Самозахист та самооборона. Хто ти на вулиці: хижак чи жертва? 

Чи правда, що нападник завжди обирає свою жертву? Як він її відчуває?

Як мислить вуличний злодій і який він реальний бій на вулиці?

"Українська правда. Життя" вирішила розібратися у питанні самозахисту та його доцільності.

В цьому нам допоможуть британський майстер, засновник системи Urban Combatives Лі Ентоні Моррісон та шеф-інструктор Krav Maga Combatives в Україні Ксенія Мошихіна.

ЯК МИСЛИТЬ НАПАДНИК

Жертви, всі як один, коли опиняються в поліцейському відділку, стверджують, що злочинець ніби з’явився нізвідки і зник в нікуди.

Але ж злодії не чаклуни, вони не матеріалізуються просто з повітря.

Злочинці чатують, як правило, на одиноку жертву, а не групу осіб.

Все починається з того, що хижак шукає об`єкт, який здебільшого неуважний, не бачить нічого навколо себе, зосереджений на своїх ґаджетах чи на собі. Загалом жертва виглядає невпевнено та беззахисно.

"Чомусь нікому ж не спаде на думку приставати до Майка Тайсона?

Якщо ви йтимете по вулиці й будете виглядати як жертва, вас оберуть нею. Якщо ви йтимете вулицею і виглядатимете як хижак, до вас не підійдуть.

Коли ви виглядатимете як їжа, вас з’їдять", – пояснює Лі Моррісон.

Лі Ентоні Моррісон, британський майстер, засновник системи Urban Combatives

Він завжди дає своїм учням домашнє завдання: піти в найбільший супермаркет, взяти чашку кави і спостерігати за поведінкою людей.

В процесі поставити собі запитання: якщо я злодій, який хоче когось пограбувати чи вбити, кого б я обрав в якості жертви і чому?

"Коли ви оберете таку людину, то відповісте собі на багато питань і одразу зрозумієте, яка вона жертва, – пояснює експерт.

Просто не робіть так самі. Вчіться поводитись правильно".

Хижаки нападають лише двома способами: із зони, якої ми не бачимо, чи відволікаючи нашу увагу.

Якщо ж так трапилося, що ви їх зауважили, вони будуть використовувати іншу стратегію. Хтось з них підійде до вас і щось запитає, щоб відвернути увагу. Попросить цигарку, грошей чи запитає, як пройти – для атаки необхідна мінімальна дистанція, дуже близький контакт.

Ми також знаємо, що злочинець налаштований на успіх і він все зробить задля досягнення своєї мети. Тому досить часто у них є спільники. Ще більше шансів на успіх, якщо у когось із них є зброя.

Хижаки нападають лише двома способами: із зони, якої ми не бачимо, чи відволікаючи нашу увагу

АЛГОРИТМ САМОЗАХИСТУ

Прийнято розмежовувати бойові мистецтва і самозахист.

Мовляв, бойові мистецтва – це робота зі свідомістю, увагою, а іноді навіть духовний шлях.

А самозахист – максимально утилітарний, прикладний інструмент для розв’язання проблем.

Дійсно у самозахисті немає глибокої філософії, його мета і засоби прості, але його шлях анітрохи не легший за шлях бойових мистецтв. Це і робота зі свідомістю – розробка стратегії і тактики безпеки; і робота з увагою – контроль довколишньої обстановки і спостережливість; і формування зусилля – розуміння найкращого моменту для захисту і контратаки. І, зрештою життєва філософія – берегти себе, бути в безпеці.

Ксенія Мошихіна, шеф-інструктор Krav Maga Combatives в Україні

Шеф-інструктор Krav Maga Combatives в Україні Ксенія Мошихіна радить використовувати для самозахисту наступний алгоритм:

(для перегляду скористайтеся стрілочками)

Йдучи до магазину по хліб або викидаючи сміття, їдучи у відпустку на море або гуляючи нічним містом – завжди треба мати план.

Розмірковування над тим, як і що ви збираєтесь робити, в якій послідовності та скільки часу це забере – це фундамент вашої безпеки.

Думайте про себе, як про найдорожчу людину, чию безпеку вам довірили: беріть таксі, замість знайомитись із нічним колоритом спальних районів – вивчайте район за допомогою ранкових пробіжок, думайте про логістику будь-якого процесу.

Коли щось пішло зовсім не так, як ви спланували, у вас має бути запасний план.

І, в ідеалі, жодний армагедон, цунамі чи початок громадянської війни не має застати вас зненацька.

Як писав Дуайт Ейзенхауер: "Готуючись до битв, я завжди переконувався, що від планів – жодної користі, але планувати необхідно".

Проста спостережливість рятує життя. Пам’ятайте, де ви перебуваєте – тут і зараз.

Для того, щоб залишатись у тонусі, зіграйте з собою в таку гру: скільки людей пішли мені назустріч, скільки з них чоловіків, а скільки жінок, хто з них носив що-небудь синє тощо.

Це допомагає без зайвої напруги підвищувати рівень уважності. Помічайте і аналізуйте.

Наявність плану, "плану Б" і спостережливість – це вже дуже сильна позиція, яку ви так чи інакше демонструватимете своєю "мовою тіла".

Багаторазові дослідження того, як злочинець обирає жертву, показують, що більшість людей із кримінальним мисленням оберуть жертвою одну й ту саму людину із натовпу.

Чому? Їх приваблює невпевненість, розфокусована увага, відсутність спостережливості та відключення одного з органів сприйняття (навушники, зосередженість на телефоні в руках і т.д.).

Поки є бодай найменша вірогідність уникнути конфлікту – зробіть це.

Смійтеся над ситуацією і над собою, "вмикайте" максимальну дружелюбність, "приєднуйтеся", як кажуть психологи, покажіть, що ви розмовляєте однією мовою.

Якщо це не цілеспрямований напад, а конфлікт за галузь домінування – поступайтесь.

Конфлікт вимагає участі двох, і одного з них ви точно можете усунути.

Якщо уникнути конфлікту не виходить – дійте на випередження. Розрахуйте момент і дистанцію, сплануйте атаку і бийте.

Пам’ятайте, що чоловіки найчастіше атакують правим боковим, а жінки б’ють у пах – тому цих ударів чекають у першу чергу. Зламайте цю схему.

Самозахист – це не бійка, це напрацьовані до автоматизму кілька технік, які ви зможете виконати в будь-якому стані, з будь-якого положення, будь-коли – вдень і вночі.

ЧИ ДОПОМОЖУТЬ БОЙОВІ МИСТЕЦТВА У ВУЛИЧНІЙ БІЙЦІ

Існує думка, що усі бойові мистецтва є дуже небезпечними та смертоносними. Це не має нічого спільного з реальністю.

Представник традиційних бойових мистецтв тренується, аби впоратись з проявом насильства. Але традиціоналіст не може перейти певної межі, для нього існують обмеження, що накладаються дисципліною, яку він практикує.

"Я особисто знайомий з таким собі вуличним бандюком. Він ніколи не займався бойовими мистецтвами, але він дуже небезпечна людина, – розповідає Лі Моррісон.

Я б радше волів битися з чемпіоном UFC, ніж з ним. Тому що в чемпіона, скоріш за все, буде певна межа, яку він не перейде. Якби цей чемпіон UFC нокаутував мене на вулиці, він, вірогідніше за все, уклав би мене у зручну позицію, аби я прийшов до тями, та викликав мені швидку.

У випадку бійки з представником кримінального світу він заб’є мене до смерті, ще й запише, як він це робитиме, на свій телефон. Різниця полягає у способі мислення".

Представник традиційних бойових мистецтв не може перейти певної межі

Представник традиційних бойових мистецтв, скоріше за все, не має реального досвіду вулиці, і раптом опинившись у ситуації, коли необхідно захистити себе, зазвичай, матимете справу з двома емоційними бар’єрами.

По-перше, такі люди не хочуть наносити удари на повну силу. Часто трапляється так, що хороша людина не хоче заподіяти шкоди іншій людині.

По-друге, більшість людей, які не мають досвіду отримання ударів, просто заклякнуть – коли ви раптом опиняєтесь у реальній бійці, до вас доходить: "Чорт забирай, я можу постраждати!"

Реальний бій непередбачуваний, і у ньому не існує правил.

Тому відповідь, чи рішення, полягає у справжній бойовій підготовці, яка б включала в себе поступові кроки, які прищеплять звичку бити когось та отримувати удари самому. От тоді ви зможете дістатись до своїх навичок у критичній ситуації.

Наприклад, бійці ММА (змішані єдиноборства) на відміну від представників традиційних бойових мистецтв у подібній ситуації мають більше переваг: вони вміють жорстко бити та звикли отримувати удари самі.

ЯК ДІЯТИ У РАЗІ НЕБЕЗПЕКИ

"Класичні бойові мистецтва, – на думку Лі Моррісона, – не дають відповіді на усі питання. Бойові мистецтва ‒ на 99% техніка.

Ніхто ніколи не говорить про страх, мову тіла, поведінку хижака та агресію".

90% ефективності у бою – це ваш розумовий стан, а десять – технічні навички

Сам Моррісон свого часу почав шукати інформацію та дізнався з книг, що методи тренувань, які застосовувались під час Другої світової війни, включають у себе ці аспекти.

Після чого почав шукати школи, де б викладали прикладний рукопашний бій. Ці групи зазвичай були невеликими, і там можна було побачити людей, які в силу своєї професійної діяльності мали справу з проявами насильства. Часто це були колишні військові, охоронці тощо.

Лі аналізував спільні риси цих шкіл і усвідомив таке: фізичні навички у них були дуже прості та базувались на грубій моториці й методах дихання для контролю емоційного стану.

"У стресовій ситуації реального бою, коли вас переповнює адреналін і ви просто тремтите, навички, що базуються на тонкій моториці, неодмінно вас зрадять, – пояснює він.

Коли у вас адреналіновий шок, ви можете покластись лише на прості рухи".

Треба впасти у стан первісної людини: підняв із землі камінь та вдарив.

Наразі, найкраща відома Лі Моріссону тактична модель бою полягає у тому, що ви мусите заподіяти щось супротивникові, перш ніж він щось заподіє вам.

Ви мусите заподіяти щось супротивникові, перш ніж він щось заподіє вам.

Майстер стверджує, що 90% ефективності у бою – це ваш розумовий стан, а 10% – технічні навички.

"Найважливіший момент – усвідомленість. Ви мусите помітити та ідентифікувати проблему, перш ніж вона дійсно стане проблемою, – пояснює Лі.

Якщо ви завчасно її помітите, то матимете варіанти дій. І найкращий з них – це втеча або деескалація конфлікту.

[L]Але якщо ці варіанти неможливі, треба битися. Найвищі шанси на перемогу вам можуть дати дії на випередження. Необхідно атакувати нападника. Найкращий захист – це напад!

Отакі мої правила. Власне, вони не мої, багато хто дотримується такої ж точки зору. Просто я на власному досвіді переконався, що вони працюють".

Тетяна Крижанівська, засновниця та організатор Фестивалю бойових мистецтв "Воїн світла", шеф-редактор українського журналу про бойові мистецтва "Воїн світла", міжнародний промоутер у сфері єдиноборств, чорний пояс з дзю-дзюцу, тренер, спеціально для УП.Життя