Як боротися з паліями листя та запобігти масштабним пожежам: 5 лайфхаків від Конотопської громади

10425
12 жовтня 2020

– У цьому році був випадок, коли бабуся померла від опіків. Вона палила листя.

Вона підпалювала, думала, що контролює ситуацію, але піднявся вітер, загорілася її одежа, – розповідає провідний фахівець Конотопського міськрайонного відділу держслужби України з надзвичайних ситуацій Володимир Борута.

Схожа ситуація на Сумщині трапилася у 2006 році – загинула жінка, коли палила траву, а полум’я від рослин перекинулося на неї.  

Ще у квітні 2020 року від початку року пожежі знищили майже 18 тисяч гектарів екосистем.

Тому пожежники закликають не палити сухої трави, бо якщо ситуація зі загоряннями не зміниться, то до кінця року вигорить вся країна.

Але досі з року в рік в Конотопській ОТГ, як і у всій Україні, трапляється одне і те ж: місцеві жителі щовесни та щоосені палять траву.

Фото: Xalanx/Depositphotos

Гори-гори ясно так, щоб не погасло!

Щовесни і щоосені легені конотопців часто наповнює не свіже повітря, а дим від паління трави. 

В громаді велика частка приватного сектору, люди спалюють листя з полів і городів.

"По-перше, дуже сильно страждає екосистема. Інколи вогонь перекидається на дерев’яні паркани, будівлі сараї, страждають люди.  

По-друге, ми цим дихаємо. Насамперед, страждають асматики і маленькі діти", розповідає Володимир Борута.

В сезон пожежники виїжджають 5-7 разів за добу саме через спалювання трави.

"У нас навіть був рекорд минулого року – 13 викликів за одну добу", – каже провідний фахівець.

 Чому палити траву не варто

✅ 1 тонна тліючого листя виділяє до 30 кг чадного газу;

✅ до складу диму від спаленого листя входить: пил, оксиди азоту (NO), важкі метали, канцерогенні сполуки бензопіренів та чадний газ (СО);

✅ забруднене повітря провокує хвороби серцево-судинної системи;

✅ викиди у повітря, які утворюються під час спалення опалого листя, у 350 разів шкідливіші за куріння сигарети.

"Коли ми спалюємо опале листя, і якщо воно вологе, воно димить, це – чадний газ. 

Також утворюється бензопірен. Це канцероген, який провокує онкологічні захворювання", розповідає екологиня Світлана Берзіна.

Також світова наукова спільнота голосно заявляє про взаємозалежність якості повітря і ускладнень від COVID-19.

Навіть незначне збільшення забруднення повітря може коштувати життя людині, хворій на коронавірусну хворобу, свідчать нові дослідження Гарвардського університету.

Насправді, причин, чому не можна спалювати листя, набагато більше. Про них детальніше читайте тут.  

 

5 способів від конотопців, як боротися зі спалюванням трави

 

Розмови про це з місцевими жителями

У місті є комунальне підприємство "Муніципалітет", яке опікується благоустроєм Конотопу.

"У них є інспектори, які проводять рейди і роз’яснювальну роботу, і якщо хтось не розуміє з першого разу, то мають право і застосовувати штрафи.

Дуже приємно, що долучилися до цієї роботи і волонтери, молодь. Їм значно простіше доносити цю інформацію, тому що вони вже, мабуть, народилися в цьому середовищі", – розповідає начальниця управління економіки Конотопської міськради Людмила Гапеєва.

Також до карантину пожежні щотижня ходили від хати до хати і розповідали про те, чому палити листя – шкідливо.

"Реакція у людей дуже різна. Інколи плутають нас з поліцейськими і посилають куди подалі. 

Буває, що взяли цілий стос листівок про шкоду від паління трави – і кинули в суху траву та підпалили", – розповідає Борута.

Але бувають випадки, що дослухаються.

"У нас завжди купують замок, коли вже пограбували. От коли трапляються випадки, що в одному селі підряд вигоріли три хати через спалювання сухої рослинності, тоді вже люди дослухаються і без всякої агітації припиняють.

Але через рік вони про це забудуть", – каже пожежний.

Вогнеборці поки що не можуть остаточно покластися на свідомість людей, тому покладаються на технології та ефективне реагування.

Вогнеборці поки що не можуть остаточно покластися на свідомість людей, тому покладаються на технології та ефективне реагування. Фото: ALesik/Depositphotos

Моніторинг пожеж в режимі реального часу

На території Конотопської ОТГ це роблять за допомогою ГІС-карти моніторингу пожеж, після того як долучилися до проєкту "Не пали – компостуй!", який був ініційований Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН та Центром Розвитку Інновацій.

В рамках цього проєкту було розроблено серію ГІС-застосунків з цікавими даними, дашбордами для моніторингу та аналізу пожеж. Дані про пожежі там отримуються з супутникових ресурсів NASA. 

Там можна знайти інформацію про пожежі, їх локалізацію, масштабність за останні 5 років. 

"Ми навчилися від експертів ЦРІ та проаналізували дані щодо пожеж у громаді протягом 2015-2020 років. Виявили що основна частина пожеж відбувається на одних і тих самих частинах території громади.

Найбільш актуальними типами підпалів для нас є підпали садових відходів (опалого листя, гілок) та залишків на сільськогосподарських полях", – розповідають у громаді.

Зараз в Конотопському районі відзначено 5 основних місць, за якими варто стежити.

"Ми почали використовувати цю карту нещодавно. Вона корисна - допомагає орієнтуватися, де недавно був найбільший випал.

Можна відмічати місця, де в нас щось трапилося. На майбутнє ми знаємо: там є зона ризику", – розповідають пожежні.

Також завдяки цій карті вогнеборці можуть попереджати місцевих про ризики пожежі.

"Ми пропонуємо: Якщо ви не в змозі викосити цю ділянку, то хоча би розділіть її по ділянках, щоб не було масштабної пожежі. Так роблять в лісі.

Там всі ділянки розбиті на сектори, і вони між собою перепахані, щоб полум’я не поширилося далі. На сьогодні це один із найбільш дієвих протипожежних заходів", розповідає Борута.

 Карта пожеж. Для того, щоб відкрити карту, натисніть тут

Як користуватися картою моніторингу пожеж

"Пожежі можна сортувати за різними фільтрами, обирати конкретну дату чи період. Ви бачите дату, час і яскравість цієї пожежі", – розповідає один із творців карти моніторингу пожеж, гіс-експерт ЦРІ, Сергій Гапон.

Якщо ви представник місцевої влади, ви можете проводити роз’яснювальні бесіди, що це протизаконно.

"Можна показувати, що те, що вони роблять – видно, і в перспективі, якщо це приймуть на законодавчому рівні, людина зможе отримувати за це реальні штрафи", – додає Гапон.

Також там є інформація про рівень достовірності пожежі, оскільки супутник NASA фіксує не саму пожежу, а термічну аномалію.

"Якщо, наприклад, великий завод, в якого багато труб, то це теж термічні аномалії, але ми такі аномалії відфільтровуємо", – розповідає експерт.

Також можна підписати на сервіси онлайн-оповіщення NASA  і виділити територію, яка вас цікавить.

"І кожні три години вам приходитимуть повідомлення, якщо відбулася пожежа. Якщо не відбулася, то нічого не приходить", – додає Гапон.

Які найменші пожежі можна помітити?

"Практика показує, що якщо пожежа більша за звичайне багаття, то таке може бути зафіксовано. 

Якщо на десятки метрів є пожежа, вона вже може бути зафіксована", – розповідає експерт.

Також в рамках проєкту розробили окрему карту пожеж на агрополях. Можна подивитися площі агрополів, що на них росте, яке поле горіло та його площу.

"На цьому дашборді можна побачити диференціацію агрополів по території України. Спостерігати регіональні особливості для кожної області.

Аналізувати періоди фіксації пожеж в залежності від розміщення поля, його розміру та типу агрокультури.

Порівнювати площі уражених пожежами полів, виділяти найбільш зачеплені пожежами агрокультури тощо", – додає Гапон.

Агро-дані представлені тільки з 2019 року.

Поки що аналітика щодо пожеж є для 200 громад, але карта доступна для всіх. 

Є карта, на яку кожен може самостійно наносити пожежі сфотографувати і відмітити її.

 Для того, щоб відкрити карту, натисніть тут

Зараз карту для моніторингу пожеж розробляють для всієї України, і вона має з’явитися до кінця року.

Де у вашому регіоні найчастіше відбуваються пожежі, можна переглянути за посиланням.

Компостування

"Зі свого городу несемо все сюди. Потім поливаємо, на зиму чоловік трошки перекидає землею, щоб воно все перегнило, а потім через декілька років викидаємо в ґрунт", розповідає Раїса Олексіївна, яка компостує листя і бадилля з городу, а не палить.

– А як давно ви цим займаєтеся? – питаю в Раїси Олексіївни.

– Скільки ми тут живемо, стільки й займаємося. Ще до нас тут жив мій дід, то він теж так само робив.

– А чому не палите листя?

– По-перше, людям, воно ж, самі розумієте, вредне. І як воно згниє, то нащо його палити?

 Раїса Олексіївна біля компостера. Фото: Катерина Хорощак

Раїса Олексіївна каже, що компостувати – просто:

"Це навпаки простіше за спалювання листя. Його же треба висушити, щоб згоріло. А це одразу ж винесла до компостної ями – і ніяких проблем нема.

Для нашого городу на 13 соток такого компостера вистачає".

Жінка каже, що деякі її сусіди теж компостують. Але є ті, що десь і запалять.

 "Зі свого городу несемо все сюди. Потім поливаємо, на зиму чоловік трошки перекидає землею, щоб воно все перегнило, а потім через декілька років викидаємо в ґрунт". Фото: Катерина Хорощак

Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні та Центр розвитку інновацій розробили геоінформаційний додаток, завдяки якому можна наносити на карту компостери різного масштабного рівня: від побутових приватних до великих комунальних, якими можуть користуватися всі мешканці міста/селища/села.

Наразі на карті на території Конотопської ОТГ нанесені 3 компостери. Це компостні ями для власного використання, які дозволяють утримувати 100-1000 л компосту на рік.

Поки що компостів для загального користування у Конотопі немає.

Тут Раїса Олексіївна згадує про Радянський Союз:

"Як колись в колгоспах були силосні ями: туди і кукурудзу, соняшники, солому скидали. То так можна було б звозити".

Чи є у вашому регіоні компости та чи можна ними користуватися, можна переглянути на цій карті.

Волонтерство

Якщо старенькі бабусі і дідусі самостійно не можуть організувати компостер, в Конотопі з цим можуть допомогти волонтери.

"Часто я викладаю на свій Instagram про те, що, наприклад, такі бабусі треба допомогти з компостом, щоб вона не палила листя.

Ми приходимо до таких людей, розповідаємо, що палити не варто і допомагаємо їм з компостуванням", – розповідає волонтер Євгеній Нечипоренко.

Сортування сміття

Протягом 2019 року до теперішнього часу в громаді облаштовують майданчики для збору і сортування пластику, паперу та скла.

Зараз у місті облаштовано 20 таких майданчиків, ще 10 поставлять до кінця року.

Сортувальний майданчик у Конотопі. Фото: Катерина Хорощак

Проте у громаді існує проблема з переробкою відходів.

"Наше конотопське приватне підприємство, яке займається утилізацією побутових відходів, вело перемовини для вивезення цих відходів для переробки. Але там щось не зовсім зрослося.

Тому підприємство зараз збирає ці відходи, які можуть перероблятися, вивозить до себе на базу, там їх ущільнює, пакує і зберігає на спеціальному майданчику", – розповідає заступниця начальника управління економіки Олена Коваленко.

Також підприємство думає над тим, щоб відкрити невеличкий переробний цех, який покриватиме потреби громади.

"Наскільки це вдасться, я зараз не можу сказати. Якщо все піде добре, то, можливо, буде за рік-два", –  додає Коваленко.

Також у громаді проблема із місцевим сміттєзвалищем.

"У нас закінчується термін експлуатації сміттєзвалища, але його ще поки продовжують",  –  розповідає начальниця управління економіки Конотопської міськради Людмила Гапеєва.

У громаді хочуть побудувати новий сучасний полігон для сміття, але це буде коштувати приблизно 380 млн грн, а в місцевому бюджеті таких грошей немає.

Тому громада зараз шукає гроші у різних фондах та сподівається, що хтось із її громад-сусідів зможе долучитися до фінансування цього проєкту.

Матеріал створено за підтримки Програми розвитку Організації Об‘єднаних Націй (ПРООН) в Україні. Думки, зауваження, висновки чи рекомендації, викладені в репортажі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ПРООН.

Катерина Хорощак, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Пилові бурі, смог та пожежі: в чому причина екологічних катастроф України

Як харчуватися, коли у місті смог та дим. Поради дієтолога

Скільки води пити та як поводитися, коли на вулиці смог. Поради лікаря та ЦГЗУ

Коли сміття виносять з хати: Як Дунаєвецька громада стала на 50 сміттєзвалищ чистішою

Екологічний діагноз для України: рецепт оздоровлення

Як пожежі та випалювання сухостою впливають на здоров’я українців

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua