"Домашні" не по своїй волі. Що відбувається з тваринами у цирках

45-річний Руслан двадцять років дресирував ведмедів. Годував їх з пляшечки. Вони жили в його квартирі. Руслан не розуміє, як цирк може бути без звірів. Каже: "Без них він загине як мистецтво".

29-річний Олександр Тодорчук півтора роки тому заснував ініціативу UAnimals для захисту тварин. Він активно виступає за те, щоб українські цирки припинили експлуатувати звірів у своїх номерах.

Ці два полюси ніяк не можуть зійтись. Для циркових артистів тварини – частина родини. І жодні аргументи про невідповідні умови, дику природу і гуманність не перекреслять їхню віру в те, що звірі з ними щасливі.

Натомість в Україні все більше людей готові виходити на вулиці, щоб заявити свою позицію: тварини не повинні бути в цирках, на хутряних фабриках чи притравочних станціях (місця, де мисливських собак тренують на диких тваринах).

Якщо у квітні на марш за права тварин вийшло кілька сотень людей, то у неділю, 15 жовтня, лише у Києві на акцію прийшло близько 5000 активістів.

"Українська правда. Життя" спробувала розібратися, як звірам живеться у цирках, хто контролює дотримання їхніх прав і чи почують артисти вимоги активістів, які у неділю вийшли на марш за права тварин.

АНТУРАЖ РОДОМ З СРСР

Національний цирк України. Центр Києва. Старенькі приміщення і штори родом з СРСР підказують, що цирки держава не балує.

Тут тварини не лише виступають, але й живуть. На одному поверсі.

Нам кажуть, що тут зараз лише коні, собаки і морські леви. Решта – на гастролях.

У кінці коридору – кімната для коней. Біля кожного скакуна – брусок солі. Під копитами – м’яка тирса.

Дресирувальниця Марина Новосьолова каже, що коні гуляють на арені 6 годин на добу. На вулицю тварин не виводять узагалі – немає куди.

На місця, де утримують інших звірів, ми подивитися не можемо, бо "вольєри подорожують разом з ними".

Заглядаємо у щілини зачиненої на замок кімнати з написом "Осторожно, хищники".

Всередині вікон не видно. Кімната нагадує склад або гараж.

Навпроти – загратоване приміщення з басейном і віконцем, звідки проблискує сонячне світло. Це – для морських левів, які приїхали на гастролі з Бельгії.

Морські леви приїхали на гастролі до Національного цирку із Бельгії. Фото Ельдара Сарахмана

Їхній дресирувальник каже, що там права тварин чітко контролює держава.

І згадує приклад Іспанії. Коли він там працював, спеціалісти перевіряли і його, і тварин щодва місяці.

В Україні про такі часті перевірки наразі можна лише мріяти.

ЗВІДКИ ЦИРКИ БЕРУТЬ ТВАРИН

Постачальниками звірів у цирки були зоопарки. Коли народжувалось потомство, його купували дресирувальники.

Національний цирк України, 2015 рік. Фото: bigmir.net

Втім, Київський, Харківський, Менський, Меденинський, Маріупольський, Миколаївський, Рівненський та Вінницький зоопарки сказали нам, що не співпрацюють з цирками і не продають їм тварин.

– Де цирки беруть тварин? – питаю Новосьолову.

– У зоопарках.

– Вони сказали, що не віддають звірів у цирки.

– Брехня! Чуєш, зоопарки кажуть, що тварин нам не дають! – гукає до колеги, який проходив повз. – Щось нове.

– Зоопарки, які входять до асоціації (Європейська асоціація зоопарків та акваріумів – УП), віддають і отримують тварин за програмами обміну. Ніхто з них тварин у цирки не віддає, – пояснює зоозахисниця Марина Шквиря. – Але є ще маса приватних звіринців, розплідників, контрабанда…

На сайті ЄАЗА вказано, що кандидатами на вступ в асоціацію є три українські зоопарки: київський, харківський та миколаївський.

Щоб купити екзотичну тварину – достатньо погортати сотні оголошень на OLX чи Zakupka.

Телефоную на один з номерів, який продає левенят.

– Знаєте Конча-Заспу під Києвом? – питає чоловічий голос. – 90% замовлень звідти. А з українськими цирками ми не працюємо.

Друге оголошення "спрацювало".

– Левенята у нас зараз є, але минулорічні. Маленьких немає уже, – каже працівниця розплідника.

Одне левеня коштуватиме 2000 доларів

– А ви співпрацюєте з цирками і продаєте левенят для дресури? – питаю.

– Так, звісно. За місяць зателефонуйте, левиця начебто вагітна, але ще не зовсім зрозуміло. Документи усі будуть: ветеринарні, походження тварини.

Одне левеня – 2000 доларів.

Коли телефоную сюди як журналіст, чую: "Тварин у цирки не віддаємо".

ЯК НА ТВАРИН ВПЛИВАЮТЬ ЦИРКИ

Директор ДП "Державна циркова компанія України" Сергій Кабаков переконує, що звірів годують за нормами, вони "не з’їдають усього, що положено". І додає, що у цирку є всі умови для їхнього утримання.

Закиди зоозахисників щодо жорстокого дресирування звірів Кабаков та Новосьолова заперечують.

– Я залежу від здоров’я своїх собак. Егберт – від своїх морських левів. Кажуть, ми використовуємо електрошокери, – дратується дресирувальниця. – У вас вдома є собака чи кіт? Щодня бийте її електрошокером. Подивитесь, чи вона підійде до вас обійматися.

Репетиція у Національному цирку України. Фото Ельдара Сарахмана, УП

– Коли дресирувальник бачить, що тварина не може виконати якийсь трюк, пробує зробити інший. Дресирування іде за принципом підгодовування: зробив трюк – отримав їжу. У кожного є свої солодощі, – додає директор Держцирку. –

Собака любить вирізку. Ведмідь – згущене молоко, шматочок цукру, печиво. У нас по документах навіть є підгодовування на час репетицій.

ПРОГНИЛІ ЗУБИ ЧЕРЕЗ ШОКОЛАД

В Україні немає жодної статистики, звітів чи досліджень щодо психологічного і фізичного здоров’я тварин у цирку, вже не кажучи про порівняння цирків і шапіто.

Однак показовими є центри реабілітації ведмедів. Їх в Україні 4.

У Центрі реабілітації бурого ведмедя у Національному природному комплексі "Синевир" живе 21 звір. Практично усі – циркові.

Центр реабілітації бурого ведмедя в "Синевирі". Фото: theukrainians.org

За словами ветлікаря реабілітаційного центру Михайла Маслея, ведмедів дуже часто привозили хворими.

Найперше – це проблеми з зубами через те, що чотирилапих годували солодощами і шоколадом.

Через надмірне споживання цукру ведмеді навіть можуть хворіти на підвищений інсулін.

У "Синевирі" є чотирилапий, в якого прогнило нижнє ікло. Щоб тварина не мучилась, спеціалісти повністю видалять кістку і вставлять штучну.

– У наших ведмедів був порушений обмін речовин, є захворювання підшлункової залози, – каже ветлікар. – Від цього весь організм страждає. Недавно в одного ведмедя виявили каміння у жовчному міхурі.

Для ведмедя – це не нормальна хвороба.

– Хто живе з людиною – хворіє на людські хвороби, – додає лікар.

У НПП «Синевир» лікували ведмедів. Фото зі сторінки заповідника у Facebook

Усі косолапі, котрі потрапили до притулку, мали дистрофію м'язів через те, що багато часу проводили у клітках і мало рухались.

Чотирилапим, які танцювали, повиривали ікла і кігті, тому вони ніколи не повернуться до природного способу життя.

Усіх ведмедів тут стерилізують.

– Розмножувати і куди їх дівати? Наша задача – показати людям, що ведмідь повинен жити не в цирку, а в дикій природі, – пояснює Маслей.

НЕВЛОВИМІ ШАПІТО

За якою схемою працюють заборонені в Україні пересувні цирки, нам розповіла зоозахисниця Марія Трупова.

За її словами, в Україні є декілька так званих продюсерських центрів. Вони мають вивіски "цирк", організовують гастролі, але на балансі не мають жодної тварини.

Фото: ruscircus.ru

– На початку року дають оголошення, я бачила їх, набирають гастрольні трупи. Ті, що приїжджають з тваринами, ніде офіційно не фігурують. Коли приходиш на перевірку – власника нема. Чиї тварини? Невідомо. Це порушення закону.

До того ж, тварини повинні жити у певних умовах. Є порядок утримання та розведення тварин в неволі. Це наказ, затверджений Мінекології.

– Там чітко прописаний розмір вольєрів: ведмідь – 30 метрів, вовк – 20 метрів. Жираф і слон – по 150 метрів. Для слона ще й басейн обов’язковий. Вони не можуть створити їм такі умови.

Раніше, коли цирк приїжджав у місто, мав отримати дозвіл від ветеринарів. Тепер такого правила немає.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ТВАРИНАМИ ПІСЛЯ ЦИРКІВ

Коли тварина виходить "на пенсію", а зоопарки не хочуть її брати до себе, цирк продовжує звіра утримувати до смерті, переконують директор Держцирку і дресирувальниця Марина Новосьолова.

Фото: bigmir.net

Бо в Україні немає центрів, які готові приймати до себе "списаних" артистів.

– Проблема з цим. UAnimals кажуть, що притулки є. А дресирувальник півроку не міг нікуди ведмедя здати, – обурюється Кабаков. – Возив його за собою, годував… На вулицю тварину ніхто не викидає. А домашні тварини зазвичай залишаються у дресирувальника вдома.

Зоопарки, про які ми уже згадували, кажуть, що у них немає циркових тварин. За винятком Київського (одна ведмедиця, яка живе там 20 років) і Харківського (один ведмідь).

Слова артистів про те, що списані звірі залишаються у цирках, зоозахисники заперечують.

– Хай покажуть, де вони живуть! Ми знаємо точно, що їхні тварини постійно опиняються у різних приватних звіринцях, – каже зоозахисниця Марина Шквиря. – Вони вважають, що для тварини це пенсія. Ні. Тварину продовжують експлуатувати.

В "Тайгані" леви з Держцирку були – непотрібні, старі. Власники ресторанів кажуть: "Ми викупили ведмедя із цирку, бо він там був нікому не потрібний".

Репетиція морських левів у Національному цирку України. Фото Ельдара Сарахмана, УП

НЕОБЛІКОВАНІ

В Україні немає жодного реєстру циркових тварин. Ні електронного, ні паперового.

Ні у міських ветеринарних службах, ні у Держекоінспекції, яка за законом мали б контролювати здоров’я та умови утримання тварин.

Державна циркова компанія рахує лише "своїх" тварин у 7 цирках: 124 звіра придбані за бюджетні кошти, і ще 163 є власністю дресирувальників.

Ніхто не може сказати, скільки тварин загалом є в українських цирках, звіринцях та шапіто, вже не кажучи про реєстр власників екзотичних звірів.

І це головна проблема, каже зоозахисниця Марія Трупова.

– Перша причина проблем з тваринами у нас – безвідповідальність власників. Викине людина тварину – її мають притягнути до відповідальності.

От зараз за законом можна отримати до 8 років ув’язнення за жорстоке поводження з тваринами. От доведіть, хто власник тієї тварини. А так закон прийняли, і що? Багатьох притягнули до відповідальності?

Тому, на думку зоозахисників, треба створити реєстр тварин і їхніх власників, вживлювати чіп тварині змалку – тоді легко встановити власника ведмедя, який опинився в пересувному звіринці, чи лева, придбаного для розваги в ресторані.

В системі власника побачили – і притягнути до відповідальності.

– Держпродспоживслужба обіцяла нам робочу групу, але щось все затихло.

Національний цирк України. Фото: vesti-ukr.com

ПЕРЕВІРКИ. І ЩО?

Є дві структури, які можуть перевіряти цирки, звіринці і розплідники: Держпродспоживслужба і Держекоінспекція.

За законом, цирки перевіряють лише раз на три роки, каже перший заступник начальника Держпродспоживслужби Олександр Овчаренко.

Але через мораторій на перевірку суб’єктів господарювання їх не перевіряли з 2014 року.

– Якщо мораторій не продовжать, у 2018 перевіримо всі суб’єкти господарювання, які утримують тварин, – пояснює Овчаренко.

Перед мораторієм штрафи за порушення були мізерні: від 17 до 102 гривень.

– 340 – це був супермегаштраф, – додає посадовець.

Та й цирки знали, коли до них прийдуть. Графік перевірок висів на сайті ДРС.

Держпродспоживслужба має право на позапланові перевірки. Але лише за зверненням фізособи – будь-кого з нас.

Та перед цим перевірку погоджує ДРС та Мінагрополітики.

– 2 тижні на погодження – це чудо! А так чекаємо до 3 місяців! – розповідає Овчаренко.

За його словами, ситуація покращиться у 2018-му, тоді служба матиме право приходити в місця утримання тварин без попередження. Та й штрафи значно більші.

Кінь у конюшні Національного цирку України. Фото Ельдара Сарахмана, УП

В Держекоінспекції теж скаржаться на обмежені умови роботи.

У секторі держеконагляду тваринного світу та біоресурсів працює аж 1 людина – її завідувач: Василь Коротецький.

Прийшов на посаду декілька тижнів тому за конкурсом. Зараз у службі триває реорганізація.

– В нас по цирках і звіринцях навіть нема окремої людини, яка б за це відповідала. І не було. Навіть статистики нема. Я один відповідаю за весь тваринний світ.

Коротецький переконує, що служба реагує на звернення громадян. Інспектори виїжджають і перевіряють документи на тварин, хто власник.

Якщо документи не в порядку – мають право вилучити звірів у пристосоване місце до рішення суду. У зоопарк, наприклад.

Надійшло звернення на гарячу лінію про смерть жирафи у пересувному цирку "Кобзов" у Рівному - його скерували до регіональної екоінспекції. Результатів ще немає.

Фото: Цирк "Кобзов"

– Коли екоінспекція приїжджає, то зазвичай пише, що все гаразд. Якщо активісти її супроводжують, пише правду, – каже зоозахисниця Марина Шквиря.

Кілька років тому ми змушували їх приїжджати. Але й приїзд ще нічого не означає. Бо порушення ще треба потім доводити, судитися і так далі. Вони просто не хочуть працювати.

Василь Коротецький обіцяє: коли доукомплектують штат, він зможе оперативно реагувати на порушення прав тварин і перевіряти регіональні філії.

Втім, на думку зоозахисниці, у перевірках цирків немає сенсу.

– Щоразу перевірка побачить одне і те саме! Як би цирк не старався, він фізично не може забезпечити тварині її потреби, – пояснює Шквиря. – Навіть за українським законодавством тварина повинна мати можливість нормально рухатись, мати достатньо природного світла, відпочити, відійти від стресу. Зебра не може жити поруч з тиграми.

А ще тварини повинні мати природне оточення, ходити по нормальному субстрату, лазити деревами, бігати, щось рити залежно від виду.

У цирку цього немає.

Тварини в Національному цирку України. Відео: UAnimals

– Як фізично будівля цирку може забезпечити ці умови? Для цього потрібно хоча б площу київського зоопарку. Тому тварин у цирках потрібно однозначно заборонити, – вважає зоозахисниця.

ЧИ ГОТОВІ ДО ЗАБОРОНИ ЦИРКИ?

– Я вважаю, що йде планомірне знищення циркової культури в Україні, – різко заявляє дресирувальниця Марина Новосьолова. – Бо допомоги від держави і підтримки немає ніякої, але півтора роки тому пішов сигнал "фас", і ми тільки те і робимо, що відбиваємось.

Причиною такого сигналу Новосьолова називає приміщення цирків у центрах міст. Мовляв, хтось зацікавлений в тому, щоб відібрати "ласий" шматок землі. Так вважали й інші циркові артисти, з якими ми спілкувалися у липні.

– Приходять до нас під цирк дівчата: "Свободу лисичкам!". Підіть в універмаг "Україна" – там на другому поверсі салон хутра. В наших цирках працює 4 лисиці, а скільки шкірок лисиць там? Давайте все називати своїми іменами.

Я не бачу пікетів біля фабрик хутра. Чому? Бо це бізнес, який дасть по голові. Ви любите тварин – допоможіть нам вибити землю для літніх квартирок для тварин, про які ви так питаєте.

Працівниця цирку доглядає коней у конюшні Національного цирку України. Фото Ельдара Сарахмана, УП

Не такий категоричний директор держцирку. Кабаков готовий підтримати заборону пересувних цирків і звіринців, але вважає, що стаціонарні держцирки мають усі умови утримання тварин.

– Ми, як структура, і наш народ ще не готовий до того, щоб припинити цирк з тваринами, – переконує директор.

Втім, каже, що держцирки готові поступово виводити тварин.

– Я сьогодні проти повної заборони. Але ж є сільськогосподарські тварини: кішки, собаки, кури, коні… Ми готові до діалогу. Потрібен перехідний період. Що робити з тваринами, які сьогодні є в цирках? На вулицю викинути?

Тварина, яка жила в сім'ї, не буде жити в зоопарку. Не один випадок був, коли тварину здавали в зоопарк, а стадо її не приймало, і тварина помирала: закльовували, забивали...

Національний цирк України, фото: korrespondent.net

[L]Аргументи цирків проти заборони тварин у номерах зоозахисниця називає лукавством.

– Якщо заборонять циркову діяльність в Україні, це не означає, що хтось має право забрати диких тварин у власників. Це їхні тварини і їхнє право вирішувати, – каже Шквиря. – Вони можуть продати їх у країни, де ще не заборонені цирки, чи утримувати вдома. Або їхати за кордон і виступати там.

Якщо вони люблять тварин так, як стверджують, нехай будують реабілітаційні центри. Проблема циркових тварин не зникне всюди, проте країна за країною ця практика відійде і Україна вже до цього готова.

Під час маршу за права тварин активісти оприлюднили універсал – дорожню карту, чого вони планують досягти до 2025 року: чітке право власності на тварину, відповідальність власників, сприяння створенню зоополіції, розвиток центрів реабілітації для тварин, які постраждали через людину та інші.

Для збільшення клікніть на картинку

Ірина Андрейців, УП

Титульне фото: depo.ua