Обсяг вивчення української мови збільшать для нацменшин – Гриневич

Про це заявила міністр освіти Лілія Гриневич під час публічної зустрічі з лідерами громадських організацій, що представляють інтереси нацменшин для обговорення статті 7 закону "Про освіту" щодо мови.

"У школах із викладанням мовою нацменшин діти, здобувши середню освіту, іноді не володіють українською мовою. Це означає, що вони – кандидати на виїзд продовжувати свою освіту в інших країнах. Тож ми повинні збільшити частку вивчення і навчання української в школах із мовами нацменшин, для того щоб дати їм рівні шанси із рештою українських громадян виступати в українські виші", – сказала Гриневич

Присутні на зустрічі представники нацменшин наполягали на тому, що компромісний варіант сьомої статті закону "Про освіту" звужує їхні права, гарантовані конституцією України.

Зокрема, співпрезидент Асоціації єврейських організацій і общин України Йосиф Зісельс зауважив: "Я бачу як питання освіти та нацменшин політизується. Політизація, насправді, не допоможе, а тільки заважатиме вирішенню цих проблем. Ініціатива активістів з приводу мовного питання у школі спричинила тільки опір з боку національних меншин".

[L]Найбільшу дискусію викликало поняття компактного чи дисперсного існування нацменшин у певних регіонах та пов'язані із цим особливості навчання чи викладання української у їхніх школах.

"Щоб вирішити питання співвідношення української та російської мов, ми зараз закопуємо усіх решту. МОН не треба дбати про дітей, краще дбайте про стандарти у школі. Якщо у вас немає можливості врегулювати становище російської мови – шукайте, але не чіпайте нацменшин", – заявив голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

"Я не бачу реального звуження прав нацменшин", – наголосила під час зустрічі Гриневич.

Лариса Ніцой, ініціаторка дискусії з приводу мовної статті у законі "Про освіту" наполягала на тому, що за стартфордським прогнозом у 2020 році представники Румунії, Угорщини та інших держав можуть зазіхати на територіальну цілісність України у зв'язку із наявністю на її території найменшин.

"Захист нацменшин та їхніх мов не повинен звужувати прав мов більшості населення. Ми виступаємо за те, щоб не звести до мінімуму українську мову, а розширити її повноваження, тому що зараз усе зводиться до того, що в угорських школах в Україні наша мова вивчається, а навчання нею не відбувається", – наголосила Ніцой.

Чубаров, у свою чергу, наполягав, що предмети, які формують у дитини картину світу, повинні обов'язково викладатися мовою нацменшин.

"Позиції про зміцнення статусу української мови та збереження мов нацменшин не повинні суперечити одна одній", – сказав Чубаров.

У дискусії щодо мови навчання у вищій школі, Гриневич наполягла, що вища освіта має бути лише українською.

За результатами дискусії, було вирішено продовжити обговорення мовного врегулювання освіти ницменшин у школах, а у самому тексті закону змінити формулювання "забезпечується навчання мовами нацменшин" на "гарантується навчання мовами нацменшин".

Також попередньо узгодили "обов'язкове вивчення української мови в межах визначених державним стандартом" та забрати формулювання "у місцях компактного проживання осіб".

Раніше повідомлялося, що після наради з директором департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Юрієм Кононенком, письменниця Лариса Ніцой почала публічно стверджувати, що можливості навчання мовою меншин у школах, передбачені ст. 7 законопроекту "Про освіту" пригнічують права української мови в країні.

6 жовтня Верховна Рада проголосувала проект закону 3491-д "Про освіту" за основу. Зараз він перебуває на етапі обговорення, доопрацювання. Це базовий закон, який передбачає розподіл за рівнями освіти, профілювання та інші зміни, про які "Українська правда. Життя" докладно писала раніше.

Стаття 7 законопроекту "Про освіту" стосується мовного питання. Зокрема, у ній ішлося, що особи, які належать до національних меншин, мають право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти, які відповідно до навчальної програми можутьздійснювати освітній процес кількома мовами (державною мовою, мовами національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами.

У відповідь на бурхливу реакцію соцмереж, МОН скликало зустріч із громадськими активістами. Разом вони узгодили поправку: "Особи, що належать до національних меншин і корінних народів, мають право на вивчення рідної мови".

"Особи, що належать до національних меншин і корінних народів, мають право на навчання рідною мовою поряд з українською у державних і комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти у місцях компактного проживання таких осіб", – йшлося у новій редакції проекту.