Катування чи виховання: нові деталі кримінальної справи щодо вихователів київського садочка для дітей з аутизмом

У середині лютого 2023-го Голосіївський суд міста Києва ухвалив рішення взяти під варту чотирьох виховательок столичного корекційного садочка для дітей з аутизмом.

Суд обрав для педагогинь суворий запобіжний захід – 2 місяці у слідчому ізоляторі без права внесення застави.

Правоохоронці також показали фрагмент відео, відзнятого прихованою камерою, на якому вихователька сидить зверху на дитині і заламує їй руки.

Керівниця закладу Олена Цимбаленко звинувачення на адресу виховательок заперечує. Кримінальне провадження називає замовним, а фрагмент відео – вирваним з контексту. Мовляв, вихователька таким чином намагалася зупинити істерику у хлопчика, аби той не нашкодив собі і оточуючим.

Чимало батьків, які водять дітей у садочок Олени Цимбаленко, виступили на її захист. Вони задоволені результатами виховання своїх дітей, які після відвідувань закладу стали спокійнішими та більш адаптованими до суспільства. Навколо закладів Цимбаленко та методик, які вона застосовує, почалася гаряча дискусія.

Повне відео від правоохоронців могло б внести ясність у ситуацію, однак його не оприлюднюють.

"Українська правда. Життя" дізналася, які ще епізоди були зафіксовані на відео правоохоронців. Також ми поспілкувалися з батьками вихованців корекційних закладів та колишньою вихователькою.

Прокуратура: Не вгамовували істерику, а свідомо завдавали болю

Київська міська прокуратура підготувала до майбутнього оприлюднення детальне заблюрене відео з прихованих камер, встановлених у дитячому садку. Однак відомство не може опублікувати його без дозволу батьків.

За словами прессекретарки столичної прокуратури Надії Максимець, у справі наявні кілька епізодів, які мають ознаки знущання над дітьми.

Фото: Roman_Yanushevsky/Depositphotos

Надія Максимець наголошує, що йдеться не про Олену Цимбаленко та її методику, а про конкретних людей, які застосовували фізичну силу та морально принижували дітей під час занять.

У прокуратурі також спростовують твердження щодо того, що у дітей, до яких застосовувалася фізична сила, була істерика чи вони намагалися завдати шкоди собі і оточуючим.

"Це відео переглянув експерт державної установи, який дав свої висновки, що такі дії несумісні з виховною роботою. Вони не можуть бути засобом утихомирення дитини. Біль, який завдавали дітям, був несумісний з їхньою поведінкою. Діти не могли спровокувати. Якщо пані Цимбаленко там не була присутня, я не розумію, як вона може знати, що такого не було?" – каже Надія Максимець.

Мама постраждалого хлопчика: над відео плакали навіть слідчі

Мама хлопчика Андрія з відео, фрагмент якого продемонстрували правоохоронці, каже, що слідчі показали їй повний варіант запису, який її шокував.

"Мені показували відео з сином, я бачила інших дітей. Мені було більше ніж достатньо. Я не розумію батьків, які кажуть що це нормально. Дитину б’ють, а батьки кажуть, що це така методика. Коли нормальні люди це побачать, у них потечуть сльози і виникне гнів, може у когось очі відкриються. У слідчих – сльози", – розповідає Анна.

Жінка каже, що на 26-хвилинному відео побачила, як її син сидів за столом з іншими дітьми і намагався вирішити приклад. У дитини не виходило і вона почала "вокалізувати": голосно виговорювати якесь слово.

За словами мами, вихователька спочатку намагалася закрити хлопчику рот, витягуючи йому губи.

"Йому було боляче, бо він почав звати мене. Після того вихователька витягнула його з-за парти, силоміць заламала, кинула на підлогу, а коли він почав кричати "Боляче!", засунула йому до роту упаковку вати. Потім вона почала викручувати дитині ногу, від чого він кричав ще більше", – говорить Анна Дубчак.

Згодом вихователька відпустила дитину і наказала стояти на стільчику. Також Анні показали інші відео з сином, де його били по голові, впродовж дня не давали води та навіть змушували їсти штукатурку (казали, що з перцем) через те, що хлопчик обдер стіну, коли стояв у кутку.

Фото: olesiabilkei/Depositphotos

У прокуратурі слова Анни Дубчак підтверджують. Як свідчить запис, ознак істерики у Андрія не було, він дійсно сидів за столом і виконував якесь завдання.

"Вихователька виводить його з-за столу, ставить йому підніжку, скручує і сідає на нього зверху. Потім починає заламувати йому руки і тримає ніжки, щоб дитина їх не зігнула. Триває це досить довго, при цьому дитина сильно кричить і говорить: "Боляче!" Вихователька, як борець сумо над тієї дитиною. Це так "Беркут" протестувальників затримував", – говорять у прокуратурі.

Про те, що відбувалося на відео, "Українській правді" також повідомило достовірне джерело у правоохоронних органах.

За даними співрозмовника УП, на відповідному записі вбачаються ознаки жорстокого поводження з дітьми. Нам повідомили, що на відео хлопчик Андрій нервується і плаче, однак не б’ється в істериці. Утім, його витягають з-за парти, заломлюють руки і ноги і "встромляють між зубів щось схоже на пакетик вати чи бинта".

Мама Андрія говорить, що у корекційний дитсадок Андрій ходив 3 місяці, однак жодного разу не розповідав їй про жорстоке поводження.

Утім, зараз вона почала помічати дивні речі у його поведінці.

"Андрій став спокійніший дома, однак сам собі заламує руки і б’є себе по лицю. Лягає на підлогу і просить, щоб я колінами придавила його. Коли у нього щось не виходить, просить "зафіксувати" або заклеїти йому рота", – каже Анна Дубчак.

Які ще епізоди були на відео

На відео, яке є у матеріалах слідства, зафіксовані також покарання інших дітей. Зокрема, є епізод, коли дитину, яка не може показати щось на дошці, а дивиться на вчителя, беруть за шию і штовхають обличчям у дошку. Дошка – пластмасова, однак вона зсувається з місця.

У корекційному дитсадку дітей карали за неправильно виконані завдання, невміння тримати ручку, взуватися, зав’язувати шнурки. У таких випадках могли закинути дитині голову, придушити, наступити на ногу тощо.

На записах видно, що під час покарань діти плачуть та відчувають біль, бо до них застосовується надмірна фізична сила.

На відео також зафіксовані примусові присідання, які використовуються у корекційній педагогіці, щоб запобігти дитячій істериці. Однак правоохоронці звертають увагу на те, що діти присідають, коли їх тримають за зап’ястя, і роблять це 25 разів поспіль. При цьому вправи супроводжуються плачем.

Фото: AndrewLozovyi/Depositphotos

"Я мама – двох дітей, і коли ми готували і блюрили відео, мені було фізично погано дивитися його. Не можна так поводитися з дітьми, і неважливо, чи мають вони якісь розлади. Це не має жодного відношення до виховання. Слідство тривало декілька місяців, збиралися усі докази. І те, що суд вирішив взяти виховательок під варту без права застави, говорить про те, що підозри – обґрунтовані. Наші дії абсолютно відповідають інтересам дітей", – наголошує Надія Максимець.

У прокуратурі також зазначають, що слідчі покажуть відео усім батькам, чиї діти відвідували корекційний садок. Правоохоронці мають ідентифікувати дітей і визначитися, чи вбачають батьки у діях вихователів жорстоке поводження.

Підозрювані працівниці педагогічного закладу, які перебувають під вартою, наразі від дачі показів відмовляються.

За словами мами постраждалого хлопчика Анни Дубчак, окрім неї заяви до поліції щодо жорстокого ставлення до дітей написали ще троє батьків.

Практикантка каже, що стала свідком катування дітей, однак у поліцію не звернулася

Вікторія Іванчукова стверджує, що стала свідком знущань над дітьми у центрі Олени Цимбаленко восени 2020 року. "Українській правді. Життя" вона розповіла, що хотіла працювати у закладі, щоб навчитися методикам роботи з дітьми з аутизмом. Вікторія попрацювала на випробувальному терміні два тижні.

"У дітей з аутизмом бувають різні прояви: вокалізація, збудження, неслухняність, вони також можуть не реагувати на звернення, ігнорувати дорослого.

Шестеро дітей було покарано тим, що їх поставили на табуретки і примусили тримати в руках такі ж самі табуретки. Діти простояли весь день. А ще двом хлопчикам було додаткове покарання – у них відібрали обід і викинули у смітник", – згадує Вікторія.

За словами колишньої працівниці центру, не всі вихователі поводилися жорстоко. Деякі ставилися з повагою, допомагали дітям, не підвищували голос, а спокійно і наполегливо переконували дитину зробити те, що треба.

Фото: photographee.eu/Depositphotos

Жінка також зазначає, що приміщення, де знаходиться корекційний центр, не пристосоване для дітей, а матеріальна база дуже обмежена. Майданчика для прогулянок немає.

"Діти весь час сидять – як на заняттях, так і на перервах. Їх виводять на прогулянку на дитячі майданчики до сусідніх будинків", – говорить Вікторія.

Після побаченого вихователька вирішила піти з роботи, однак до правоохоронних органів не звернулися.

"Наша держава – корумпована, хто має гроші, той відкупиться. А мене зроблять винною, брехухою. У цих дітей є їхні батьки, вони мають повне право перевіряти тих, кому довіряють своїх дітей. Я довго думала, переживала, не знала, як зробити, а потім зробила вибір", – каже Вікторія Іванчукова.

Батько дитини з аутизмом: краще методи Цимбаленко, ніж нейролептики, які перетворять дитину на "овоч"

Утім, є батьки, які впевнені, що така специфічна методика корекції поведінки дітей є прийнятною і ефективною.

Зокрема, освітній експерт, доктор філософських наук та батько дитини з аутизмом Віталій Хромець водить до закладів Олени Цимбаленко обох своїх дітей.

"У Олени Цимбаленко три види дитячих закладів: корекційний для дітей з аутизмом, які найбільш "запущені" у плані дисципліни; логопедичній, де робиться акцент на розвиток мовлення і звичайний садочок. Мій старший син з аутизмом Матвій перейшов з корекційного до логопедичного садка, а менший, який не має аутизму, відвідує звичайний садочок", – говорить Віталій.

За словами батька, до 2,5 років Матвій нормально розвивався. Потім перестав говорити, не тримав у руці навіть ложку і міг годинами возити перед собою машинку і не реагувати на інших людей.

До закладу Цимбаленко дитина почала ходити у 2 роки. З того часу батьки спостерігають прогрес у розвитку дитини: Матвій розмовляє, сам ходить до туалету, може до когось звернутися, рахує та знає літери.

За словами Віталія, дитина з аутизмом має особливості, які можуть коригуватися медичними, психологічними і педагогічними засобами. У центрі Цимбаленко, на його думку, здійснюється педагогічна корекція.

[L]

"Це спроба педагогічними засобами вивести дитину на норму для її подальшої освіти. Дитина з аутизмом не може ходити до звичайного садочка і школи, бо вона не може розвиватися у колективі синхронно з іншими дітьми. Дитина не буде розмовляти, а якщо з нею не займатися, вона буде регресувати. Також вона не буде самостійно ходити на горщик. Дитину з аутизмом треба привчати до цього спеціально", – говорить чоловік.

Віталій Хромець зазначає, що діти з аутизмом можуть перебувати або у стані гіперактивності, або навпаки – бути млявими і не реагувати на навколишній світ.

Під час активності дитина може репетувати, бити себе і інших. Син Віталія агресії не проявляє, однак може дуже голосно кричати, бігати і стрибати. Такі ситуації, за словами батька, можуть відбуватися без причин, а також у людних місцях.

"З боку все виглядає жахливо. Одного разу ми вийшли з садочка, підійшли до метро і у Матвія почалася істерика. Він кричить так, ніби йому відрізають руку чи наносять неймовірну шкоду. Якщо береш на руки і намагаєшся заспокоїти – кричить ще сильніше.

До нас на вулиці дуже часто у такі моменти підходять люди, питають, що трапилося, деякі звинувачують мене у знущанні над дитиною, деякі сують Матвійку цукерку, яку він засовує собі до рота і ледь не давиться. Коли істерика минає, син заспокоюється і ми сідаємо у метро, ніби нічого і не було", – ділиться досвідом батьківства Віталій.

Чоловік каже, що у нього, як у батька дитини з важкою формою аутизму, було лише два варіанти: дати синові нейролептичний препарат, від якого він може набрати вагу до 150 кг чи віддати дитину до центру АВА-терапії.

Зазначимо, АВА-терапія або прикладний аналіз поведінки (Applied Behavioral Analysis) – один із методів для корекції дефіциту розвитку, пов’язаного з аутизмом. Методика фокусується на поведінці дитини: вона фіксує бажані поведінкові реакції, а небажані – мінімізує.

Фото: HayDmitriy/Depositphotos

Наразі, за словами батька, істерики у Матвія стаються не так часто: раз на пів року і тривають 5-10 хвилин.

Віталій з жахом згадує день, коли привів дитину до корекційного садка уперше:

"У перший день у Матвія була істерика на півтори години. Я також бачив, що робили інші діти: крики, визги, стрибки, плювання кусання… На це дивитися без болю неможливо, гірше ніж звіринець. І коли через пів року ці діти сидять, їдять, чистять зуби, просяться в туалет, то це вже – результат".

На питання, як би він відреагував, якщо б побачив на відео від правоохоронців, що на його дитині сидить вихователька і заламує йому руки, Віталій відповідає, що запис "маніпулятивний і змонтований".

Повного варіанту відео Віталій Хромець не бачив, а з оприлюдненого шматка робить висновок, що, ймовірно, там відбувається фіксація дитини в істериці.

"Якщо моя дитина б’ється в істериці і наносить шкоду собі і іншим, і педагог її фіксує, то це є норма. На відео показана саме ситуація фіксації. Педагог зрозумів, що ця дитина зараз нанесе шкоду собі та іншим, і він забезпечує процес фіксації кінцівок. А слідство називає це "тортури", – каже чоловік.

Віталій Хромець наполягає, що ані знущання, ані катувань дітей у центрі Олени Цимбаленко немає. Він також вважає цілком нормальним те, що діти з аутизмом роблять фізичні вправи, коли у них підвищується рівень адреналіну, що може спровокувати істерику.

"Давайте тоді уроки фізкультури у школі тортурами називати! Або те, що дітей у першому класі примушують сидіти за партами", – говорить він.

Також Віталій Хромець упевнений, що його діти обов’язково повідомили б йому, якщо б їм у садочку наносили шкоду. Особливо молодший син, який не має аутизму.

"Навіть тварина, яку вдарили по лапці, не піде туди, де їй завдали болю. Дитина, навіть з аутизмом, має вищий розвиток. Моя дитина усміхнена і задоволена. І невдовзі вона піде у звичайну школу. Я – доктор наук, і вмію аналізувати. Сім разів вимірюю, один раз відрізаю. АВА-терапія – верифікований, науково підтверджений метод, який дає 97% із 100 позитивного результату. І я зробив свідомий вибір, коли віддавав дитину у корекційний садок", – каже Віталій Хромець.

Слідство по справі виховательок Центру Олени Цимбаленко триває. Остаточну крапку у справі має поставити суд.

У наступних публікаціях ми спробуємо розібратися, які існують методи виховання дітей з аутизмом та іншими психічними особливостями, чи є альтернативні методи корекції їхньої поведінки та наскільки вони ефективні.

Яна Осадча, "УП. Життя"