Як кандидати в мовні омбудсмени планують захищати українську

5552
1 липня 2020

Три кандидати в мовні омбудсмени презентували своє бачення і плани щодо захисту української мови як державної на посаді.

Представлення відбувалося під час засідання Кабміну 1 липня.

Серед кандидатів:

  • Тарас Кремінь (подання кандидатури від уповноваженої з прав людини),
  • Світлана Бронікова (від Мінкульту),
  • Святослав Літинський (від Мін'юсту).

Світлана Бронікова 

 

"Пані Світлана – професійний філолог, спеціаліст з комунікацій, має за собою багато наукових робіт в цій площині.

Я думаю, що її зважена послідовна позиція з популяризації мови може слугувати виконанню обов’язків уповноваженого з питань мови якнайраще", – так охарактеризував кандидатку міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Що запропонувала Бронікова: 

"Перше – прибрати мову з порядку денного політичних спекуляцій, нівелювати підстави у політиків для маніпуляцій". 

"Скільки років замість умов розвитку державної мови у всіх сферах, зокрема, у найвищах кабінетах, політики захищали частіше не державну мову, а себе – безрамотно, болюче, використовуючи, наприклад, поняття "рідна мова". 

Рідна мова – це мова родини, мами, а вона – не завжди українськомовна. 

Отже – ні політичним спекуляціям,  "так" конкретним діям щодо сприяння функціонування української як державної у всіх сферах суспільного життя", – розповіла кандидатка. 

"Крок другий – активізувати дію закону, усіх його механізмів – від роз’яснення норм закону до державного контролю".

"Для цього організувати структуру секретаріату, створити команду, яка усвідомлює свою місію.

Визначити чіткі напрямки діяльності, організувати процеси, процеси, виписати функції кожного на своєму місці. 

Де більше дії, там залишається менше місця для гасел. Спокійно і рішуче, толеранто і наполегливло говорити "ні" порушникам закону", – сказала Бронікова. 

"Крок третій – рутина".

"Щоденна, скурпульозна, невтомна, буденна і невгамовна робота.

Важливий кожен крок, конструкція неможлива без будь-якого з них", – додала кандидатка.

Святослав Літинський

 

Ще до призначення Ткаченка на посаду Мінкульт та Мін'юст подали кандидатуру Святослава Літинського, який активно захищає українську мову у суді. 

Згодом з’явилася кандидатура Тараса Кременя. Їх обох підтримують мовні активісти. 

Ткаченко мав зустрітися з обома кандидатами. Літинський підтверджує "Українській правді. Життя", що зустріч відбулася, і на його думку, була конструктивною. 

Але кандидатуру активіста Мінкульт відкликав і вніс у список Світлану Бронікову.

Ось що розповів Літинський.

Стислі результати роботи:

  • впродовж 2016-2019 рр. було надіслано більше ніж 500 листів
  • серед них 50 запитів щодо перекладу Інтернет-магазинів
  • здійснено 125 судових проваджень (в тому числі апеляційних та касаційних скарг)
  • із них 25 позовних заяв про переклад інтернет-магазинів (allo.ua, modnakasta.ua ...)
  • Укладено мирові угоди та гарантійні листи: – Антошка (мирова угода виконана) - superstep.ua (мирова угода виконана) – exist.ua (мирова угода виконана) – bezdor4x4 – виконано; present4you – виконано; – beautyinsider – виконано; -ratatosk.com.ua – виконано

Завдяки судам та постійному нагадуванню виробникам техніки про обов’язковість виконання закону, починаючи з 2016 року з’являлися:

  • перші пральні машини Samsung та LG із маркуванням українською мовою;
  • перші ноутбуки Asus та Lenovo, HP із маркуванням клавіатури українською мовою;
  • мікрохвильовки із маркуванням українською мовою.

Напрям захисту державної мови на 2020-2022 роки

  • Запуск секретаріату (2-4 місяці)
  • Роз’яснювальна робота серед посадовців та компаній. Організація семінарів через бізнес асоціації.
  • Співпраця з Кабміном, для виконання державної політики захисту державної мови. Листи-роз’яснення, як МОН. Пам’ятки вимог закону.
  • Охорона закону (шляхом консультацій з народними депутатами)
  • Моніторинг виконання закону. Розгляд звернень.

Також під час презентації мовний активіст зазначив, що Кабмін та Мінкульт під час призначення мовного омбудсмена порушуюь закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", оскільки:

  • 5 червня 2020 був останній термін подання кандидатур (Стаття 50 п.3). Нове подання МКІП – 30 червня.  ї
  • Кабінет Міністрів України має розлянути всі кандидатури на посаду Уповноваженого та ухвалити рішення щодо призначення на посаду Уповноваженого впродовж одного засідання (Стаття 50 п.6). 

Проте Кабмін 1 липня лише заслухав презентації кандидатів, а голосуватиме за них на наступному засіданні. 

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль відреагував на звинувачення Літинського і сказав, що порушень тут немає.

Тарас Кремінь

 

"Я корінний миколаївець, народився тут в 1978 році, за дипломом я вчитель української та іноземної мови, кандидат наук, доцент, докторант.

Все своє життя я присвятив викладанню української літератури", – розповів про себе Кремінь.

Був депутатом Миколаївської облради, працював у профільній комісії з питань освіти і науки.

В 2014 році очолив Миколаївську облраду.

"На цій посаді я зробив все необхідне від мене залежне і від нашої громади для того, щоб підняти рівень державної мови, щоб підпищити рівень книовидання, книгорозповсюдження", – додав кандидат.

З 2014 по 2019 – народний депутат України, очолював підкомітет з питань середньої і загальної освіти, 

"Є автором приблизно 60 законодавчих ініціатив, серед яких – закон про освіту  закон про забезпечення функціонування української мови як державної", – розповів Кремінь.

Що пропонує кандидат:

Україні потрібна Державна програма сприяння опануванню державної мови. 

"Я бачу це у тому, що треба максимально сприяти її поширенню і розповсюдженню реалізації творчих ініціатив, обов’язкове започаткування безкоштовних курсів з вивчення української.

Така практика в багатьох реаонах є. Це так звані волонтерські курси, але я думаю, що тут з боку держави повинна бути максимальна підтримка. 

Крім всього іншого – це співпраця з закладами освіти і науки, бо я вважаю, що там повинна розвиватися українська мова, захищатися і вивчатися", – пояснив Кремінь. 

Підотовка пропозицій щодо забезпечення ефективної реалізації держполітики у сфері мови. 

"Це не тільки законодавча пропозиція, а це і реалізація і моніторин тих державних програм, які направлені на розвиток, підтримку і максимальне поширення української мови як державної", – додав кандидат.

Розгляд скарг щодо дотримання вимог законодавства про державну мову. 

"Я думаю, що тільки консолідовано, толерантно, культурно, чесно, об’єктивно ми повинні захистити цю мову", – сказав Кремінь.

Нагадаємо, посаду мовного омбудсмена запровадили після набуття чинності закону про мову.

Першою мовною омбудсменкою стала Тетяна Монахова, але через пів року пішла з посади, оскільки, за її словами, без секретаріату, який тоді так і не створили, вона була безсила.

"Мені дуже прикро, що пані Монахова, яка була обрана на цю посаду достатньо давно, не змогла повною мірою приступити до виконання своїх обов’язків. 

До цього питання повернемося найближчим часом, так щоб ця установа запрацювала повною мірою", – каже Ткаченко. 

Вас також може зацікавити:

Чого чекати від Ткаченка на посаді міністра: культура, мова, російські серіали та інформаційна політика

powered by lun.ua