Сміттєвий слід COVID-19: як змінилося ставлення українців до відходів під час пандемії

Сміттєвий слід COVID-19: як змінилося ставлення українців до відходів під час пандемії

Локдаун мав би зменшити техногенне навантаження на природу.

На перший погляд ситуація виглядає оптимістично, у масовій культурі навіть з’явився різновид мемів про "природа очистилась настільки, що".

Але з іншого боку, пандемія спровокувала повернення одноразових речей у побут навіть екологічно свідомих європейців.

Чи щось змінилось у ставленні українців до відходів під час пандемії?

На це питання шукали відповідь дослідниці проєкту Zero Waste.

Результати обговорили у екологічному кластері на 27 BookForum разом з координатором Наукового комітету Центру досліджень нульових відходів в Італії Енцо Фавойно.

Багаторазові речі – безпечніші

Під час пандемії країни стикнулись з потребою утилізації великої кількості засобів індивідуального захисту у короткий термін.

Досвід Італії, яка серед європейських країн постраждала найбільше, показав, що найбезпечнішим шляхом для цього є компостування.

Маски та рукавички будуть безпечними для звичайної переробки вже за 72 години, бо саме стільки вірус залишається активним на такого типу поверхнях.

"А тепер коли ви знаєте про ці 72 години, чи оберете ви одноразову пляшку з водою у магазині, де її торкався будь-хто, чи візьмете персональну з дому? –зазначає Енцо Фавойно.

Парадокс одноразових речей такий: щобільше ними користуєшся, то більше шансів принести вірус додому зовні. Багаторазові речі виявляються безпечнішими".

Енцо Фавойно, координатор Наукового комітету Центру досліджень нульових відходів в Італії

Усвідомлення цього може пришвидшити перехід до розумного споживання. Адже у багаторазовій торбинці, горнятку і масці можна бути впевненими: вони – безпечні.

За словами експерта, пандемія не впливатиме на довготривалу екологічну стратегію ЄС. Але країни мають адаптуватись до нових умов, зокрема закласти можливість тимчасового зберігання відходів для їхнього знезараження перед переробкою.

Про повернення одноразового пластику заради уявної безпеки не йдеться.

Як пандемія вплинула на українські смітники

"По-перше, суттєво збільшилась кількість органічних відходів та пакування.

Це пов’язано з тим, що люди більше готували вдома або замовляли їжу, – пояснює заступниця голови Zero Waste Alliance Ukraine Ірина Миронова.

А по-друге, всі забули про сортування".

Навесні 2020-го команда Zero Waste спільно з дослідницькою агенцією Fama вивчала, як змінилось ставлення українців до відходів під час пандемії.

Дослідження охопило кілька українських міст, аби порівняти різні практики міської влади, комунальних служб та звичайних людей у поводженні з відходами.

"Майже скрізь ми помітили проблеми у комунікації.

Представники бізнесу не знали, як їм слід поводитись, щоб убезпечити свій персонал та відвідувачів, та що робити з використаними масками і рукавичками.

Міська влада була заклопотана впровадженням карантину, тому не мала ресурсу вести роз’яснювальну роботу.

А представники комунальних служб не бачили сенсу у тому, щоб вести уніфіковану статистику про склад відходів", – розповідає засновниця Fama Мар’яна Малачівська.

Складайте використані маски та рукавички в окремий пакет, а не викидайте одразу у смітник.
Фото oestyle.gmail.com/Depositphotos

У березні-квітні біля сміттєвих баків побільшало великогабаритних відходів: старих меблів та техніки. Це може бути пов’язано зі зміною ставлення до своєї оселі під час домашньої ізоляції.

А у травні зменшилась кількість вторсировини, що можна пов’язати зі зниженням купівельної спроможності. Тепер замість замовлення їжі, українці готували її вдома.

У загальних баках опинилась велика кількість органічних відходів. Рештки їжі забруднювали придатні для переробки матеріали і вони вже не могли використовуватись вдруге. Тому найпершою рекомендацією від Zero Waste для ОСББ та приватних домогосподарств є компостування.

Як утилізувати маски та рукавички без шкоди довкіллю?

😷 Рекомендація Міністерства захисту довкілля та природи така: складайте використані маски та рукавички в окремий пакет; зав’яжіть його та залиште на 72 години. Після цього можна залишити у муніципальному баку для сміття і переробки.

😷 Носіть багаторазові маски, хусти, бафи зі щільної тканини, але пильнуйте, щоб вони були чистими.

Від початку карантину ВООЗ не схвалює використання пористих тканин і зокрема марлі, бо вони не здатні затримати вірус.

😷 Намагайтесь уникати одноразових столових приборів, коли замовляєте їжу або напої.

Якщо ж це неможливо, промийте і просушить столовий пластик, а потім складіть у бак для вторсировини.

😷 Відмовтесь від надмірного пакування овочів та фруктів у супермаркетах.

По-перше, співробітники магазину так чи інакше торкаються їх руками під час пакування, тому пакет ні від чого не захищає.

По-друге, жодного підтвердженого випадку зараження через їжу поки не зафіксовано. Тому достатньо буде просто помити овочі і фрукти перед споживанням.

Фокусна тема 27 Book Forum – "Перепис населення: знати, хто ми є". Цій темі присвячені основні кластери фестивалю де говорять про освіту, дітей, війну, екологію, науку, медіа чи здоров'я, тож точно зможете знайти щось для себе.

Дивіться події безкоштовно на сайті фестивалю.

Галина Танай, Ірина Угнівенко, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина ronstik/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Чоловік обізвав мера "гандоном", але довів у суді, що мав на увазі письменника-фантаста

Чому полетіти на Марс – уже не фантастика. Пояснює науковець з Mars Society

Ці будівлі дійсно існують! 15 фантастичних споруд, які створив один архітектор

Журі відмовилися вручати премію за комічну фантастику, бо їм не було смішно

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні