Сучасне рабство: як повномасштабна війна вплинула на торгівлю людьми в Україні

Сучасне рабство: як повномасштабна війна вплинула на торгівлю людьми в Україні

З 2019 року по 2022 рік більше 46 тисяч українців опинилися в ситуаціях, пов'язаних із торгівлею людьми. Трудова та сексуальна експлуатація призвела до того, що українці опинилися в сучасному рабстві у Польщі, Україні, у Росії, а також у багатьох інших країнах світу.

Розповідаємо, як повномасштабна війна вплинула на ситуацію з торгівлею людьми та сучасне рабство.

***

Міжнародна організація з міграції провела національне дослідження уразливості українців до ситуацій торгівлі людьми в умовах війни в Україні.

Кожен четвертий українець готовий прийняти ризиковану пропозицію роботи за кордоном або в іншому населеному пункті. 27% респондентів погодились би прийняти хоча б одну ризиковану пропозицію щодо роботи за кордоном, зокрема:

  • 17% готові працювати без офіційного працевлаштування;
  • 13% за кордоном та 9% в Україні готові працювати у замкнених приміщеннях без змоги вільно залишити робоче місце;
  • 2% за кордоном та 2% в Україні готові вiддати роботодавцю мобiльний телефон чи iншi особистi речi на перiод працевлаштування;
  • 1% за кордном та 3% в Україні готові вiддати роботодавцю свiй паспорт на перiод працевлаштування.
Фото: Sodel_Vladyslav/Depositphotos

У лютому осередок Карітасу в Одесі провів експеримент. Фахівці з міграції розклеїли у місті оголошення з привабливими пропозиціями – роботою за кордоном для чоловіків, високою, порівняно з ринком праці, зарплатнею, оплатою проживання для жінок тощо. Такого типу оголошення часто можна помітити на стінах, але подібні пропозиції часто шахрайські, які призводять до різного типу експлуатації.

В оголошеннях замість контактного телефону був вказаний QR-код, але коли люди переходили за ним, бачили поради з безпечного працевлаштування. За підрахунками кожного дня близько 11 людей переходили за цими посиланнями, сподіваючись скористатися "привабливими" пропозиціями. Тож можна дійти висновку, що кожного дня мінімум 11 людей наражають себе на небезпеку і можуть бути ошуканими. І це лиш в одній Одесі за невеликий проміжок часу експерименту.

Схеми трафікерів: звичні й нові

Існує стереотипне уявлення, що торгівля людьми – це лише сексуальна експлуатація. До сучасних форм рабства відносяться і трудова експлуатація, і примусове жебрацтво, і втягнення в злочинну діяльність, і використання у збройних конфліктах (що актуально для України), і вилучення органів та інші форми.

"Є великий ризик для українців у моменті працевлаштування. Інший ризик – під час поселення за кордоном. Це псевдоволонтери і люди, які кажуть, що хочуть допомогти, а насправді хочуть отримати вигоду. І третій – це момент трансферу за кордон: евакуація чи переміщення, перетин кордону, проїзд від точки А до точки В, зокрема якщо мова про приватні перевезення. Можна опинитись не в тому місці, яке було заявлено, або тобі скажуть, що це було безкоштовно, а по приїзду попросять відпрацьовувати гроші," – каже Ігор Тридуб, експерт з протидії торгівлі людьми Карітасу України.

Фахівці виокремлюють як вид експлуатації домашнє прислуговування – безоплатне використання українців та українок для хатньої роботи. Часто воно супроводжується психологічним, фізичним чи сексуальним насильством, обмеженням прав на пересування, вільний час тощо.

Продають і використовують українців найчастіше для праці на будівництві, в сільському господарстві, домашньому господарстві, сфері послуг.

З війною українські фахівці та міжнародні інституції заговорили про примусову депортацію українських дітей в Росію. За даними державного порталу "Діти війни", за період повномасштабної війни депортованих неповнолітніх – понад 19 тисяч (станом на 3 квітня 2023 року). Це зареєстровані, верифіковані випадки, які не є остаточними через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України.

Вивозять їх з метою подальшого використання у політичній пропаганді, як потенційний обмінний фонд. Часто дітей вивозять у віддалені малозаселені регіони Росії – це робиться для підняття генофонду, задля усиновлення, а також подальшої трудової експлуатації.

Хто в "групі ризику"?

Після початку повномасштабної війни Росії проти України зафіксовано різке зростання випадків торгівлі людьми, сказала генеральна секретарка Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Гельґа Марія Шмід у своєму інтерв'ю німецькій газеті Die Welt.

Жертв заманюють в інтернеті за допомогою фальшивих обіцянок, вони зазнають насильства при приватному розміщенні за кордоном, або їх перехоплюють торговці людьми просто на кордоні.

"Часто в цю справу залучена організована злочинність. Ці безцеремонні злочинці зустрічають людей, яким потрібна допомога, яким доводиться заробляти гроші, які не говорять мовою нової країни і часто мають психологічні травми внаслідок війни", – пояснила очільниця організації.

За словами Шмід, з початку війни на 600% побільшало онлайн-запитів на сексуальні послуги та порнографічні зображення українських жінок та дітей. Зросла й кількість випадків торгівлі вагітними жінками.

"Вербувальникам простіше знайти підхід до тих людей, які перебувають в сильному психо-емоційному стресі", – каже Ігор Тридуб, експерт з протидії торгівлі людьми.

Зафіксована історія української біженки з дитиною, яка втекла з окупованих територій в європейську країну. Там їй запропонувала прихисток місцева пара – жінка мала житло та їжу. Але господар будинку сам оформив документи українки і тримав їх у себе. Натомість пара просила жінку виконувати хатню роботу, а ще – не виходити зайвий раз на вулицю, не водити дитину на прогулянку тощо.

Через певний час жінка все ж звернулась до місцевих органів влади, усвідомивши, що її вона страждає від експлуатації та її права обмежуються. Таких історій – чимало, запевняють фахівці з протидії трудової експлуатації та торгівлі людьми.

"Коли мене питають, хто може стати жертвою трафікерів чи вербувальників, я завжди раджу подивитись у дзеркало. Тому що це будь-хто – незалежно від освіти, обізнаності в питаннях рабства, незалежно від знання мов", – розповідає Наталія Голинська, керівник програм щодо запобігання торгівлі людьми Карітасу України.

Наталя Голинська вже 19 років опікується постраждалими від торгівлі людьми і працює в центрах з постраждалими від сучасного рабства.

"З початком повномасштабного вторгнення ситуація з дотриманням прав людини катастрофічно погіршилася. Відповідно складнішими стали і випадки торгівлі людьми. Війна спричиняє масовий виїзд українців за кордон. Вони вразливі, а вразливість – це той фактор, який робить їх легкими жертвами організованих груп по експлуатації людей", – каже експертка.

Ускладнює ситуацію той факт, що українці, які тікають від війни, часто необізнані у проблемі торгівлі людьми.

"Вони поспішають втекти, вони не перевіряють інформацію, вони в стресі. І що важливо, це жінки. Жінки з дітьми", – розповідає Наталія Голинська.

Продають українців в Росії, Польщі, інших країнах ЄС, Туреччині. Також існує внутрішня торгівля людьми, тобто експлуатація праці, жебрацтво та інші форми в Україні.

Фахівці виокремлюють як вид експлуатації домашнє прислуговування – безоплатне використання українців та українок для хатньої роботи. Фото: Elnur_/Depositphotos

Обізнаний – значить убезпечений

Для протидії потрапляння в рабство Міжнародна організація з міграції у березні та квітні розповсюджувала у поїздах, що курсували між Україною та Польщею, матеріали з телефонами гарячої лінії, постери, які покликані допомогти українцям.

У Telegram створено чат-бот "Залишайся в безпеці", де постійно працюють оператори, які відповідають на всі запитання тією мовою, якою зручно співрозмовнику.

Карітас України розповсюдив 60 тисяч листівок з порадами безпечного перетину кордону та запобігання потрапляння в ситуації торгівлі людьми. Ці листівки розповсюджувалися на кордонах, в пунктах пропуску наших громадян, на залізничних та автовокзалах, в місцях масового проживання ВПО.

"Коли ми отримуємо від людей інформацію, що треба відреагувати миттєво, ми передаємо її до правоохоронних органів", – повідомила старша координаторка з питань захисту Представництва МОМ в Україні Чесі Мюллер на пресконференції "Протидія торгівлі людьми в умовах війни: захист українців в ЄС та ситуація з примусово переміщеними в РФ громадянами".

Сьогодні зафіксовано 50 повідомлень про злочини, пов'язані з торгівлею людьми, лише за 6 такими фактами відкриті кримінальні провадження, зазначив представник Департаменту міграційної поліції НПУ Юрій Пархоменко.

"З початку війни є великий ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Ми розуміємо, що частина людей виїхала до Європи, частина переміщена всередині держави і частина людей примусово вивезені на територію Росії та Білорусі. Ризики величезні, тому що люди залишились без житла, без грошей, без праці", – наголосив Пархоменко.

"В умовах війни не завжди на практиці діють загальновідомі правила: перевіряти номер машини, в яку сідаєш, нікому не довіряти свій паспорт, знати контакти посольства, роботодавця, перевіряти контракт. У стані вразливості українські біженці цього не роблять. Вони знають, що вони їдуть в Польщу, чи в Румунію і все. Те саме стосується ситуації, коли жінок змушувати надавати сексуальні послуги під загрозою тортур, смерті, смерті дітей. В цій ситуації, байдуже, чи знають люди свої права. Вони роблять це, аби вижити", – каже Наталія Голинська.

Як зрозуміти, що ви чи ваші знайомі потрапили у ситуацію, пов'язану з торгівлею людьми? Якщо:

  • у вас забрали паспорт або інші документи;
  • вас позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
  • вам погрожували, били або ґвалтували, знущалися або чинили психологічний тиск;
  • вас примушували виконувати роботу, якою не хотіли займатися, застосовуючи фізичне чи психологічне насильство;
  • вас примушували відпрацьовувати вигадані борги;
  • у вас була відсутня можливість за власним бажанням кинути роботу;
  • вас примушували працювати понаднормово;
  • ви проти волі використовували у збройному конфлікті.

За оцінкою Міжнародної організації з міграції, приблизно 300 тисяч громадян України постраждали від торгівлі людьми з 1991 року. А з грудня 2000 року по червень 2022 року МОМ виявила понад 19 тисяч постраждалих осіб, більшість з яких стали жертвами трудової експлуатації.

Загалом, за оцінками ОБСЄ, у всьому світі жертвами торгівлі людьми стають 25-27 мільйонів осіб, при цьому лише 10 тисяч випадків потрапляють у поле зору правоохоронних органів і менше 1% жертв можуть бути ідентифіковані. Це свідчить про те, що злочинці, які займаються торгівлею людьми, переважно залишаються безкарними, сказала генеральна секретарка Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Гельґа Марія Шмід. Тим часом щорічний прибуток від торгівлі людьми, за її словами, за останні 15 років зріс уп'ятеро до 150 мільярдів доларів.

Олена Чигрин, спеціально для УП. Життя

Читайте також: На Київщині викрили канал торгівлі людьми, який організувала 21-річна дівчина. ВІДЕО

Реклама:

Головне сьогодні