Як компостувати органічні відходи в місті: досвід і поради

7628
27 листопада 2020

Компостувати органічні відходи у приватному секторі – логічно. Там є територія і городи, які потребують підживлення.

А як це зробити в місті?

Виявляється, така практика вже існує в Україні. 

"Українська правда. Життя" розпитала про досвід компостування органічних відходів у міських дворах та дізналася більше про те, як це зробити самостійно.

АНДРІЙ САУК 

Депутат Броварської міської ради. У себе в будинку він створив ОСББ. У дворі почали сортувати сміття. Згодом Саук встановив компост для органічних харчових відходів.

Андрій Саук

Сортували скло, папір, пластик і продавали компаніям, які це забирали.

А потім дізнався, що можна не тільки вторсировину переробляти, а й органіку, яка насправді дуже шкідлива для звалищ.

Мало того, що вона, змішуючись з різними токсичними штуками, утворює небезпечну рідину, яка потім потрапляє у грунтові води, так вона ще й утворює метан, коли розкладається, і через це звалища горять. 

Вирішив спробувати і створив "публічний компостер".

Як створити публічний компостер у ОСББ?

Насправді, декілька років до цього йшов, тому що боявся. Це ж багатоквартирний сектор, а компостують зазвичай в себе у дворі, але вирішив таки поставити компостер.

Перший його варіант зібрав із звичайних вживаних піддонів.

Звісно, багато людей було проти, бо дуже багато міфів в цій царині. Хтось казав, що як тільки з’явився компостер, на кухні з’явилися дрозофіли.

А хтось почав розповідати, що стало погано пахнути, хоча компостер стояв біля смітників.

Тому щоб зняти напругу, переніс цей компостер на територію, яка свого часу була захаращена, потім ми її прибрали, і там з’явився стихійний скверик.

І воно пішло дуже добре. Оскільки це було не в дворі, то туди навіть приватний сектор почав привозити відходи.

Хтось почав приносити з кухні залишки, хтось – з городу.

Так у нас з’явився "публічний компостер Саука". Саук – це моє прізвище.

На початку цього року ми його переробили і збільшили в два рази. Тепер цей компостер можна розбирати, з будь-якої сторони можна підібратися.

Можна перемішати компост або вже взяти готовий компост для, наприклад, рослин. Цей компостер вже 4 × 2 метри.

Коли перестав викидати органіку в загальне відро, став виносити відходи раз на тиждень, а раніше було два дні стоїть – і вже запах.

Цікавий факт:

Завдяки компостуванню можна зменшити кількість сміття і зекономити на цьому.

У нас зменшилися і витрати, і збільшилась кількість відходів, які потрапляли на переробку, зокрема, органічні.

Коли ви викидаєте сортовані відходи окремо, у вас обсяг змішаних відходів дуже знижується.

А ми перевізнику платимо по факту вивезених відходів, тобто сплачуємо за обсяг.

У нас завдяки сортуванню на 30% зменшилась кількість вивозу відходів з двору. Органіка ще більше зменшила. 

Ми дуже добре економимо на тому. Сьогодні куб сміття коштує 150 грн. Рахуйте, що ми десь гривень 450 на день економимо для всього двору.

 Андрій Саук: Перший варіант компостера зібрав зі звичайних вживаних піддонів

"Зробив усі можливі помилки, але це все одно працювало"

Зробив експеримент, мені було цікаво, що буде, якщо компостером взагалі не займатися, тобто зробити всі можливі помилки.

Бо за технологією, туди не можна викидати молоко, залишки м’яса, бо буде запах утворюватися, і таке інше. Я просто викидав туди все.

І ще бажано, коли відбувається компостування, додавати туди хробаків "Старателів" або каліфорнійських, і бактерії бокаші. Вони пришвидшують ферментацію. І так ви швидше отримуєте компост. Цього всього я не робив.

Також не перемішував, не зволожував.

І скажу, що коли ми перебирали компостер в цьому році, то на 70% він був готовий.

Тобто всі ці умови, яких я не дотримувалися, не завадили компосту утворитися. Просто збільшився час його утворення.

Якщо дотримуватися правил, додавати туди воду, щоб рівень вологості був витриманий, то дехто каже, що можна і за 2-3 місяці отримати компост.

"Використовуємо компост на потреби ОСББ"

Ми живемо в новобудовах, тут землі немає, тож доводиться купувати її, щоб розсадити дерева. Так от вже не треба купувати, бо у нас вже лежить купа готового компосту.  

Коли облаштовували сквер по сусідству, там весь час сохли дерева. А коли туди кинули по лопаті компосту, то майже всі дерева прижилися.

Ми використовуємо компост на потреби ОСББ. В місті потреба в родючому грунті є завжди.

На город компост викидати не рекомендують, а з рослинництвом проблем немає.

Десь 10% людей бере участь у компостуванні. Але ще й приватний сектор.

Це повільно. Коли ми запроваджували сортування, була та сама ситуація, але зараз 30% сортують.

Сусіди теж поставили компостер в закутку свого двору. Я бачив ще декілька публічних компостерів. Тобто люди вже зрозуміли цю ситуацію.

 Андрій Саук: Тепер цей компостер можна розбирати, з будь-якої сторони можна підібратися

"Скільки може коштувати?"

Перший компостер зробив взагалі безкоштовно, брав просто вживані піддони і скріплював. 

Зараз маємо сучасніший, вже купили хробаків, все правильно зробили. І це вже нам обійшлося десь у 8 тисяч гривень.

АРТЕМ МИРГОРОДСЬКИЙ 

Створив проєкт, в рамках якого встановили компостери в трьох житлових комплексах, але практика прижилася тільки в одному. 

Наступного року разом з Київською міською державною адміністрацією планує розширити проєкт на місто. Є одним з творців додатку для компостування BioBin.

Артем Миргородський

– Почав компостувати листя і харчові відходи ще років 10 тому. 

А зараз працюю в українській продуктовій ІТ-компанії і у нас виникла ідея поєднати практику відокремлення харчових відходів з ІТ-інструментами. Я очолив ініціативну групу і сам проєкт, який ми назвали Biobin.

"Харчові відходи – це основна проблема побутових відходів"

Харчові відходи – це основна проблема побутових відходів, тому що якщо ми відокремлюємо тверді побутові відходи від біо, то тверді великої шкоди навколишньому середовищу не створюють.

Вони можуть лежати десятиліттями, допоки не з’явиться технологія їхнього швидкого сортування і переробки, але коли вони об’єднуються з біовідходами, то утворюються, на жаль, декілька десятків різноманітних газів, більшість з яких є шкідливими.

Ми поговорили з багатьма київськими перевізниками, і вони підтвердили теорію про те, що якби не було харчових відходів в баках, які стоять під будинками, то вони би його не вивозили на полігони, на смітники, а сортували.

Коли воно разом стоїть декілька діб, утворюється поганий морфологічний склад, і в результаті те побутове сміття, яке могло би бути відсортоване, перероблене і використане повторно, псується.

Тобто в тому контейнері, який зараз їде на полігон, залишається 10-15% цінного матеріалу, який ще можна переробити.

Цікавий факт:

Насправді, якби ми забрали органіку, а її десь 40% в контейнері, який їде на полігон, то можна було би переробити десь 95% сміття.

І на підставі цього ми зробили висновок, що основний нахил треба зробити на відокремленні харчових відходів.

А відокремити їх можна тільки на кухні у себе в квартирі.

Тільки ти кинув органічні відходи до побутових, вважай, що воно вже поїхало на полігон. Його далі роз’єднати неможливо.

Проблеми компостування

Ми встановили компостери у трьох ЖК. Це "Квартет", "Комфорт Таун" і "Місто квітів". У перших двох не вийшло, а в "Місто квітів" ми ці всі компостери ще й довезли і залишили.

Чому не вийшло у "Квартеті"? Все дуже просто: там немає своїх газонів і зеленої зони, там все в асфальті. А для того, щоб гумус утворювався, під компостером має бути земля.

Ми його встановили на асфальт, підсипку зробили з кори, але зрозуміли, що в цих умовах, коли немає контакту з грунтом, гумус утворюватися в правильний спосіб не може.

Він пересихає, і навіть можуть заводитися миші. Ми десь через 2 місяці зрозуміли цю проблему і просто його прибрали звідти. Загалом люди там були "за", але не було де його поставити.

В "Комфорт Таун" інша проблема. Там занадто велике містечко.

З’явилися хейтери, яким не сподобалася ця коробка. Вони десь прочитали, що тут можуть розвестися миші та голуби. Вони почали хейтити цей проєкт. 

А екоактивісти почали це все загладжувати: "Ой, а давайте це все якось по-іншому робити, щоб нас тут не ображали".

Важливо, щоб в цьому проєкті була відповідальна і проактивна людина.  

Якщо в компостера немає групи, яка за нього відповідає та обслуговує, то справа не піде. Сама група в "Комфорт Таун" вже давно утворилася, ми прийшли з пропозицією і вони її підхопили.

Єдиний мінус, що ці люди не змогли самоорганізуватися. Людський фактор важливий.

Навіть коли ми поставили компостер, ми домовилися, що через місяць зробимо рекламу, щоб проінформувати більше людей про те, що можна починати компостувати і показати карту-схему, де встановлений компостер.

Так от ці активісти, які нас привели, зробили все можливе, щоб ми цю рекламу не запровадили, оскільки вони побоялися, що чужі інші люди прийдуть і кидатимуть не те сміття, яке там має бути.

Але ця ідея не для окремих 10-20 сімей, які в темі. Це ідея, щоб звичайний киянин зрозумів, як це просто, де це все стоїть і як цим користуватися. Ось для чого ми це створювали.

Тому ми звідти забрали компостер і перевезли в "Місто квітів". А там все ідеально.

Там ключова відповідь на все – це голова правління, яка екоактивістка. Вона взяла все під свій патронаж.

 Компостери в ЖК "Місто квітів"

Як організувати компостування?

Насправді вже дуже просто.

Для цього потрібно завести відерце на 6-8 літрів, залежно від кількості людей.

От нас двоє – і в нас на 6 літрів. Це відеречко ставиться десь недалечко від мийки, щоб було зручно.

В середньому воно наповнюється за 2-4 дні. Воно не дає запахів на кухні, це міф.

Незабаром буде рік, як ми постійно користуємося цим.

Ми встановили компостер у себе в дворі. Він коштує 1000-1200 гривень на 320 літрів. 

Ми встановлюємо його в будь-якому закутку під забором, у кого що є в дворі, щоб нікому не мозолило очі, але щоб це було по дорозі, коли ти виносиш сміття.

Я спеціально притрусив декоративною дерев’яною корою навколо нашого компостера, посадив квіти біля нього. Зробив все красиво.

Ми стараємося не викидати м’ясо, тому що в м’ясі та будь-яких відходах тваринного походження можуть завестися гельмінти та бактерії, які можуть погіршити склад майбутнього гумусу.

Але м’яса українці їдять не так багато. Тому якщо в нас воно і залишається, то це мізерна кількість, і вона сильно не впливає на морфологію гумусу.

 Артем Миргородський: "Це відеречко ставиться десь недалечко від мийки, щоб було зручно.
В середньому воно наповнюється за 2-4 дні. Воно не дає запахів на кухні, це міф"

Що робити з утвореним гумусом і чи можна на ньому заробляти?

Я нещодавно розкривав компостер, вибрав гумус і закопав його під деревами і кущами на присадибній ділянці.

Це було десь 140 кг гумусу, які утворилися з ранньої весни. Фактично, все, що туди потрапляє, за пів року перетворюється.

Є рештки, які ще умовно не перегнили, але коли ти їх прикопуєш, то цей процес вже буде продовжуватися.

Загалом на великих об’ємах і можна заробляти.

Ми зрозуміли це на досвіді Львова. Там вже є станція компостування, перша в Україні, оскільки у Львові є велика проблема в принципі з побутовими відходами. Місто профінансувало першу станцію компостування.

У Києві такого поки що немає, але у місті вже виділили перший майданчик в Солом’янському районі на 3 га, який теж буде майбутнім центром компостування.

Компостувати у форматі компостера можна. Але це охопить не більше 1-3% громадян, тому не змінить глобальної проблеми. В нас є 6 тисяч легальних сміттєзвалищ. Нелегальних значно більше.

Тому ми пішли до міської влади і хочемо запроваджувати технологію, коли будуть окремі баки для органіки в кожному дворі та окрема спеціальна машина.

Там нічого немає складного, машина раз в 2-3 дні приїздить і забирає цей бак і везе його на центр компостування. 

Ми вже провели переговори. Запустили робочу групу по впровадженню компостування в місті на базі Солом’янського району.

 Артем Миргородський: "Я нещодавно розкривав компостер, вибрав гумус і закопав його під деревами і кущами на присадибній ділянці"

Як користуватися додатком BioBin?

Додаток показує структуру нашого споживання.

Користувач зазначає придбані покупки харчування і фіксує обсяг органічних відходів.

Додаток проводить моніторинг вашого корисного впливу на природу, згенерованого гумусу і зекономлених грошей.

 Як користуватися додатком BioBin

НАДІЯ БІЛИЦЬКА

Голова правління ОСББ "Єдність" із міста Добропілля Донецької області.

Запровадила практику компостування органічних відходів в місті. Також влаштувала компостер в себе вдома.

Надія Білицька

–  У нас є декілька місць для компостування.

Спочатку позаду будинків ми викопали ями і почали складувати туди листя. Ці ями існують до цього часу. 

Ми туди постійно складуємо листя, і вони ніби бездонні. Але там працює звичайний дощовий черв’як. 

Та два роки тому ми розробили систему для утилізації листя та відходів. 

Біля дворів ми поставили дерев’яні ящики і закупили каліфорнійських черв’яків. 

Туди ми складали листя та іншу органіку.

Також для компостування ми пристосували звичайні відра. І в цих відрах живуть черв’ячки. Вони як домашні тваринки тепер. 

От в мене вдома є три відра. Звичайні, які залишилися після ремонтів.

В першому відрі живуть найбільші "відлюдники", в другому відрі ще "доїдають". А у третє відро ми складаємо свіжу органіку. 

Я цією практикою поділилася з вчителями біології, і вони потім показували дітям, як можна організувати компостування. 

Ми також поставили в підвал звичайні пластикові ящики і також туди складаємо. 

Сортування відходів в місті Добропілля

Куди дівати компост? 

Я не скажу, що його настільки багато, але запит на нього є.

Та поки що нам вистачає на прибудинкову територію. 

Про черв’яків

Та інформація, яка є в інтернеті про каліфорнійського черв’яка, більш оптимістична, ніж є насправді. Ми спостерігаємо, що він не набагато краще переробляє листя, ніж наш дощовий.  

Зі свого досвіду скажу, що ці черв’яки краще працюють в теплі. Як тільки стає холодно, приблизно 8 °C, вони перестають відчувати себе комфортно. Добре працюють і розмножуються черв’яки при температурі 24°C і вище. 

Також інколи ці черв’яки гинуть. Є речі, які каліфорнійський черв’як дуже любить – це бананові шкірки і відходи з гарбуза. 

Якось ми загрузи відходи, і в одному відрі вони загинули, тому що банани були чимось оброблені. 

Також черв’яки не їдять непідготовлену їжу. Тому вона в нас 10 днів лежить окремо, ферментується. І от ми ніби й 10 днів потримали, потім поклали, і вони "згоріли". 

Коли перепріває органіка, виділяється велика кількість тепла. Черв’якам стало жарко. І вони померли через високу температуру. 

"Запахів немає"

У двір я не виношу харчові відходи. Там більше листя, яке ми зібрали. Запахів жодних немає, єдине, в одному з будинків ми зіткнулися з нерозумінням мешканців.

Вони казали, що це погано. Але рік минув, і все владналося – запахів не було. 

А вдома в мене ці компостери взагалі стоять вдома під батареєю. Запаху немає. 

З 2018 року, проєкт ЄС/ПРООН "Об'єднання співвласників будинків для впровадження сталих енергоефективних рішень" (HOUSES) підтримує співвласників по всій Україні у створені нових ОСББ, а також сприяє реалізації не тільки енергоефективних заходів, а й всебічному сталому розвитку чинних ОСББ.

Як компостувати харчові відходи

Що можна компостувати:

  • овочі,
  • фрукти,
  • зелень,
  • шкаралупа з яєць,
  • хліб,
  • кава, чай (без пакетиків),
  • листя/квіти,
  • паперові серветки.

Що не варто компостувати і чому:

  • Молочні продукти (наприклад, масло, молоко, сметана, йогурт) і яйця – створюють проблеми з запахом і можуть привабити шкідників, таких як гризуни і мухи.
  • Хворі або уражені комахами рослини – хвороби або комахи можуть вижити і в майбутньому потрапити на інші рослини.
  • Жири, жир, сало або масла – створюють проблеми із запахом і приваблюють шкідників.
  • М'ясні або рибні кістки та відходи – створюють проблеми з запахом і приваблюють гризунів і мух.
  • Відходи домашніх тварин (наприклад, фекалії собак або кішок, наповнювач для котячих туалетів) – можуть містити паразитів, бактерії, мікроби, патогени і віруси, шкідливі для людини.

Як компостувати

  • залишки їжі краще подрібнити;
  • тримайте компост вологим, час від часу поливаючи;
  • інколи перевертайте компост вилами або лопатою, кисень необхідний для процесу компостування, а це дозволить йому потрапити до відходів.

Якщо у вашому дворі немає компостеру, ви можете скористатися спеціальною картою і знайти компостер неподалік.

В рамках проєкту "Не пали - компостуй" лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні та Центр розвитку інновацій розробили геоінформаційний додаток, завдяки якому можна наносити на карту компостери різного масштабного рівня: від побутових приватних до великих комунальних, якими можуть користуватися всі мешканці міста/селища/села.

Матеріал створено за підтримки Програми розвитку Організації Об‘єднаних Націй (ПРООН) в Україні. Думки, зауваження, висновки чи рекомендації, викладені в репортажі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ПРООН.

Катерина Хорощак, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Їж, пий, не викидай: чому питання харчових відходів стосується саме вас

Потонути у смітті за рік: фотограф 4 роки не викидав відходів, щоб показати катастрофу

Сортувати сміття можна навчитися у Telegram. Поради дасть бот

Штрафи за паління трави: як зробити довкілля чистішим і не посваритися з сусідами. Досвід активістів із Харківщини

Як боротися з паліями листя та запобігти масштабним пожежам: 5 лайфхаків від Конотопської громади

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua