Не всі вони вимерли: що варто знати про динозаврів та чому в Україні немає свого Т-рекса

14163
16 липня 2020


Навіть не кажіть, що вас не цікавлять динозаври.

Ми все одно ніколи в це не повіримо.

Ви точно дивились фільми та мультфільми.

Дивовижні гіганти з минулого обросли міфами та легендами й це цілком нормально, враховуючи як важко реконструювати події, що відбулися 250-200 мільйонів років тому.

Проте деякі міфи наука спростувала і про це варто дізнатися. А також про те, а що ж було в часи динозаврів на території України.

Розбираємось у темі разом з кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Національного природничого музею НАН-України Олексієм Коваленком. 

 



Міф 1: Вони вимерли.

Щоб побачити динозаврів не обов'язково йти у кіно чи вмикати YouTube. Достатньо подивитись у вікно. 

Динозаври літають прямо над нашими головами, сідають на підвіконня та бруднять машини.

Птахи – одна з груп динозаврів, пояснює біолог Олексій Коваленко. Вони успішно еволюціонували та зайняли своє місце на планеті. 

Щоб зрозуміти, як саме це сталося, варто уявити ті часи. 

Тріасовий період, близько 250 мільйонів років тому:

Земля має один єдиний суперконтинент – Пангею, яка оточена океаном Панталасса. 

 

Клімат сухий. Влітку панує виснажлива спека. Зими – холодні.

Це початок Мезозойської ери – ери динозаврів. 

На початку цієї епохи майбутні гіганти ще були далекі від панування на планеті. У них було багато суперників, наприклад, ранні архозаври – рептилії, які нагадували величезного крокодила.

 Текодонт. Представник ранніх архозаврів. Фото: Вікі

Одними з найбільших гігантів пізнього тріасового періоду були платеозавр та меланорозавр. Вони важили від 600 до 4000 кілограмів. Дорослі особини могли сягати 8-10 метрів у довжину. 

 Фото: платеозавр. Фото: worldofprehistory
 Меланорозав. Фото: Wiki

За даними Національного природничого музею Великої Британії у тріасовому періоді були розповсюджені такі види:

  • герреразавр (хижак, довжина – 3 метри);
  • ліліенстерн (хижак, довжина – 5 метрів);
  • лікорхінус (травоїдний, довжина – 1,2 метри);
  • ріохозавр (всеядний, довжина понад 5 метрів).
 Череп герреразавра. Фото: Вікі
 Скелет ліліенстерна.
 Ліліенстерн, реконструкція полювання. Фото: Wiki

Тріасовий період завершився масштабним вимиранням видів, але динозаври втримались. 

Що саме призвело до вимирання вчені ще точно не розуміють, але це щось дало майбутнім героям дитячих книжок велику еволюційну фору – динозаври "монополізували" планету на мільйони років. 

Юрський період, близько 200 мільйонів років тому

Пангея розколюється й океан починає впливати на клімат – він стає різноманітнішим. 

Динозаври стали панівною групою тварин на Землі. Найбільші – група завроподи. Вони могли сягати 30 метрів у довжину та важити до 100 тон. 

Саме до групи завроподів належать брахіозаври. Це вони першими з'являються у кадрі культового фільму "Парк Юрського періоду". 

Територію сучасної Північної Америки та її травоїдних тримав у страху алозавр. Він схожий на відомого Т-рекса, але все ж таки поступався йому розмірами.

 Алозавр. Фото: National Park Service

Один з найбільш збережених скелетів тиранозавра має довжину 4 метри. Вага – близько 12 тонн. Знахідку назвали Сью. 

 Т-рекс Сью. Фото: Field Museum

Але вже є і більші знахідки. Наприклад, тиранозавр Скотті довжиною 13 метрів, який, проте, трохи легший за Сью – важить 8,8 тон. 

 Скотті. Фото: Discovery Centre in Saskatchewan.

Крейдяний період, близько 145 млн років тому

На планеті з'явилися квіткові рослини. Це часи таких красенів та велетнів як амаргазавр, анкілозавр, аргентинозавр, спинозавр і улюбленого героя дітей – тиранозавра.

 Спинозавр. Фото: The Tribune
 Амаргазавр. Фото: Karel Cettle

Але все має завершуватись. Крейдяний період – це час вимирання динозаврів.

Що саме спричинило зникнення цього виду досі під питанням. Існує безліч теорій. 

Як стверджує Олексій Коваленко в цей час могли зійтись кілька факторів, які вплинули на вимирання динозаврів.

По-перше, під час Крейдяного періоду панувала сильна вулканічна активність.

По-друге, море відступало й дійсно серйозно змінювався клімат.

І нарешті, метеорит дійсно впав. Кратер Чиксулуб біля півострова Юкатан у Центральній Америці, що відокремлює Мексиканську затоку від Карибського моря, – місце, де долю динозаврів було вирішено.

 Фото: The New York Times

"Я схиляюсь до того, що всі ці фактори зіграли свою роль. 

Але багато вчених погоджується, що якби метеорит не впав, динозаври були б і зараз, а нас з вами не було", – каже біолог. 

Це була колосальна катастрофа.

"Падіння було епічним. Діаметром метеорит був кілометрів 10. На місці тепер величезний кратер, а вибух, який виник, порівнюють із мільйонами ядерних бомб.

Інша руйнівна річ, яка виникла – це величезне цунамі. Моделювання показують, що у певних місцях хвиля сягала понад 100 метрів заввишки. Вона просто зносила все навколо. Берегова лінія біля Юкатану була повністю знищена.

Ще метеорит спровокував таку хмару пилу, яка перекрила сонце, а його падіння спричинило підйом великої кількості елементів з земної кори, рослини почали деградувати, й вочевидь, були поширені токсичні дощі", – описує в буквальному сенсі апокаліптичні події Олексій Коваленко. 

Деяким динозаврам навіть в таких умовах вдалося врятуватись. Це, вже згадані, пташині.

Як їм це вдалося? 

Музей природничої історії Великої Британії називає три основні причини:

Перша. Вони були маленькі, розміром не більше качки. Менші види швидше розмножуються, а значить і адаптуються до нових ситуацій. 

До того ж маленьким динозаврам не потрібно так багато їжі, як великим.

Друга. Птахоподібні їли все – насіння, риб, мурах тощо.

Третя. Вони вміли літати. Політ вимагає менше енергії, ніж біг чи хода, коли необхідно мандрувати на великі відстані. 

Отож їм було легше втекти від поганих умов та знаходити нові джерела харчування. 

Прикладом предкової форми пташиного динозавра може бути археоптерикс, який жив у юрському періоді в тропічному кліматі та розміром приблизно дорівнював сучасній вороні.

 Археоптерикс — предкова форма пташиного динозавра. Фото: Wiki

Відкриття археоптерикса було блискучим підтвердженням еволюційного вчення, свідченням наявності своєрідних перехідних форм між плазунами та птахами.

Міф 2: Динозаври були дурними

Ну, хто не чув про маленький мозок динозавра в порівнянні з його великою масою тіла. 

Звичайно, точно визначити IQ динозавра – неможливо. Проте деякі фактори вказують, що не такими вже і дурними створіннями були ці рептилії. 

"Є правило філогенетичних дужок спорідненості, – пояснює біолог. 

Динозаври – це істоти між крокодилами та птахами. Вони десь посередині. Крокодили відкладають яйця, птахи відкладають яйця, логічно, що і динозаври відкладають яйця. 

Так само і з інтелектом – крокодили – це досить розумні створіння. Вони навіть використовують знаряддя праці, наприклад, навантажують на себе гілочки, як для гнізда, у період розмноження деяких птахів, тоді ті буквально летять їм в пащу. 

Теж саме з птахами – візьмемо для прикладу, тих самих воронів – це дуже розумні створіння. Згідно з цим правилом, динозаврів важко назвати недалекими тваринами".

Підтвердженням розуму динозаврів є і досить складні репродуктивні стратегії окремих видів.

Національний науково-природничий музей розповідає, що у 2019 році в пустелі Гобі до рук науковців потрапив справжній дино-інкубатор – 15 гнізд, а в них – 50 яєць. 

Знахідка свідчить, що динозаври утворювали колонії, мали складну репродуктивну поведінку та групове гніздування. А на це "дурні" створіння не здатні.

 Фото: Національний науково-природничий музей НАН України

Коваленко каже, що дійсно, цей міф пішов через маленькі розміри мозку. 

Але додає, що некоректно порівнювати мозок рептилії та мозок ссавця.

"Мозок рептилії має іншу будову, там по-іншому з'єднуються нейрони, тому ми не можемо казати про "глупість" динозаврів, базуючись лише на розмірах", – пояснює він. 

Міф 3: Динозаври були холоднокровними

"Деякі науковці вважають, що це стосується всіх видів, деякі що більшості, але можна стверджувати точно: теплокровні динозаври були.

Один із класичних прикладі теплокровного динозавра це тиранозавр", – каже біолог.

Як пояснює Олексій Коваленко, є ізотопний аналіз, який допомагає це визначити.

"Є певна кількість ізотопів (сукупність атомів, які мають однаковий заряд ядра УП), які накопичуються в організмі, лише якщо цей організм має сталу температуру. 

І за співвідношенням цих ізотопів можна говорити точно, змінювалась ця температура тіла, чи не змінювалась. 

У тиранозавра вона була стабільною приблизно 37°C. У деяких динозаврів температура була вища, у деяких нижча. 

Це не можна назвати такою теплокровністю, яка є у сучасних птахів, але в масі своїй, динозаври не були холоднокровними створіннями", – розповідає біолог. 

Міф 4: Маленькі лапки тиранозавра були повністю атрофовані

Ну, хто не сміявся над лапками тиранозавра, які виглядають ледь помітними на тлі масивного тіла тварини.

З настанням пандемії COVID-19 навіть почалися жарти, що тиранозаври вимерли, бо не могли мити лапки. 

 Тиранозавр не може помити лапки.

Але, як стверджує науковець, у процесі еволюції виокремлювалась група хижаків, у яких передні кінцівки втрачали свою функцію, проте атрофованими не були.

"У більшості таких хижаків на місті передніх кінцівок знаходили місце кріплення потужних м'язів. 

І, напевно, ці м'язи були потрібні, щоб щось тримати або жертву, або… партнера. Або, щоб вставати з пози відпочинку", – пояснює Коваленко.

 Можливо, свої маленькі лапки, тиранозавр використовував, щоб утримувати партнерку

Чому в Україні немає своїх динозаврів

Дійсно, ми нічого не чули про неймовірні знахідки решток динозаврів у нашій країні. 

Найбільший з відомих нам скелетів Т-рекса – самицю Сью – знайшли в США.

Великі фрагменти аргентинозаврів знаходять у Південній Америці.

А що Україна?

Єдине, що вдалося віднайти на території України – це задню лапу рябініногадрозавра Вебера. Її знайшли у Криму. 

"Я впевнений, що знахідки ще будуть, – каже Олексій Коваленко. 

Відклади тріасового періоду знаходять в Криму, Карпатах та Дніпровсько-донецькій западині. Але ці відклади на динозаврові кістки пусті.

В принципі по всій Східній Європі добре якщо назбирається знахідок п'ять.

Крейдяні відклади погано збереглися: вони перевідкладалися, їх сильно переробляли річки".

А ще в часи розквіту динозаврів – Україна була залита водою, додає Коваленко. 

Проте це не означає, що тут не було різноманітного життя. На глибинах, які тепер є територією нашої країни, в різні періоди плавали гігантські морські створіння – такі як плезіозаври та мозазаври. 

Їх категорично не можна називати динозаврами, це морські рептилії Мезозойської ери. 

Довжина плезіозавра могла сягати від 1,5 до 15 метрів, а вага – до 45 тонн. 

 Плезіозавр

Він мав неймовірної сили щелепи та цілком міг прокусити міцні мушлі жертви.

Але іноді й сам був здобиччю: залишки плезіозаврів знаходили у череві тилозаврів – вид гігантських ящірок-рептилій з родини мезозаврів.

Мозазаври важили від 9 кілограмів, й скоріше нагадували невеликого крокодила. 

 Мозазавр

Цікаво, що вони вели напівводяний стиль життя і виходили на сушу, щоб вполювати здобич.

Також ця рептилія не викладала яєць, а народжувала вже живих дитинчат. 

Хоча зараз цю теорію ставлять під сумнів: нове дослідження припускає концепцію м'яких яєць і можливо дитинчата мозазаврів вилуплювались звідти відразу після відкладення.

 Фото: Національний науково-природничий музей

А ще підводне життя у водах, які тепер є нашою країною, рясніло амонітами – морськими головоногими молюсками.

 Викопні рештки амонітів. Фото: Львівський національний університет імені Івана Франка
 Амоніти, художня реконструкція. Фото: Вікі

Неймовірне різноманіття в Україні можна спостерігати вже після ери динозаврів, під час панування гігантських ссавців. Але це вже зовсім інша історія. 

Наталія Бушковська, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua