МОН пояснило, як обирали 19 професій загальнодержавного значення
У 2016 році зобов’язання щодо фінансування професійно-технічних навчальних закладів було передано на місцевий рівень, йдеться у повідомленні МОН.
З наступного бюджетного року ПТУ мають перейти на фінансування з обласних бюджетів та бюджетів міст обласного значення. Замовлення на кадри повністю формуватиме місцева влада виходячи з потреб власного ринку праці.
Перелік 19 професій ухвалили з огляду на те, що є спеціальності, яким можна навчитися лише у кількох ПТУ в Україні.
"У нас є професія "машиніст бурової установки", за якою проводять підготовку лише в 1 закладі на всю Україну. За умов децентралізації, фінансувати навчання на спеціальності з власних доходів має лише одна область, в якій розташовано ПТНЗ. Очевидно, що місцева влада може бути не зацікавлена витрачати кошти на підготовку кадрів, які потім працюватимуть деінде і не приноситимуть кошти у місцевий бюджет", – пояснив заступник міністра освіти Павло Хобзей.
[L]Зокрема, до переліку професій загальнодержавного значення з цієї причини увійшли такі професії: налагоджувальник верстатів і маніпуляторів з програмним керуванням, бурильник експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ, помічник бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ.
У списку є і моторист бурової установки; машиніст бурової установки; складальник корпусів металевих суден; живописець; монтажник систем вентиляції, кондиціонування повітря. пневмотранспорту й аспірації та бджоляр.
За словами Хобзея, мед виробляють по всій Україні, але проводить підготовку фахівців за цією спеціальністю обмежена кількість навчальних закладів.
В перелік потрапили також гостродефіцитні професії, яких вже зараз є потреба на ринку праці. Зокрема – виноградар; верстатник деревообробних верстатів; верстатник широкого профілю; токар; тістороб; фрезерувальник; монтер колії; слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів; помічник машиніста тепловоза; помічник машиніста електровоза.
"Загалом по країні для здобуття професії виноградар на першому, другому та третьому курсах у ПТНЗ навчається 44 учні. При цьому на ринку праці зараз 1622 вільні вакансії для таких спеціалістів. В наступному році з 44 учнів випуститься лише третя частина і, очевидно, що навіть це не зможе задовольнити наявні потреби. І така ситуація по всім вибраним гостродефіцитним спеціальностям. Той же "верстатник деревообробних верстатів" – навчається 1426 учнів, потреба – 2600", – поз’яснив Хобзей.
Список професій загальнодержавного значення буде затверджуватися щорічно, починаючи з 2017 року.
В процесі формування бюджетів на наступні роки його можна буде коригувати з огляду на виклики і потреби, які постануть перед українським ринком праці.