День української державності: коли та чому ми його відзначаємо
ОНОВЛЕНО 11.07.2024
15 липня 2024 року Україна вперше відзначатиме День Державності. Ще торік це свято припадало на 28 липня. Його запровадили з ініціативи президента як нагадування про витоки України і приурочили до Дня хрещення Київської Русі та пам’яті князя Володимира Великого.
Як повʼязані ці свята та чому День української державності потрібен світові, "УП.Життя" пояснює разом із заступником директора інституту національної памʼяті Володимиром Тиліщаком.
Історія свята української державності
Свято відзначають всього втретє, а воно вже встигло змінити свою дату. Оскільки символічно становлення української державності пов’язують зі становленням християнства як домінуючої релігії та культурного вектору Русі, воно співпадає зі вшануванням пам’яті Володимира Великого, який і обрав цей шлях. Цей історичний діяч канонізований церквою, тож вшановують його як святого. Так День Державності отримав прив’язку до церковного календаря.
Хронологія запровадження Дня Української Державності:24 серпня 2021 року – на урочистому засіданні Верховної ради до Дня Незалежності України президент Володимир Зеленський оголосив про заснування нового свята – Дня Української Державності та запропонував зробити його вихідним.
31 травня 2022 року – у розпал російсько-української війни Верховна Рада України затвердила 28 липня вихідним на честь Дня Державності.
28 липня 2022 року – Україна вперше відзначає День Державності разом із Днем хрещення Київської Русі та Днем пам’яті Володимира Великого.
14 липня 2023 року – Верховна Рада проголосувала за перенесення свята з 28 на 15 липня через прив’язку державного свята до церковного і перехід Церкви з Юліанського на Новоюліанський календар.
В Українському інституті національної пам’яті наголошують, хрещення Русі і встановлення християнства у 988 році як державної релігії стало цивілізаційним вибором для нашої країни. Україні християнство передалося у спадок разом із культурою та традиціями Русі. Тож саме зі вшануванням цього історичного моменту пов’язаний День Державності аби нагадувати про тяглість та спадкоємність України.
"Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України. Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ чи Україна – штучна нежиттєздатна держава", – наголошують в Українському інституті національної памʼяті.
Хоча День Державності приурочений до Дня хрещення Русі, у це свято згадуємо всі етапи державотворення та людей, без яких Україна не сталася б як держава.
Київська Русь та Володимир Великий заклали фундамент держави з європейським вектором розвитку культурно-релігійного простору, розбудову якого продовжили Галицько-Волинське князівство, козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
День Державності – не єдине державне свято, яке переносять через зміну церковного календаря з Юліанського на Новоюліанський.
"У нашому календарі є два свята, які мають звʼязок із церковним календарем. Це є День державності і День захисників та захисниць, який історично повʼязаний із святом Покрови. Відповідно, День памʼяті святого Володимира відзначатимуть 15 липня, а Покрову – 1 жовтня. Тож повʼязані з ними державні свята переведуть на новий стиль відповідно", – каже Володимир Тиліщак.
Як і для чого відзначають День державності
Функцій у свята чимало: берегти історію, комунікувати у світі, бути ще одним способом боротися з російською пропагандою.
"Ми маємо справу з тим, що Росія як країна-агресор просуває різні маніпуляції щодо минулого, в тому числі щодо присвоєння української історичної спадщини", – каже історик.
Ми добре побачили це після широкомасштабного вторгнення. Міфи про Леніна здалися українцям абсурдними, але не всі країни світу чи навіть Європи змогли одразу зрозуміти, що це спотворення історії України.
"Завдяки десятилітнім старанням російських пропагандистів їхня історія у свідомості європейців отримала прямий звʼязок між середньовічною Руссю і Московським царством. Цей усталений стереотип доводиться руйнувати Україні досі.
Та війна, яку розпочала Росія в 2014 році, а у 2022 році перейшла до широкомасштабного вторгнення, дозволяє світові по-новому оцінювати історичні стосунки України та Росії. Але світу досі потрібно пояснювати, що Росія намагалася весь час привласнити українську історію", – підкреслює Тиліщак.
Перед суспільством, владою, науковцями стоїть завдання популяризувати правдиву українську історію, враховувати помилки минулого і будувати майбутнє.
"Не існувало достатнього зацікавлення з боку інших країн, і активності з боку України. Остання абсолютно недостатньо працювала над популяризацією української історії в світі. Тому ця проблема залишається, і про неї потрібно говорити. Тут потрібні різні підходи та інструменти.
День Державності – один з тих інформаційних приводів, який нагадує, що Україна відзначає і вшановує свій звʼязок з Руссю", – резюмує історик.