Криза мотивації: чому вона виникає у дітей, і до чого тут суїциди школярів у Японії

Криза мотивації: чому вона виникає у дітей, і до чого тут суїциди школярів у Японії

13-річна Херукі Накамура з префектури Акіта одягає темно-бордову сорочку і чорні туфлі, які вона ненавидить змалку. Тепер вона виглядає як десятки тисяч її шкільних колег у всій Японії.

Дівчина поспіхом вмивається і не встигає поснідати. Заняття починаються за півгодини і її хаха (мама), як і щодня, каже доньці бути розумницею і старатися краще.

У Херукі проблеми з кількома предметами. Ямада-сенсей сьогодні слухатиме її презентацію з фізики. Дівчинка готувалася всю ніч, тому виглядає стомленою.

Донька нічого не відповідає мамі, бере червоне яблуко і кладе його до рюкзака із зображенням улюбленої манги.

Минає кілька годин. Херукі знаходять мертвою під 10-поверховим будинком за кілька кварталів від дому. Її тіло оглядають медики, а неподалік лежить червоне яблуко, яке викотилося з рюкзака, коли дівчина стрибала з даху будинку.

ВІДЕО ДНЯ

Чому одним дітям подобається навчатися, а іншим – ні?

У відповідь на це питання професорка інституту нейронаук університету Каліфорнії (Берклі) Сильвія Бандж розводить руками і каже: "Наука знає, які хімічні процеси здатні впливати на мотивацію, але ніхто ще не вивів універсальної формули, чому один школяр із запалом проводить дні та ночі за книжкою, а інший – б’є байдики".

Сильвія входила до складу наукової групи, що займається дослідженнями наукового коріння мотивації при Гарвардському університеті.

Сильвія Бандж, професорка інституту нейронаук університету Каліфорнії (Берклі)

Запитуємо пані Бандж, що ж таке мотивація до навчання. Дослідниця каже, що у її розумінні це результат передачі сигналів нейронів із певних областей мозку до інших.

"Досвід викликає викид цих хімічних речовин у області, які поєднують емоції, пам'ять і відчуття задоволення або нагороди, – розповідає науковиця.

До цих хімічних речовин належать допамін, серотонін, норадреналін, глутамат і природні опіоїди, які виробляються в мозку. Кожна служить різним цілям.

Наприклад, коли дофамін вивільняється, він сигналізує іншій частині мозку про те, що ось-ось станеться щось важливе – те, чим ми повинні насолоджуватися або уникати за будь-яку ціну, а серотонін, наприклад, модулює широкий спектр моделей поведінки, включаючи значний вплив на емоційні стани, цикли сну, прийом їжі…"

Вчені Гарвардського університету виділяють два типи мотивації: один спрямований на очікувану винагороду (так звана "мотивація підходу"), а інший – на обережність (так звана "мотивація уникнення").

"Ми можемо бути мотивовані або на пошук задоволення або на уникнення небезпеки, – каже Сильвія Бандж.

Обидва типи мотивації розвиваються у дитинстві і сильно залежать від того, що відбувається в дитячому оточенні.

Наприклад, постійна присутність у житті дитини дорослого, що її підтримує, може заспокоїти надмірно активовану мигдалину область мозку, яка має вирішальне значення для пізнання страху і реагування на загрозу. В результаті формується збалансована система, яка належним чином оцінює реальні загрози і реагує на них.

З іншого боку, діти, які виховуються в умовах жорстокого, хаотичного оточення або принижень, без підтримки дорослих, з більшою ймовірністю сприймають емоційні переживання як загрозу. Також ці діти з менше очікують на винагороду, коли роблять щось позитивне".

За словами дослідниці, вважається, що мотивуючі переживання викликають дофаміновий сплеск, який сигналізує про передчуття задоволення.

Як тільки основні потреби дітей задоволені, вони отримують внутрішню мотивацію від дослідження, активної участі в іграх і досягнення успіху від виконання будь-якого завдання – чи то грюкання ложкою, чи розв’язування прикладів.

Сильвія Бандж продовжує: "Підлітковий вік – це також час нервової і поведінкової гнучкості і змін.

Оскільки різні ділянки мозку дозрівають з різною швидкістю, у підлітковому віці нейронні ланцюги, які беруть участь у когнітивній, емоційній і соціальній обробці інформації, знаходяться на різних стадіях розвитку і реорганізації, ще не досягли рівноваги дорослого".

Як правило, підлітки демонструють сильнішу, ніж дорослі, нейронну реакцію на соціальне сприйняття і відторгнення. Це пояснює, чому молодь особливо чутлива до негативного зворотного зв'язку і чому позитивний соціальний контакт і сприйняття однолітками є корисними.

Області мозку, що беруть участь у процесі мотивації.
Для інфографіки використані напрацювання Центру розвитку дитини Гарвардського університету.
Щоб збільшити натисніть на малюнок

"Соціальна взаємодія активізує область мозку, відповідальну за виділення допаміну і серотоніну.

Передня поясна кора (ППК), частина мозку, яка контролює і оцінює соціальне визнання і відчуження, грає ключову роль в ухваленні рішень і навчанні, базованих на винагороді", – каже науковиця.

Надмірний стрес і відсутність позитивних соціальних зв’язків можуть звести нанівець розвиток збалансованих систем мотивації.

Діти, які знаходяться у безпечному, сприятливому і передбачуваному середовищі, розвивають здорові системи мотивації, що спираються на баланс прийняття і уникнення, а також бажання і симпатії.

Психологічні дослідження вказують на набір багатообіцяючих підходів, які батьки і фахівці-практики можуть використовувати для заохочення позитивної мотивації і навчання в процесі розвитку.

На спеціальному відео від "Української правди. Життя" ви можете переглянути підходи щодо мотивації дітей відповідно до звіту Гарвардського університету.

Тут ви дізнаєтеся про ефект Золотоволоски, як стимулювати цікавість та заохочувати дитячі дослідження.

Чому ж у Японії так часто трапляються самогубства серед школярів?

У двох попередніх матеріалах про те, як підтримувати мотивацію у дітей, ми розповідали про традиційні та не зовсім підходи у Польщі та Німеччині, а також про досвід Швеції.

Зарубіжні ЗМІ створили ореол "цілодобового навчання" навколо японських учнів – мовляв у цій державі така жорстка освіта, що учням й виспатися ніяк, тож ми вирішили дослідити підходи "країни сонця, що сходить".

Чи справді освіта така жорстка, запитуємо у Хіроказу Осако, директора середньої школи токійського району Тійода.

Японець стинає плечима і каже: "Це і правда, і не зовсім. У центрі уваги школи знаходиться розвиток дитини.

Школа передовсім відповідає за освіту добре вихованих дітей з інтеграцією правильної моралі і фізичної сили, які роблять слушні судження і мислять творчо; гуманних і щедрих дітей, що солідарні з суспільством".

Співрозмовник додає, що в той же час тиск освітньої системи у Японії незрівнянно вищий, ніж, скажімо, у країнах Європи.

"Коли дитина вступає до початкової школи, вона вчиться новим цінностям. В Японії існує негласна "філософія освіти".

Більшість дітей у початковій школі повинні прагнути до завзятості (gambaru), бути добросердими (yasashii), бути сильними і здоровими (jobu na), а також старанно вчитися (susunde benkyo)", – перераховує директор.

Японські цінності роблять акцент на групі, а не на індивідуумі. Дітей вчать докладати максимум зусиль, але намагання виділитися з групи не вітається. Від учнів очікують як підтримки одне одного, так і критики тих, хто, як вважається, недостатньо старається.

Навчальна програма початкової школи спрямована на підтримку соціального життя дитини і виховання почуття громадянської належності до Японії.

Чотири основні цілі морального навчального плану в Японії:

  • старанність,
  • витривалість,
  • вміння приймати рішення у важких справах,
  • щира відданість справі.

"Класний керівник визначає рамки для правил роботи у класі. Застосування правил залежить від учнів класної спільноти і їх стосунків з колегами.

Припускається, що дитина приходить у школу "чистим аркушем".

Вчителі японської початкової школи заохочують дітей слухати, концентруватися, дотримуватися шкільних звичаїв", – розповідає Осаку-сан.

Японці використовують термін "ningen-rashii kodomo" для опису "людиноподібної дитини". Цей вислів є лейтмотивом підготовки у більшості дитячих садків.

Науковиця Ірене Шігакі, яка проводила опитування серед японських вихователів садочків, виявила, що вихователі хочуть виховувати дитину "ningen-rashii kodomo", яка буде:

  • співчутливою та здатною до емпатії (omoiyari),
  • доброю (yasashii),
  • соціально свідомою (shakaisei),
  • співчутливою та гармонійною у розвитку (kyochosei).

Професор університету Хоккайдо Кензо Денді каже, що в Японії від депресії страждає кожен 12-й учень початкової школи і кожен 4-й – середньої. Саме депресія, на думку дослідника, стає причиною великої кількості дитячих самогубств.

На відміну від християнських країн, релігії, які сповідують японці, ставляться до самогубства не так радикально.

У буддизмі немає поняття гріха, хоча самогубство визнається небажаним.

Синтоїзм, наприклад, раніше навіть заохочував харакірі або сеппуку. Ця форма самогубства відбувалася або за вироком, як покарання, або добровільно, у тих випадках, коли була порушена честь самурая, на знак вірності самурая своєму сюзеренові і т.д.

В Японії від депресії страждає кожен 12-й учень початкової школи і кожен 4-й – середньої.
Фото BonNontawat/Depositphotos

Від 2012 року уряд Японії вживає заходів, що мають знизити рівень самогубств на 20% до 2025 року. Ці заходи, схоже, приносять свої плоди, оскільки загальний рівень самогубств знижується. Однак, вони орієнтовані на дорослих, і не враховують дитячої психології.

"Правда в тому, що у той час, коли Японія шукає ефективний спосіб зниження рівня самогубств серед дітей, цей рівень зростає", – каже Кензо Денді.

У 202 випадках із 659 самогубств серед молоді до 20 років, які трапились у 2019 році, ймовірними причинами були проблеми у школі, у 116 випадках – сімейні негаразди.

У 2017 році Міністерство охорони здоров’я Японії назвало суїцид головною причиною смерті дітей віком від 10 до 14 років, онкологічні захворювання – на другому місці, на третьому – нещасні випадки.

У передсмертних записках дітей можна прочитати: "боюся іспиту", "вилаяла вчителька"… Бувають й інші причини. Через цькування однокласниками щорічно у Японії приблизно півтори сотні школярів накладають на себе руки.

Загальноазійська проблема

Проблема суїциду гостро стоїть не тільки у Японії – це основна причина смертей серед молоді в усьому азіатсько-тихоокеанському регіоні.

За даними ВООЗ, у Південній Кореї підліткових самогубств ще більше, ніж у Японії. Окрім того, для Південної Кореї не в новинку самогубства "ідолів" молодіжної аудиторії. Впродовж кількох місяців 2019 року рахунки з життям звели троє популярних зірок корейської поп-естради.

У Східній Азії панує жорстка культура праці, працювати там прийнято до повної знемоги.

У 2017 році у Південній Кореї створили політику "Щасливої освіти". Вона передбачає перехід від навчання, базованого на знаннях, до компетентнісного навчання.

У новій навчальній програмі визначені шість ключових компетенцій – самостійність, здатність оперативно обробляти інформацію, творче мислення, естетичне сприйняття, комунікативні навички і громадянська компетентність.

Південнокорейська модель освіти вчить дітей не здаватися на шляху до навчального успіху, деякі батьки віддають близько 25% свого заробітку на освіту, репетиторство та навчальні матеріали для своїх дітей.

Більшість батьків відправляють чад у додаткову приватну школу після звичайного шкільного дня, де навчання може тривати навіть до 23:00.

Усе це пояснюється прагненням батьків та учнів успішно скласти тест, який є перепусткою до престижного університету, що у Південній Кореї дорівнює хорошій зарплаті і стабільному життю.

Петро Катеринич, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина imtmphoto/Depositphotos

Вас може також зацікавити:

Коли пастки мотивацій – причина страждань

Як рухатись далі, коли не хочеться або секрети мотивації. Досвід

Чи можливо працювати на самій лише мотивації?

Зміни себе. Де шукати мотивацію, і не лише перед морями

Лісовий дитсадок та секції групової співпраці: як вирішують кризу мотивації у дітей в Польші та Німеччині

Коли тато у декреті, а вихователь з татуюваннями: як мотивують дітей у Швеції

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні