Мають фінансові проблеми, але жертвують на ЗСУ: які труднощі українцям принесла війна? Опитування

Повномасштабне вторгнення Росії позначилося на житті та фінансовому становищі українців.

Більшість респондентів, 65% жінок та 67% чоловіків, після 24 лютого стикалися зі зниженням доходу.

Про це свідчать результати опитування Національного демократичного інституту та Київського міжнародного інституту соціології.

На другому місці серед труднощів опинилося погіршення психічного здоров’я – на це скаржаться 69% жінок і 46% чоловіків.

51% жінок та 29% чоловіків також зазнали погіршення фізичного здоров’я, 41% і 34% – були змушені розлучитися з сім'єю.

Читайте також: Новини з фронту і втрати: якої інформації не вистачає українцям? Опитування

Фото: halfpoint/Depositphotos

Третина респондентів під час війни втратила роботу, а п’ята частина учасників опитування – втратила друзів або членів сім’ї.

Менше 10% людей втратили житло або інше майно через напад РФ.

Серед українців, які не змінили місця проживання під час війни, лише 5% повідомили, що живуть комфортно на нинішній дохід.

30% заявили, що на цей дохід "можна жити", 39% – що відчувають певні складнощі, а 25% – що зазначають серйозних матеріальних труднощів.

Читайте також: Лише 2% українців відчувають себе критично виснаженими через війну. Опитування

Водночас серед тих, хто переїхав під час війни, 36% – відчувають певні складнощі через гроші, а 34% – мають серйозні матеріальні труднощі.

23% українців, які переїхали, можуть жити на свій нинішній дохід, і лише 6% – живуть комфортно.

"Незважаючи на важкий фінансовий стан, українці роблять все можливе, щоб підтримати Збройні сили та співгромадян, що потребують допомоги", – кажуть соціологи.

78% респондентів сказали, що жертвували гроші на підтримку армії, а 58% – на гуманітарну допомогу.

56% українців жертвували гроші переселенцям, а половина респондентів прихистила внутрішньо переміщених осіб чи допомагала їм.

51% опитаних людей стали волонтерами, 29% – пішли у тероборону, 17% – долучилися до ЗСУ, а 13% – до Нацгвардії.

Що стосується "мовного фронту", 78% респондентів почали більше спілкуватися українською. Також 47% носили національну символіку та кольори.

Читайте також: Що українці думають про "утиски російськомовних" та державну мову? Опитування

Загальнонаціональне дослідження було розроблене та проведене Національним демократичним інститутом в Україні.

Польові роботи виконав Київський міжнародний інститут соціології з 2 по 11 травня.

У телефонному опитуванні взяли участь 2500 респондентів.

Опитування репрезентативне лише для дорослого населення, яке живе в Україні та користується мобільними телефонами.

Території, які були тимчасово окуповані до 24 лютого 2022 року, були виключені з дослідження.

Середня похибка для національної вибірки не перевищує 3%.