Високий рівень медіаграмотності мають лише 8% українців – соціологія

Лише 8% українців вміють розрізняти фейки, маніпуляції та некоректне висвітлення інформації.

Такі результати показало соціологічне дослідження, виконане на замовлення "Детектор медіа".

При цьому 44% мають рівень вище середнього медіаграмотності, 33% – нижче середнього, 15% українців – низький.

Цей показник перевіряли за шкалою, що оцінювала вміння визначати маніпулятивний контекст, перевіряти достовірність викладених фактів та розуміти, як виглядає замовний матеріал.

Наприклад, 42% українців ніколи не перевіряють новини на достовірність, 25% – схильний довіряти новині, якщо вона не суперечить його уявленням та схожа на правду, 11% – довіряють майже всім повідомленням, поки не побачать спростування.

44% українців мають рівень медіаграмотності вище середнього, 33% – нижче середнього, 15% – низький.

Соціологи зауважили, що рівень медіаграмотності відрізняється за ознакою статі, віку, освіти, місця проживання та доходами.

Частка чоловіків з високим рівнем медіаграмотності майже вдвічі вища, ніж у жінок – 11% проти 6% відповідно.

На думку авторів дослідження, цілком передбачуваним, є високий рівень медіаграмотності у молоді 18-25 років (завдяки цифровій компетентності) й низький серед старшої вікової групи 56-65 років.

Серед опитаних із загальною середньою освітою, частка тих, у кого рівень медіаграмотності низький та нижче середнього,становила 63%, тоді як серед людей з повною/неповною вищою освітою – лише 30%.

Соціологи зауважили, що рівень медіаграмотності відрізняється за ознакою статі, віку, освіти, місця проживання та доходами

Найбільші відмінності в освоєнні навичок критичного споживання інформації з медіа зафіксували за рівнем матеріальних доходів. Серед групи людей, яким грошей вистачає лише на їжу, група з низьким рівнем та нижче середнього склала 72%, тоді як серед громадян, яким грошей вистачає на все й вони заощаджують – 33%.

Також нижчий рівень спостерігався у жителів сіл, а вищий – серед мешканців міст із населенням понад 500 тис.

У дослідженні також поставили питання стосовно довіри та щоденного перегляду медіа.

До більшості медіа українці ставляться підозріло – довіряють лише частково (від 67% до 74%). Найбільшу довіру мають месенджери (24%), радіо (23%) та друковані ЗМІ (11%). Максимальний рівень недовіри викликає контент телебачення (10% довіряють – 18% не довіряють).

Стосовно того, в чому полягає головна місія медіа, 63% опитаних вважають, що в інформуванні громадян про суспільно значущі події. 39% переконані, що медіа мають освічувати, надавати корисну інформацію й транслювати певні цінності, важливі для суспільства. Водночас, понад чверть – 28% заявили, що медіа повинні також розважати (можна було обрати кілька варіантів призначення медіа).

Дослідження проводили з 23 грудня 2020 року по 10 січня 2021 року. Вибірка склала 2000 респондентів з усіх регіонів України віком старше 18 років.

Вас також може зацікавити:

В Україні вчителів навчать розпізнавати маніпуляції у мережі та користуватися гаджетами

Навичка, без якої не обійтися: хто і як має вчити дітей розпізнавати фейки

"Українці досі вірять у СМС про виграш в лотерею", — експерт з кібербезпеки про захист в онлайні

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.