17 млрд грн на розробки, й критично низька наукоємність ВВП: дослідження МОН щодо стану науки

Міністерство освіти та науки оприлюднило масштабне дослідження, яке аналізує стан української науки у 2019 році.

Дослідження проаналізувало стан фінансування наукової сфери, кількісні показники наукових досліджень та науково-технічних розробок, публікаційну діяльність, фундаментальні наукові дослідження тощо.

Зокрема, торік на наукові дослідження і розробки в Україні з усіх джерел було витрачено 17 млрд 254 млн грн.

Найбільшу частину профінансувала держава – 38,3%.

Частка коштів вітчизняних замовників становила 28,1%, іноземних джерел – 22,3%, власних коштів – 10%, інших джерел – 1,3%.

Міністерство освіти та науки оприлюднило масштабне дослідження, яке аналізує стан української науки у 2019 році. Фото: AlexNazaruk/Depositphotos

Водночас наукоємність ВВП, як і в попередні роки, залишилася критично низькою.

2019 року цей показник становив 0,43% (рекордний мінімум за останні 10 років), а за рахунок коштів держбюджету – 0,17%.

Для порівняння: за даними 2018 року, наукоємність ВВП країн ЄС-28 у середньому становила 2,12%.

З держбюджету наукова сфера фінансувалася 20-ма головними розпорядниками коштів через 49 програм.

У їхніх межах було профінансовано 9 млрд 312 млн грн, з яких понад 70% – це загальний фонд.

Одним із найважливіших показників ефективності використання бюджетних коштів з фінансування досліджень і розробок є рівень впровадження наукової (науково-технічної) продукції.

Так, з 19453 одиниць продукції, створеної за кошти держбюджету, впроваджено майже 76%.

Але при цьому рівень впровадження продукції, створеної за рахунок загального фонду, становить 70,6%, а створеної за рахунок спецфонду – майже 90%.

Така ж ситуація спостерігається і за всіма видами продукції. Наприклад, в категорії "Матеріали" різниця між впровадженням за кошти загального і спецфонду становить понад 40%.

Скільки в Україні науковців

У 2019 році кількість працівників, залучених у виконання досліджень і розробок, зменшилась у порівнянні з 2018 роком на 10,0% і становила 79,3 тис. працівників (з урахуванням сумісників та людей, які працюють за договорами цивільно-правового характеру).

З них: 64,5% – дослідники, 9,4% – техніки, 26,1% – допоміжний персонал.

Докторів наук та докторів філософії (кандидатів наук) серед виконавців досліджень і розробок – 29,6%, серед дослідників – 45,6%.

Частка жінок у загальній кількості дослідників становила 44,3%, з яких 7,8% мали науковий ступінь доктора наук і 34,6% – доктора філософії (кандидата наук).

У 2019 році частка виконавців досліджень і розробок (дослідників, техніків і допоміжного персоналу) у загальній кількості зайнятого населення України становила 0,48 % (у 2018 році – 0,54%), у тому числі дослідників – 0,31% (у 2018 – 0,35 %).

За даними Євростату, у 2017 році найвищою ця частка була в Ісландії (3,39% і 2,07%), Данії (3,37% і 2,30%), Норвегії (3,33% і 2,27%) та Фінляндії (3,02% і 2,25%); найнижчою – у Румунії (0,54% і 0,33%), Північній Македонії (0,55% і 0,46%), Сербії (0,86% і 0,61%), Кіпрі (0,90% і 0,64%) та Туреччині (0,97% і 0,77%).

Вас також може зацікавити:

• Український науковець розробляє протиотруту від укусу гадюки. Чому це важливо
• Науковці зберуть на концерт 4000 людей, щоб вивчити, як розповсюджується COVID-19
• Голограми, велосипед з квадратними колесами та космічні подорожі: в Києві відкриють музей науки
• Як зацікавити дітей наукою. Поради українських вчених