"Створити собі робоче місце". Історія засновниці етичного бренду одягу Наталки Найди

5616
31 травня 2021

Трансформувати унікальну культурну спадщину з усього світу в одяг для сучасної жінки, підтримуючи ідею свідомого споживання.

Зробити прості побутові речі індивідуальними й теплими та затримати шматок любові і пристрасті поміж швами шкіряних виробів.

А ще – створити середовище, де у дітей народжується любов до безперервної освіти. 

Таку низку задач поставила перед собою й своїми колегами Наталка Найда – мейкерка і підприємиця.

За 10 років вона створила три повноцінних бренди та зібрала для одного із них інвестиції обсягом у 5 мільйонів гривень.

Наталка Найда, мейкерка і підприємиця

Серед її компаній – майстерня шовкотрафаретного друку Bukvica, сімейна мануфактура Shuflia і бренд антропологічного одягу Framiore, а також центр сучасної позашкільної освіти "Дрібнота". 

Вона впевнена: хочеш кращих умов життя мусиш сама їх створювати і працювати невпинно.

Наталка з тих, кого називають мейкерами: людей, які власноруч роблять навколишнє прекрасним і дієвим. Розмова з нею – продовження нашого циклу історій, спільного з мейкерською платформою Yak.Today.

Ніхто не купував те, що я створювала

Усе почалось із народження старшого сина Данила.

До того Наталка Найда, займалась велоспортом і була президенткою Федерації велосипедного спорту Івано-Франківської області. А ще вони з чоловіком організовували різні фестивалі та змагання. 

Через два тижні вдома із немовлям Наталка відчула, що їй конче потрібно знову братися за якусь справу.

Почала робити візитівки знайомим, корпоративні й вітальні листівки. Останні намагалась продавати онлайн, але аудиторія ще не була готова платити за листівки ручної роботи більше, ніж за звичайні із місцевих типографій.

Відділень "Нової пошти" ще теж не було, тому Наталка з дитиною їздила на інший кінець міста, аби надіслати клієнтам замовлення Автолюксом. А організувати продажі просила подругу.

За 10 років вона створила три повноцінних бренди

Людиною, яка її постійно підтримувала, був чоловік Роман, більшість же сприймали її жагу до праці й самореалізації як примху. Мовляв, ну ясно, жінка в декреті, "мається".

На молоду маму, яка починала справу, дуже тиснуло те, що у неї не вірять. 

"Мені хотілося створити собі робоче місце, якого мені не давав ринок праці. Щоб я могла бути і мамою, і працювати.

Я розуміла, що зараз не піду ні до кого на роботу і не віддам свою дитину на повний день у садочок чи няні: дитина була маленька. Я зрозуміла, що маю створювати щось сама", – розповідає Наталя.

Через 12 років Наталка може пишатися не лише власним робочим місцем, а й робочими місцями для більш ніж 30 людей. 

Розуміти мову кожного шва

Сімейну мануфактуру Shuflia Наталка запустила у 2010 році. Каже, що для неї це приклад підприємництва нового покоління, ґрунтованого на відкритості та відповідальності.

У 2014 році Shuflia повністю переорієнтувалась на виготовлення шкіряних речей. Для пошиття одягу і роботи з шовкотрафаретним друком запустили новий бренд – Bukvica

Та Наталі хотілося глибшого діалогу – з клієнтами, з середовищем. Працювати з глобальними сенсами і викликами часу. А для цього треба було створити принципово інакшу модель бізнесу. 

Це мотивувало її взятись за найризикованішу справу свого життя – заснувати (в 2018-му) бренд етичного одягу Framiore. Не просто створити успішний бізнес чи пошити якісний одяг, а запропонувати принципово інакшу модель споживання.

"Традиція – це знання, що передаються поколіннями і визначають, хто ми такі та чим ми особливі, – говорить Наталка.

Але вона існує лише тоді, коли ми можемо з кимось її розділити".

Одна з колекцій етичного одягу Framiore

Тут ідеї Framiore корелюють із принципами сучасного мейкерства.

"Традиція – це не щось законсервоване на віки, це жива і змінна структура, яка має корені в минулому, але чутливо змінюється відповідно до потреб часу, оновлюється разом із плинним світом, – зазначає співзасновник платформи Yak.Today інженер Роман Видро.

Ми запросили Наталку до нашого циклу подкастів "Цей потяг", адже вона так само працює з переосмисленням того, що є нашою спільною спадщиною, як вона нас наснажує, а ми її – вдосконалюємо.

Ми про ці речі говоримо й з іншими героями, наприклад з видавцем і кобзарем Сашком Савчуком".

Робота з традицією, говорить Роман, це ще й етика "відкритого джерела знань", open source: ми беремо ідеї з одного контексту та пристосовуємо їх до іншого, зберігаючи пам’ять про витоки.

 Заснуванню бренду Framiore передувала подорож Індонезією

Заснуванню нового бренду передувала подорож Індонезією. Там Наталка зрозуміла дві речі.

Перша: насправді не лише в подорожах, а й у житті загалом не потрібна шалена кількість речей, важлива якість.

Друга – важливо відвідувати місцеві громади, аби відчути справжнє середовище, де народжуються ідеї. Якщо такої можливості немає, то хоча би тісно співпрацювати з носіями культури і дослідниками традиції. 

"Щоб знайти та зрозуміти символіку кольорів, призначення силуетів одягу, а інколи і окремих швів, ми досліджуємо методи пошиття різних культурних груп, а також спосіб життя цих людей, їхні звички та ритуали", – зазначає Наталка в описі свого бренду.

"У наших планах розвитку Yak.Today є аналогічна історія: розшукувати носіїв традицій та рятувати знання від забуття, – говорить Роман Видро.

От є в Коломиї, умовно, дядько, і він робить на своїх тарілках саме такий візерунок, такого кольору й лінії – про що вони говорять?

А пази в дерев’яних хатах – чому вони саме такі?

Ускладнимо питання: як нам ці знання застосувати сьогодні і як спростити життя ремісників, зберігши при тому традицію?"

Відповідати стандартам і власній етиці

Коли Наталка з колегами почали відвідувати міжнародні виставки одягу – вперше оцінили свої реальні шанси вийти на закордонні ринки.

Зрозуміли, що необхідно створити якісно нове виробництво, яке б могло відповідати європейським стандартам.

"На тренінгах нам казали, що українській компанії або бренду потрібно 3-4 роки, щоб вийти на експорт. Тоді я подумала, що зможу це зробити за рік.

Не вийшло у нас за рік. Ми не тягнули. Були організаційно неспроможні. І тільки зараз ми трішечки наближаємося до тих стандартів і до тих компаній, з якими хочемо співпрацювати", – зізнається мейкерка.

Європейські вимоги, нагадує Наталя, полягають не лише в якості кінцевого продукту.

Багато важать стосунки з зовнішнім простором і внутрішня організація компанії: відсутність дискримінації, корпоративна культура, зменшення відходів виробництва, прозорість закупівельної політики компанії й загалом ведення бізнесу тощо.

Є й власні етичні задачі. "Дві колекції на рік – цього достатньо, це наш спосіб не сприяти надвиробництву та не створювати зайвих відходів", – говорить дизайнерка.

Наталка Найда і франківська команда Framiore

Зараз Framiore на порозі відкриття свого R&D центру та впровадження технологій ощадного виробництва (lean production).

"Ми підбираємо тканини, що мінімізують екологічний слід ще на етапі роботи з сировиною і біодеградують при компостуванні, тобто не шкодять природі після утилізації.

А ще ми створюємо нові робочі місця в регіоні – так, ткану шерсть зробили для нас вручну ткалі з Прикарпаття", – тішиться Наталка.

Екологічність – це також те, що робить наталчин підхід спільним з ідеями мейкерства.

Усі інші створені Наталкою компанії початково підтримували існування Framiore, але в розвиток довелося вкласти все, зароблене за 10 років у бізнесі.

В РАМКАХ ЦІЄЇ СЕРІЇ МАТЕРІАЛІВ ТАКОЖ БУВ: "Головне у виробі – емоція". Сергій Петров із Bob Basset розкриває таємниці ручної праці

У 2019 році в Україні була поширена грантова підтримка стартапів і малих бізнесів. Саме це дозволило отримати фінансування на розбудову бренду.

Але, нагадує Наталка, реалізувати гранти непросто, потрібно відповідати вимогам донорів і погоджувати з ними усі витрати. Були варіанти кредитуватись у банків, але нічого було лишити у заставу. 

З інвестиціями тоді не складалось: інвестори прагнули швидкого повернення вкладених грошей. Про те, як не втратити свободу і успішно працювати з донорами, Наталка розповідає в розмові з Юреком Якубовим "Цей потяг".

Зрештою, у 2020 році Framiore сумарно вдалось залучити 5 мільйонів гривень інвестицій. Зокрема, це гроші "Європейського банку реконструкції та розвитку", міжнародного проєкту WORTH Partnership Project, Українського фонду стартапів USF та Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України".

Найближчим часом бренд планує вийти на ринки США, Великої Британії, Італії і Німеччини. 

Не дати втратити шляху

Колись Наталя з чоловіком думали виїхати з України у пошуках кращих умов для дітей: медицини та інших складових комфортного життя. Зараз родина радіє, що лишилась у Івано-Франківську.

Зокрема, через ревіталізований "Промприлад" – середовище таких самих дієвих і активних людей. Наталка вважає, що саме "Промприлад" і його люди тримають її в тонусі і не дають втратити наміченого курсу:

"Ти дивишся – поруч люди, в них теж є проєкти, і завжди є з ким поговорити, коли не впевнена у собі, або зайшла у глухий кут.

Коли у місця багато функцій і різних людей з різних сфер – це як Ноєв Ковчег ідей".

Наталя переконана: для успішного розвитку справи необхідно знаходити успішних людей й спілкуватись з ними.

Їхнє бачення і погляди на майбутнє як власного бізнесу, так і глобальних викликів мотивують, підтримують та не дають скотитись до постійного пошуку винних у власних невдачах.

Наталка на виробництві Shuflia
Фото Катя Акварельна для Ukrainer

Важливо чути себе і передавати знання далі

Наталя розповідає, що, розвиваючи бізнес, отримала навички, які діти не отримують в школі. Зокрема, давати собі відповіді на неприємні питання, а найголовніше – слухати і чути себе.

Щороку до дня захисту дітей Наталка з чоловіком Романом організовували велосипедні змагання для дітей. Паралельно влаштовували свято для хто не їздив на велосипеді.

Якось до дня захисту дітей подружжя робило в парку подію, на яку запросили кращих із кращих в роботі з дітьми.

До них почали звертатись батьки із пропозиціями зробити регулярну школу, у якій би дітям давали більше реального досвіду і віри в себе.

Так виникла школа "Дрібнота". "Ми з партнером вклали у "Дрібноту" свої кошти, які досі не повернули, тому що освітня історія – дотаційна.

Якісна освіта практично будь-де у світі кимось дотується: випускниками-донорами, компаніями тощо", – говорить Наталя.

У школі "Дрібнота" дітям намагаються давати більше реального досвіду і віри в себе

У "Дрібноті" вчать тому, чого діти не знайдуть у звичайних школах. Зокрема, бачити, чути, аналізувати, піддавати сумніву, рахувати, продумувати наперед тощо.

Одного разу діти мали завдання створити собі власні шкільні щоденники, прорахувавши їхню вартість, розробивши план повного циклу, починаючи від виробництва й закінчуючи рекламою і продажем.

Тим, хто намагається почати власну справу, але не має досвіду, Наталка завжди дає три поради.

По-перше, дати собі час на побудову власної справи і не поспішати, очікуючи карколомного чи швидкого успіху.

По-друге, оточити себе людьми, які у тебе вірять, підтримують і не дадуть тобі зійти зі шляху, яким ти йдеш, тими, з ким можеш обговорювати ідеї і візії.

І, по-третє, навчитись рахувати. Зрештою – постійно навчатись чомусь новому.

Денис Шабанін, спеціально для УП.Життя

Всі світлини надані героїнею публікації

Вас також може зацікавити:

Як перетворити хобі на сімейний бізнес та заробляти в Facebook, Instagram та Etsy

Яке воно сучасне рукоділля, й скільки ним можна заробляти. Історії трьох майстрів

Жити по-сільському, заробляти по-міському: практичні поради від родини з трьома дітьми

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua