Бавимося разом-4. Ідеї ігор від українських батьків

4581
4 квітня 2016

Іноді діти пропонують ігри, іноді батьки вигадують щось, до чого активно долучаються дітлахи.

Ідей для спільного активного проведення часу батьків і дітей так багато, що про це постійно видають популярні книжки та знімають передачі.

"Українська правда. Життя" попросила кілька сімей поділитись своїми рецептами ігор для дітей різного віку і статі.

Перша добірка таких ідей вийшла у січні, друга – у лютому, третя – у березні.

Перед вами вже четвертий текст про спільні ігри з дітьми. Веселого вам забавляння зі своїми бешкетниками :) 

Ганна Гінда, фотограф Kidding Photography, блогер

Саша (3 роки)

Я не фанат дошкільної освіти та ідеї, що після трьох уже пізно. У дитини має бути дитинство, а не щоденне тикання носом у картки доману та дидактичні посібники.

З іншого боку, мені здається, що батькам трішки простіше придумувати ігри та розваги, якщо є "задана тема". Тому я вибираю тему на два тижні, і придумую різні заняття в контексті заданих рамок.

Першою темою у нас були кольори. Крім розмальовок та книжок для вивчення кольорів у хід пішли: кольоровий папір і картон, ножиці, клей, різнокольорові маленькі іграшки, кубики лего, дерев'яні форми, форми для льоду і випічки, пластилін, прищіпки, розмальовки, фломастери, олівці, фарби, будь-які невеликі предмети різних кольорів, наприклад, губки для миття посуду.

 Першою темою дитини були кольори. Син із задоволенням сортував різні предмети

Мій син із задоволенням сортував різні предмети одного кольору по судочкам та формам для льоду. Ми також нарізали картон на шматочки, маленькі шматочки приклеювали на прищіпки, великі складали поруч. Завдання було надіти прищіпки на відповідні шматочки картону.

Саничу ще дуже сподобався різнокольоровий лід (форма для льоду + вода + фарби + морозильник).

Пару тижнів ми також грали у "Що можна зробити з картонної коробки?". Так у нас вийшли сортер, будинки для дитини, собачки і іграшок. Все це можна було ще й розмалювати.

Пару тижнів грали у "Що можна зробити з картонної коробки?"

До речі, про творчість. При ремонті у дитячій варто одну зі стін обов'язково зробити так, щоб можна було малювати на ній крейдою.

Ну і про гаджети. Планшет я не забороняю, але його використання дозоване – зазвичай ми активно користуємося у подорожах, якщо вдома, то приблизно раз чи два на тиждень, часто коли приходять дорослі гості і йому трошки нудно)

З правил є одне – я не показую на планшеті мультики, лише кілька ігор. І зазвичай планшет лежить у вільному доступі, це не "заборонений плід", можливо через це, Саша не просить його щодня чи щотижня.

Ірина Балачук, редактор "Українська правда. Київ"

Гриша (2 роки 11 місяців)

Нам дуже пощастило з сином – він дивовижний вигадник, радо долучається до всіх господарчих процесів і дуже любить полежати з книжкою!

А ще пощастило, що ми з чоловіком маємо змогу і проводити час з сином, і працювати. Думаю, для хлопчика бачити тата не лише перед сном і на вихідних дуже корисно і весело.

Ірина Балачук з чоловіком і сином

Гришкині ігри діляться на розваги з татом (він проводить з сином першу половину дня, бо працює у другу) та ігри з мамою (мама працює зранку, а грає по обіді).

Книги. Коли я повернулася з пологового, було дуже-дуже непросто – в одну мить стала відрізаною від звичного шумного світу, і опинилася у тихій квартирі з малюком, що весь час хоче на руки і не хоче спати. Дивитися ТБ було не цікаво, а під музику фоном син не заспокоювався. Щоб не з’їхати з глузду, стала читати вголос – так син полюбив книжки. За ці неповні 3 роки засинання, які відбулися без годинного читання, можна перерахувати на пальцях (у машині, у метро чи в маршрутці по дорозі на дачу чи з гостей).

Кілька десятків книг, які були прочиті за цей час, син може, якщо не зацитувати, то розказати, про що там ідеться

Для мене стало відкриттям, що кілька десятків книг, які були прочиті за цей час, син може, якщо не зацитувати, то розказати, про що там ідеться! Якось досить швидко вивчив абетку, цифри.

І звісно мені лестить, що коли приходжу з магазина, то він запитує: "А ти принесла смаколика і нову книжку?". Чи не найулюбленішою є серія історій про Петсона і Фіндуса Свена Нордквіста. Син їх так шанує, що часто, коли йде сходами, то рахує не числами, героями цих книг: "Петсон, Фіндус, Пріллан, Юссі, Густавсон". Іноді ми читаємо книги співаючи. Це теж весело!

Ігри в життя. У нас є дві шафки іграшок – навіть не знаю, де вони набралися! Щось віддали, щось подарували, на щось самі спокусилися – але між кубиками, машинками чи ведмедиками Гриша обирає… каструлі, м’ясорубку, ніж і пилосос!

Ми завжди готуємо разом. Коли був меншим, то міг наприклад, помити гречку чи рис на кашу, пополоскати брудні чашки у раковині, чи перекласти все моє кухонне начинення з різних шухляд.

 Між кубиками, машинками чи ведмедиками дитина обирає… каструлі, м’ясорубку, ніж і пилосос

Зараз син може помолоти м’ясо на котлети, порізати гриби, замаринувати картоплю для духовки... Каже: "Ти будеш кухар, а я твій кухарчук. Дай скуштую соус. Тут не вистачає спецій. Перцю і, мабуть, солі")

На вихідних завжди прибираємо разом. Тут улюблені іграшки сина – пилосос і розпилювач.

Ігри в уявні речі. Тут часто доходить до смішного. Не раз ми зі сміхом згадуємо історію з ринку. Купуємо овочі, чоловік помалу пакує моркви і перці, я тримаю сина. Гриша: "Мамо, давай в м’яча пограємо!". Кажу: "Вибач, нема". Син: "То давай уявного". Я кажу: "Пороси тата". Син: "Татку, дай мені м’яча. Не того зеленого малого, а червоного, більшого". Тато риється в рюкзаку, дістає уявний м’яч, пасує, син ловить, пасує мені, це супроводжується вигуками "Пас!", "Лови! Гарно спіймав". Згадка про очі продавчині веселить нас уже більше півроку.

Ремонтник. Однією з найулюбленіших ігор є гра в ремонтника. Це чоловічі розваги, мамі тут не місце! Скільки разів наша кухня перетворювалася у веломайстерню, столярний цех, чи центр світлових експериментів! Не знаю, звідки у мого чоловіка всі ці ідеї і знання, але вони дуже захоплюють і Гришана, і мене.

 Чоловічі ігри: для хлопчика бачити тата не лише перед сном і на вихідних дуже корисно і весело

Велосипед. Ролики. Вперше радість їзди на двоколісному транспорті Гришка відчув у селі в бабусі – там старий-триста-разів-ремонтований велосипед і дерев’яне саморобне сідло, що мотузком прив’язується на раму. У 2 роки ми купили велокрісло і шолом синові, і ми стали кататись містом. Усі втрьох на вихідних. По буднях – син з татом. Їздять у парк погодувати білок, на озеро покупатися, на Дніпро, на роботу, на ринок за картоплею. Щоразу купа емоцій і після цього гарний сон!

Перед новим роком Гришка побачив по телевізору ролики і став просити собі. Була переконана, що раніше 3-х років – ні-ні, але коли син став ставати на конструктор з коліщатками і примовляти "то мої ролики, чудові ролики", здалася і купила. Поїхав він майже відразу. Довелося купити ролики і нам з чоловіком. Часом на вихідних їздимо на ролердром. Син з чоловіком катаються, мені ще вчитися і вчитися! Чекаємо тепла і довгих вечорів, щоб кататись на вулиці.

Риболовля. Кілька місяців тому у моїх хлопців з’явилась ще одна пристрасть – риболовля. Теж почалося з ловлі жаб на патика з ниткою на бабусиній копанці у селі. Тиждень тому купили справжню вудку. Двічі їздили на озеро, нічого не зловили. Але кажуть – головне спортивний інтерес. Тепер до великів і роликів на кухні додалися ще й опариші та мотилі у холодильнику.

Ірина Куніцина, дружина Сергія Жадана

Маруся (3 роки)

Наша дитина сама вигадує різні ігри, і добре, якщо у батьків є час до них долучитись і підтримати.

Маруся розігрує сюжети з повсякденного життя. Або вона їде на море, або влаштовує свято, як у садочку, або збирається на пікнік, а іншого дня – в неї магазин. Потім їде кудись на машині, а згодом будує хатку з подушок.

В гру йде все, що трапиться їй на око. Серветка буде плащем (це коли вона Спайдер-мен), друшляк – планетою Сатурн. Коли була меншою взагалі гралася уявними предметами. Це було дуже смішно.

Донька також любить розігрувати сюжети з мультиків. Свинка Пеппа у нас зараз в тренді. А сама вона – ні не Пеппа, а Джордж (це братик Пеппи, якщо хтось не знає). Ось нещодавно святкували День народження Джорджа. Навіть, свічки довелось запалити. На ніч казочки про колобка або Козу-Дерезу не приймаються, треба розповідати щось про "свинячу родину" і пісеньки теж лише про них. Отже уява у мами мусить розвиватись не згірше, аніж у дитини.

З Сергієм Жаданом Марійка грається в рими. Любить влаштовувати концерти, як тато. А коли виросте хоче стати музикантом, грати на гітарі, і виступати разом з татом. Перше фото Nata Koval

З татом Марійка грається в рими. Це і зрозуміло (тато – письменник і поет, – ред..). Ще любить влаштовувати концерти, як тато. А коли виросте хоче стати музикантом, грати на гітарі, і виступати разом з татом.

Коли ми вдома, я заохочую долучатись до хатніх справ. З гаджетами знайомство відкладаю. Хіба що мультики вмикаємо на планшеті.

Дуже любимо всією родиною їздити на природу. На жаль, це нечасто вдається.

А на вихідних вчимось з Марусею кататись на роликах. Поки що в неї це виходить краще, ніж у мене. І здається, що це ми в неї чогось навчаємось і розвиваємось разом з нею.

Ольга Мальчевська, журналіст ТСН

Володар (7 років), Любомир (1,5 роки)

Маю зізнатися, маму мої діти частіше бачать у телевізорі. Через це мені дуже соромно перед ними, i сумую за ними страшенно. Але специфіка професії диктує свої вимоги.

Тому кожен вихідний разом – на вагу золота, i мені хочеться зробити їх для хлопчиків яскравими i незабутніми.

Ольга Мальчевська з чоловіком та старшим сином Володаром: "Кожен вихідний разом – на вагу золота, i мені хочеться зробити їх для хлопчиків яскравими i незабутніми". Автор фото Lera Polska

Малювати на вікнах – легко! Розфарбували з Володарчиком все можливе скло у його кімнаті. Спеціальні фарби потім легко знімаються, але скільки щастя!

У маленького Любчика – зараз забава інша: усе гризти. Знайшла нещодавно марципановий пластилін. На кожен день, звісно, не накупишся - але один прекрасний вихідний ми перетворили на солодку ліпку.

А якось, Володар з татом зробили мені сюрприз. I у татків вихідний змайстрували мені... гойдалку.

За гаджети мої діти готові на все – навіть їсти суп i робити письмо. Хотіла би, звісно, щоб замість планшету Володар читав книжки, але розумію, що прогрес не зупинити, до того ж це уже важливий елемент соціалізації хлопців. А надто, треба віддати належне Володарчику, бо він сам любить читати, має улюблені книжки, i часто переказує мені, що зробили в нових главах його улюблені літературні герої.

Планшет – це винагорода за досягнення, або гачок мотивації. Але в нашій хаті це важка артилерія для особливих випадків i просто так я на неї не погоджуюсь.

Світлана Остапа, заступник шеф-редактора порталу "Детектор медіа"

Близнюки Тарас і Андрій (11 років)

Точно можу сказати, що ми невгамовна сімейка. Просто сидіти і нічого не робити – це не про нас. Нам треба заповнити весь вільний від роботи, а дітям від навчання час на 100%.

Близнюки з першого класу займаються спортивними бальними танцями, а з другого – настільним тенісом. В теніс граємо також і ми з чоловіком, тому коли на відпочинку бачимо тенісний стіл, обов’язково влаштовуємо сімейний турнір.

Хлопці, звичайно, час від часу просять записати їх ще то на малювання, то в музичну школу, то на кікбоксинг. Але ми з чоловіком вирішили, що тільки стабільність тренувань дасть результат. Тому Тарас і Андрій з понеділка по суботу включно займаються після уроків почергово танцями і тенісом.

 В теніс грають батьки і дітей теж цим зацікавили, тому обов’язково бувають сімейні турніри

А на вихідні (слава Богу не на всі :) ми їздимо на турніри. Грамоти, медалі і кубки – це приємний бонус і велика мотивація.

У сучасному світі важко дітям запропонувати щось більш привабливіше за комп’ютерні ігри, які близнюки люблять не менше за інших дітей. Але ми намагаємося їх обмежувати (хоча це й нелегко). Тоді з шафи дістаються настільні ігри. Граючи в деякі з них, ми вчимо історію. Наприклад, "Олександр Македонський". Граємо ми всі разом, це цікаво.

Наразі одна з найулюбленіших ігор – "Весела ферма", де кожен сам собі фермер. Іноді ми її "удосконалюємо". Наприклад, після того, як Тарасу весь час випадали то вовк, то лисиця, він сказав, що не фартовий, і не захотів продовжувати гру. Тоді, щоб підтримати його, ми домовилися, що все, що випаде одному гравцю, має виконати наступний (як перехід ходу). Він погодився, і грати стало веселіше. Всі вовки тепер "випадали" татові.

 Коли близнюки були молодші, то був період, коли Тарас весь час вигравав у Андрія у всі настільні ігри

Коли близнюки були молодші, то був період, коли Тарас весь час вигравав у Андрія у всі настільні ігри. І навіть цим хизувався, промовляючи: "І чого це я весь час виграю!", чим доводив Андрія до сказу.

Після слів Андрія, що Тарас вшосте буде першим ходити в шашки, я вирішила перевірити, чи все чесно. Виявилося, що Тарас махлював, підсовуючи перед черговою партією Андрію зажаті в обох руках чорні шашки) Довелося пояснювати, що переможець тільки той, хто переміг чесно.

Світлана Остапа та близнюки Тарас і Андрій

Зараз близнюкам дуже подобається робити щось своїми руками, тому дуже люблять уроки праці в школі, де виготовляють різні вироби з дерева. Вгадайте, що вони "замовили" під ялинку на Новий рік? Ніколи не вгадаєте) Молоток, сокиру, пилку, цвяхи, мотузку та інші речі, які їм знадобляться влітку, щоб змайструвати будинок на дереві у бабусі на дачі. Торік вони самі зробили цілий бліндаж на два поверхи!

Ну, а те, що Тарас і Андрій "знатні" кулінари, вже відомо всім моїм друзям у Facebook.

Зібрала Ольга Ситнік, УП.Життя

powered by lun.ua