Як мотивувати дитину ходити в школу – 3 поради від Супрун

У дітей є періоди, коли вони мчать до класів, чекаючи на нове й цікаве. Проте так само є періоди стійкого небажання прокидатись й збиратись до школи, готуватись до занять, відповідати та робити вправи на самих уроках.

Як батькам підтримувати пізнавальний інтерес, мотивацію дітей до навчання та не наражатись на щоденні "не хочу", "не буду", "набридло"?

Фото AlexLipa / Depositphotos

Очільниця міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун разом з психологом Вікторією Горбуновою, спробували розібратися, як мотивувати кожну дитину ходити на уроки з задоволенням.

Насправді демотивація дитини – замкнене коло.

[L]Спочатку вчительська чи батьківська вимога щось зробити провокує думки-демотиватори в дитячій голові, наприклад, "це нудно, не цікаво", "я не впораюсь, я не розумний", "дістали, знову тиснуть" тощо.

Потім ці думки провокують почуття-демотиватори: сум, нудьгу, роздратування, злість, сором.

У такому емоційному стані дитина все робить абияк, тягне час, впирається, страждає.

Ця поведінка призводить до того, що невдоволення дорослих росте, вимоги посилюються, стають жорсткішими, з’являються докори та образи і врешті коло замикається.

Щоб розірвати його, спершу спробуйте розібратися, що саме демотивує дитину йти на уроки.

Якщо школяр вважає завдання нудними – допоможіть знайти в них цікаве, покажіть як та де можна застосувати здобуті знання та вміння.

Якщо дитина не певна в собі та своїх силах – підтримайте її, нагадайте час, коли все вдавалось, підкажіть, як зробити швидше та якісніше, давайте підказки, хваліть за успіхи, будьте поряд і будьте опорою.

Якщо ж це думки про інших людей, їхній тиск чи знецінення – продемонструйте, що це не так, дайте більше часу, скажіть щось добре та особисте, підкресліть те, наскільки ви цінуєте свою дитину та її зусилля.

Усе перераховане мають робити і вчителі. Таке ставлення допомагає розвинути внутрішню мотивацію, в основі якої лежать не примус, а відчуття власної самодетермінованості ("Мені це цікаво і потрібно"), компетентності ("Я можу це зробити"), та добрих стосунків з людьми ("Я відчуваю підтримку").