В умовах війни в Україні медикам часто доводиться ризикувати власним життям, аби врятувати чуже. Інколи – під дулом ворожого танку.
Про один із таких випадків розповів лікар "швидкої" Сумського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ярослав Борисенко, повідомляє Міністерство охорони здоров'я.
У березні, коли росіяни окупували частину Сумщини, "швидка", де працює чоловік, отримала виклик: треба було терміново рятувати жінку, що отримала три вогнепальні поранення у Боромлі. Селище знаходиться за 40 кілометрів від Сум.
Того дня був погоджений "зелений коридор", але їхати треба було по окупованій території, розповідає медик.
 |
| Ярослав Борисенко, медик "швидкої" на Сумщині. Фото: МОЗ |
Бригада "швидкої" їхала повільно. На півдорозі, неподалік Гребениківки, її "зустрів" російський БТР.
"Ми під’їжджаємо, а росіяни нас питають, чого і куди їдете. Ми пояснили, що бригада "швидкої", їдемо на виклик. А далі один з них нам сказав: "Добре, що повільно їхали, інакше ми б вас розстріляли. Нам байдуже". Отак просто", – згадує Ярослав Борисенко.
Читайте також: 4 дні йшов пішки з Мелітополя до Запоріжжя: історія чоловіка з ВІЛ-позитивним статусом
На тому пункті медикам пощастило, окупанти відпустили їх. Однак вже за декілька сотень метрів вже другий російський танк цілеспрямовано направляв дуло на машину "швидкої" у напрямку її руху, ніби погрожуючи.
"Ми почали його об’їжджати – дуло повертається за нами. В інший бік – те саме. Але потім з танку визирнув танкіст і весело так сказав проїжджати", – розповідає лікар.
На щастя, медикам тоді вдалося вчасно доїхати до Боромлі та врятувати потерпілу. Коли бригада поверталася назад, "веселих" танкістів уже не було.
"Тих танкістів вже не було, але це не краще, ніж їхати з пораненою, коли неподалік від авто розривається снаряд. Але ми добрались", – згадує медик.
Читайте також: "Передай своїм, що швидкі ми будемо розстрілювати". Як працювала екстренка в Маріуполі
Чоловік працює лікарем "екстренки" уже 14 років. З 24 лютого Ярослав Борисенко у перервах між роботою навчав військових, поліцію та представників територіальної оборони міста надавати домедичну допомогу в умовах бойових дій.
За його словами, щойно почалася повномасштабна війна, медики навчали до 120 людей на тиждень, зараз – групи по 24-50 осіб.
Розповідаючи про момент, який найбільше закарбувався у пам'яті за час війни, Ярослав згадує зруйнований Тростянець після того, як місто звільнити від окупантів.
"Я там майже 10 років жив. І побачити на власні очі, на що перетворили місто солдати РФ – це найбільше в пам'ять врізалось. Пошкоджена техніка, будівлі і руйнування. Я працюю лікарем 14 років, до різних травм я звик. А побачити майже рідне місто в руїнах – це важко", – зізнається Ярослав.
Нагадаємо, російські війська зайшли у Тростянець у перший день повномасштабної війни – 24 лютого. Люди жили в окупації до 26 березня, поки українські захисники не звільнили місто.
Читайте також: Медичні хроніки війни: як лікарі "Охматдиту" рятують постраждалих українців. ФОТО
