Як цікаво та небанально відпочити на Закарпатті восени. Поради туристичних гідів

18344
31 жовтня 2021

На Закарпаття восени більшість українських туристів їдуть, щоб зловити там декілька теплих днів, помилуватися краєвидами, скупатися у термальних водах, посмакувати вином та автентичною їжею.

Та деяким подорожуючим вже може бути замало традиційних місць, стандартних сувенірів та класичних екскурсій, зазначають місцеві гіди.

Сучасний турист все частіше шукає ексклюзив, прагне свіжих вражень, нових маршрутів та занурення у місцевий колорит.

Розібратися, як весело, корисно та якісно відпочити на Закарпатті восени, "Українській правді. Життя" допомогли:

  • Макс Адаменко, гід, фахівець з туристичної гостинності Закарпаття;
  • Мар’яна Міцик, проєкт–менеджерка Синевирської територіальної громади;

Куди поїхати і що подивитися восени

Йдіть в гори 

Найкращий маршрут для туристів восени має бути в гори. Саме там можна найбільше насолодитися кольорами природи.

"Але, бажано, щоб ця подорож не відбувалась у дні масових напливів людей, коли за натовпом не бачиш красу природи", –  каже Єва Колесник.

Варіантів тут – безліч. Але особливо фахівці з туризму рекомендують Боржаву, Рахівщину та Ужоцький перевал.

 Боржавський хребет. Фото Julia Red

"Якщо люди хочуть побачити гори, не виходячи з автобуса, то рекомендую поїхати на Боржаву або до Ужоцького перевалу. А для шанувальників активного відпочинку тут мільйон варіантів. 

Будь–яка гора готова познайомитися з людиною. Але, як справжня леді, перше знайомство рекомендую провести через посередника. Тобто обов’язково взяти провідника, або дозвіл у рятувальних служб", – говорить Колесник.

 Ужоцький перевал. Фото Лариси Угрин

До Боржави зручно добиратися – під сам хребет можна приїхати потягами до смт. Воловець, а безпосередньо звідки вже можна вирушати в похід Боржавою.

Вздовж хребта розкинулися багато сіл, між якими пролягає автомобільна дорога, що веде з Воловця до Міжгір’я. А це дає багато варіантів для доступу на хребет.

Олександр Коваль радить обрати Рахівщину та сходити з провідниками доступними в цей період маршрутами по гірських хребтах Свидовця та Чорногори.

Чорногірським хребтом проходить кордон Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Один з цікавих маршрутів на Свидовець описує гід, журналіст Тарас Пасимок. Він з друзями їхав на Свидовець з прикарпатського міста Косів. З Косова компанія доїхала до Коломиї, а далі потягом "Коломия- Рахів" до села Кваси.

З цього села стартують багато туристичних маршрутів, як на Свидовець, так і на Чорногору — найближче до Квасів розташована гора Петрос, (2020 м).

Із залізничної станції друзі повернули праворуч і пішли до автотраси. Там неподалік є відоме джерело, де місцеві жителі та туристи набирають лікувальну гірську воду "Буркут". 

Від головної дороги джерело знаходиться праворуч, а маршрут компанії був ліворуч ґрунтовою дорогою вверх.

 Свидовець. Фото Турінформ Закарпаття

Потім туристи починають нескладний, але затяжний підйом до полонини Браївки. З двох сторін дорогу оточує мішаний буково-смерековий ліс.

Наступним буде підйом на гору Малу Близницю.

Проходять Малу і Велику Близницю і починають спуск на перемичку, до підйомників на відомому гірськолижному курорті "Драгобрат".

Саме з цього міста і відкривається неймовірна краса, заради якої і був подоланий цей маршрут!

"За останні 2-3 роки з’явилось багато клубів, які щотижня організовують походи в гори. То ж туристи можуть до них приєднатись в містах Ужгород, Воловець, Свалява, Мукачево та Хуст", – каже Коваль.

Синевир

Синевир – це озеро, на якому знімали український фільм жахів та де продають баночки з зеленими сиропами. Саме такий образ постає при згадуванні цієї закарпатської місцевості.

 Синевир. Фото "УП.Життя"

"Націлюючись на озеро, гори і на відпочинок, туристи найчастіше зовсім не помічають місцевих мешканців горян, які оселись тут більше декількох століть тому", – говорить Мар’яна Міцик.

Аби ознайомлювати туристів з місцевою культурою, промислами та історією Синевира тут створили проєкт "Горяни".

Побачити небанальні маршрути Синевира можна на сайті з інтерактивними картами

На карті можна прокласти маршрут, який сподобається.

 Мар’яна Міцик. Фото з особистої сторінки

Зокрема, туристам, окрім відвідування озера Синевир, пропонують занурення у життя горян: навчать прясти, співати коломийки, готувати традиційні страви. 

За словами Мар’яни Міцик, сучасний турист їде за враженнями та емоціями, а також – дуже різний. А сучасний гід має знайти до кожного індивідуальний підхід.

Іншими словами, в рамках проєкту "Горяни", гість не просто слухає лекції, а його, наприклад, ведуть додому до майстрині, яка виготовляє вишиванки, він спілкується з господинею і може відразу придбати її авторську роботу.

Або взяти участь у традиційному фестивалі проводів отар на полонину та познайомитися з вівчарями.

За бажанням в програму можна включити відвідування храмів та музеїв.

У синевирському музеї лісу та сплавів гід може запропонувати вам навіть скористатися знаряддями праці, які використовували при сплаві лісу по річці до Угорщини.

 Музей лісу та сплавів. Фото "УП Життя"

Це вам, звісно, не музей науки МАН з піщаними мікрочіпами, але ж відвідування цього об’єкту розширить ваш кругозір і стане чимось більшим, ніж споглядання на запилені експонати.

 У синевирському музеї лісу та сплавів гід може запропонувати скористатися знаряддями праці

Ну і, звісно, хто ж, поїхавши на Синевир, не відвідає славетне озеро, біля якого можна зробити неймовірні осінні фото, послухати легенди про русалок та скуштувати традиційних страв у колибах по дорозі.

 Національний природний парк Синевир Фото Єви Колесник

Єва Колесник каже, що часто стикається з хибними уявленнями про регіон у туристів.

 Озеро Синевир. Фото Єви Колесник

"Помилково вважають, що Закарпаття – це погане вино та сепаратизм. А я вважаю, що Закарпаття – це перш за все неймовірна краса та місце, де можна поєднатися з природою та відпочити", – каже вона.

 Ужанська долина

Для відпочинку восени гіди рекомендують відвідати Ужанську долину.

В Ужанському національному природному парку можна побачити найстаріші дерева України, зокрема, дуби віком 1200–1300 років.

 Фото Ужанська долина

"Це справжнє місце сили. На зворотній дорозі, можна заїхати у Лумшори, де побачити особливо гарні в цей час водоспади на гірській річці, а потім обрати проживання у сільських садибах, ну й звісно замовити релакс терапію – купання в чанах", – розповідає Олександр Коваль.

Цей маршрут краще за все підійде для шанувальників природи.

Адже дорогою у селі Тур’ї Ремети варто відвідати заповідне урочище "Магурича", де знову ж таки ростуть гігантські дерева: величезні сосни Веймутова висотою з 16–поверховий будинок.

Місця, де просто красиво

Хочете побачити красу осені? Макс Адаменко вважає, що особливо гарний вид відкривається з руїн хустського замку.

Крім того, Адаменко каже, що неймовірно красиво наразі у Мукачівському районі.

Він каже, що варто залізти на вершину Обавського каменя, яка знаходиться неподалік санаторію "Синяк" та підкорити Скелю кохання навпроти санаторію "Карпати".

 Обавський камень. Фото Макса Адаменка

Водоспад Воєводін у Перечинському районі також заслуговує на увагу туристів восени.

 Водоспад Воєводін. Фото Олександра Коваля
 Скеля кохання. Фото Макса Адаменка

А якщо ви хочете насолодитися спокійною відпусткою подалі від міського шуму, то поселіться на території однієї з місцевих територіальних громад.

"Ще одне чудове місце, місце для тих, хто хоче усамітнення це Усть-Чорнянська громада, де власники сільських садиб пропонують гостям тихий та спокійний відпочинок з своїм колоритом та гостинністю", – говорить Олександр Коваль.

 Олександр Коваль. Фото з особистої сторінки

Фестивалі, вино, чани та їжа

У листопаді Закарпаття запрошує на два традиційних фестивалі.

Перший фестиваль "Закарпатське божоле–2021", присвячений молодому вину, відбудеться 12–14 листопада у Ужгороді. Минулого року через пандемію фестиваль не проводився.

Вхід на фестиваль коштує 50 гривень. Гостю вручають скляний келих для дегустації.

Переможця визначають відвідувачі з допомогою картки "народної дегустації". Карту обмінюють на літр вина, що сподобалось найбільше, а вино, яке збере найбільше карток, оголошується найкращим.

 Фото Макса Адаменка

Другий фестиваль – менш відомий. Це святкування 11 листопада Дня Святого Мартіна в Мукачеві.

Саме цей день вважається днем міста. Обов’язковим атрибутом свята є ліхтарики та приготування та поїдання гуся.

В Мукачеві в цей день люди збираються під скульптурою Святого Мартина та окроплюють землю першою діжкою молодого вина, щоб більше родила.

Зігрітися в холодні осінні дні на Закарпатті допоможуть вино та термальні води.

На Закарпатті є безліч винних турів, як на виноробні заводи, так і у приватні погреби. Зокрема, є екскурсії з дегустаціями на винні заводи "Чизай"  та "Котнар".

 Дегустація Фото Макса Адаменка

Єва Колесник каже, щоб коли ви не приїхали на Закарпаття, тут є на що подивитися.

"Ужгород порівнюють із Парижем через романтизм. Прогулянка найдовшою алеєю лип у Європі запам'ятається надовго. 

 Ужгород. Фото Єви Колесник

Руїни старовинних замків надихають на лицарські подвиги. А у старовинних підвалах вас навчать мистецтву вина", –  каже вона

А щодо термальних вод, то найпопулярніше місце – термальні басейни Берегова.

 Термальний басейн в Берегово. Фото Термальні води "Жайворонок"

"Термальні басейни Берегівщини – унікальні, вода яких повертає молодість літнім, сили – втомленим, настрій –сумним", – говорить Єва Колесник.

Погрузитися у чан можна майже по всьому Закарпатті. Найвідоміші  – чани в Лумшорах (там, до речі, ще водоспади є).

 Фото Лумшорські чани

Як каже Макс Адаменко, відкривається дуже багато нових купалень, зокрема з морською солоною водою.

Що поїсти

Традиційним частуванням в Закарпатті у всі пори року є бограч та банош. Рецепти цих страв можуть варіюватися в залежності від регіону, але їх обов’язково скрізь пропонують туристам.

На Синевирі вам замість баноша, який готується на сметані, можуть запропонувати його традиційну альтернативу – токан: кукурудзяну кашу зварену на воді. Цю страву горяни варили вдавнину.

Токан перекладали шкварками, бринзою та свіжим овечим сиром.

 Токан

Макс Адаменко каже, що цієї осені туристам варто скуштувати в Закарпатті щось нове. Наприклад, м'ясо, овочі або форель на грилі, приготовані на відкритому вогнищі.

 Фото Макса Адаменка

Ну і звісно, не забувати про солодощі.

У міст Ужгород, Свалява, Хуст та Тячів та інших є офіційні торти, які можна придбати у фірмових коробках.

 Торт "Ужгород"

А ось купляти, наприклад, на Синевирі різнокольорові сиропи та алкоголь гіди не радять.

Місцеві фахівці з туризму навіть хочуть запровадити новий проєкт, щоб затвердити традиційні смаколики краю, аби туристи не везли додому різну маячню.

"Як пояснити тим суб’єктам бізнесу, які продають кольоровий продукт як альтернативу меду – що це злочин щодо карпатських пасічників? 

Звісно, масовий турист купить кольорове хоч що. На мою думку, це має бути заборонено, як і торгівля сумнівними алкогольними напоями на головних туристичних локаціях в Синевирі та Пилипці", – говорить Коваль.

Нестандартні рішення для занурення в Закарпаття

Одним з найцікавіших та комерційно успішним проектом Закарпаття наразі є нічна екскурсія в замок "Паланок" в Мукачеві.

 Нічна екскурсія в замок "Паланок". Фото Макса Адаменка

Туристи ходять замком у супроводі монаха зі смолоскипом, а гіди виконують ролі історичних осіб, які боронили та захищали замок. Під час екскурсії туристам пропонують додаткову можливість сфотографуватися в середньовічних костюмах.

 Фото Макса Адаменка

"Дуже цікаво познайомитися із замком Паланок у будь-яку пору року та у будь-який час доби. Це той об'єкт, який як дорогоцінний алмаз завжди сяє по-різному", – говорить Єва Колесник, яка грає в театралізованій виставі роль керівниці угорського визвольного руху Ілони Зріні, яка боронила замок від ворогів.

 Єва Колесник в ролі Ілони Зріні. Фото з особистої сторінки

Автором цього нічної екскурсії до "Паланку" є Макс Адаменко. Він каже, що у нього є ще чимало ідей, щоб заохотити туристів їхати на Закарпаття.

Зараз він розробляє спеціальний тур, присвячений органам Закарпаття. 

За його словами, в регіоні є 53 органи, один з яких знаходиться в ужгородській філармонії, а решта – в селах по церквам. А під Ужгородом колись була стара ливарня, де робили дзвони, і які теж зараз, розкидані по селищним храмам. Вилиті там дзвони є навіть в Австралії, а в Закарпатті їх залишилося близько 200.

 Один з органів. Фото Макса Адаменка

"Я хочу каталогізувати все це. Познаходити ці села, і щоб туристи мали можливість поїхати туди і послухати органи. Зробити це можна по дорозі, подорожуючи Закарпаттям", – розповідає Адаменко.

 Під Ужгородом колись була стара ливарня, де робили дзвони, і які зараз, розкидані по селищним храмам

Одним вже з працюючих проектів Адаменка є, зокрема, відвідування забутого військового стратегічного радару "Шипка", де за часів СРСР визначали запуски ядерних ракет.

 Макс Адаменко на "Шипці". Фото з особистої сторінки

Також популярністю користуються тури на сироварні, де турист може сам зробити сир і забрати його з собою.

"Зараз активно розвивається потенціал туризму з використанням принципу занурення у місцевий колорит, коли більше часу приділяється спілкуванню з місцевими жителями, знайомство з культурою, традиціями, історією, через дотик, занурення у життя.

З кожним роком якість послуг зростає, екскурсоводи навчаються, підвищують свою кваліфікацію", – каже Олександр Коваль.

Чи варто брати гіда, і що від нього чекати

Мар’яна Міціик вважає, що гіда треба брати у таких випадках:

  • у вас немає часу на самостійне планування подорожей та збір інформації про об’єкти;
  • немає досвіду самостійних подорожей;
  • хочеться відчути дух місця, а це майже неможливо без спілкування з місцевими жителями, особливо краєзнавцями та екскурсоводами.

Але туристичні фахівці стверджують, людей, які надають перевагу самостійним подорожам, щороку стає більше.

"Сьогодні люди мають доступ до інформації онлайн, тож логічно, що й подорожувати хочуть самі: більше дізнаватись, фіксувати деталі, певні моменти, коли хочуть самі", – говорить Коваль.

Для таких туристів в нагоді стануть онлайн–путівники та аудіо-гіди. Але Коваль впевнений, що екскурсоводи ще довго матимуть роботу.

Єва Колесник з Мукачева, яка вже багато років працює з туристами, каже, що вони іноді не розуміють, що має робити гід.

"Деяким людям потрібен не гід, а психолог або аніматор. Мені часто доводиться спеціально нагадувати людям про те, як навколо гарно. А туристи іноді чекають "циганочку з виходом", безкоштовні напої та похабні жарти", – розповідає екскурсоводка.

 Єва Колесник: "Наша мета, щоб люди поверталися до своїх міст з почуттям закоханості в Закарпаття"

Втім, знімання стресу у туристів в період економічної кризи та пандемії в країні є одним з завдань спеціалістів туристичного супроводу. 

"Так, нам теж важко. Ми дійсно стикаємось з різними емоційними вибухами наших гостей. Але головною метою нашої діяльності є те, що люди повертаються до своїх міст з почуттям закоханості в Закарпаття", – каже Єва Колесник.

Про недоліки сервісу

Відпочиваючи на Закарпатті можна зіштовхнутися з проблемами, які додадуть ложку дьогтю у смачну бочку закарпатського меду. 

І Єва Колесник, і Максим Адаменко кажуть, що за 30 років у туристичних місцях досі не вирішені такі нагальні проблеми, як

  • відсутність місць для паркування авто;
  • недостатня кількість контейнерів для сміття;
  • мала кількість туалетів та їхній стан;
  • відсутність інформативних стендів про регіон для самостійних туристів.
 Нічне Мукачево. Фото Макса Адаменка

Але ці незручності не завадять близькому знайомству з гостинним та самобутним Закарпаттям, яке називають Срібною землею. 

Яна Осадча, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Туристи визначили 20 найкращих країн і ТОП-10 аеропортів світу

Осінні Ґорґани. Чому варто йти в цей сезон в карпатські гори

Як насправді виглядають санітарні рубки в Карпатах

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua