали першою гей-парою, яка одружилася на території України, хоча держава їхнього шлюбу і не визнає, пише Platfor.ma.

Левчук та Кісь не були готові чекати, поки уряд легалізує їхнє кохання, тому організували церемонію для себе, свої друзів та родичів.

"Ми вирішили, що зареєструємо наш шлюб в Україні, коли це буде можливо", – розказав Кись.

Зорян і Тимур відгуляли весілля в колі друзів

Вони звернули увагу одне на одного більше ніж чотири роки тому на дискусії про ЛГБТ у Києві, бо були тоді єдиними, хто на зустрічі розмовляв українською. Після того ще 6 місяців переписувались у Facebook.

"Одного дня Тимур написав, що під час підготовки до чергового мітингу він виявив, що у нього в домі не пише жоден маркер. Тому йому нічим малювати агітаційний плакат. Я вирішив купити велику коробку маркерів і вручити йому як подарунок", – згадує Кісь.

"Щоправда, пізніше ми виявили, що жоден маркер із тієї коробки не пише. Але жест все одно був красивий", – додає Левчук.

Зорян і Тимур познайомились на дискусії про ЛГБТ у Києві

Тимур працює у "Точці Опори (Fulcrum)", найбільшій ЛГБТ-організації в Україні. А Зорян є активістом міжнародної правозахисної організації "Freedom House". Він був одним із лоббістів включення поправки про цивільне партнерство у нову Державну стратегію з прав людини. Мета поправки – захистити права пар, що живуть разом, але не можуть бути одружені за законом.

"Я це зробив для того, аби ми з Тимуром могли колись побратись", – сказав Кісь.

Нагадаємо, партнерська поправка не зобов’язує українську владу легалізувати одностатеві шлюби в майбутньому. Але це перший крок до рівних прав для гей-пар.

Малюнок взятий із Facebook сторінки Зоряна

Закохані зізнались, що їм пощастило з друзями і колегами, які їх розуміють і підтримують. Також вони раді, що живуть у Києві, бо тут майже нікому немає діла до твоєї сексуальної орієнтації. Однак на дозвіллі хлопці відвідують уроки і тренінги із самозахисту, оскільки кілька разів на них нападали агресивно налаштовані молодики.

Батькам Зоряна було дуже важко прийняти синову гомосексуальність.

"Батько звинувачує себе за мою гомосексуальність", – розповів Кісь.

У Левчука ситуація дещо простіша. Всі родичі знають про Тимурову сексуальну орієнтацію, але ще не готові про це говорити.

"Ми про це не говоримо, але Зорянові завжди передають вітання", – розповів він.

Незважаючи ні на що, хлопці щасливі разом і стверджують, що в основному українське суспільство не є гомофобним.

"Агресія та інтолерантність – це вибір маленької але дуже активної групи людей, – зазначає Левчук. – Це прозвучить дивно, та їхнє насильство на нашу адресу грає нам на користь. Широка публіка не любить ЛГБТ, але ще більше вона не сприймає насильства. Тому після нападів радикалів нас починає підтримувати все більше і більше людей".

powered by lun.ua