Генетична спадщина: вчені виявили у сучасних людей ДНК "двоюрідних братів" неандертальців

Науковці знайшли гени "двоюрідних братів" неандертальців – денисовців – у ДНК сучасної людини.

Їхня генетична інформація впливає на нашу фертильність, імунну систему та навіть на те, як організм справлявся з вірусом COVID- 19, повідомляє AP.

Денисовці були родичами Homo sapiens, вони жили поруч, народжували дітей, відповідно їхні гени – змішувались.

До недавнього часу генетична спадщина стародавніх людей була невидимою. Вчені обмежувалися тим, що могли отримати з форми та розміру кісток.

Фото: deosum/Depositphotos

Але лауреат Нобелівської премії Сванте Паабо першим розібрав геном неандертальця та започаткував низку досліджень стародавньої ДНК. Він також відкрив гомініна під назвою "Денисівська людина".

Новітні дослідження показують, що деякі африканські популяції майже не мають неандертальської ДНК. А представники європейського чи азійського походження мають від 1% до 2%.

ДНК денисовців ледь помітна в більшості частин світу, але становить від 4% до 6% ДНК людей у ​​Меланезії – регіону на північному сході від Австралії, що простягається від Нової Гвінеї до островів Фіджі.

Доктор Хуго Зеберг з Каролінського інституту у Швеції зазначив, що це може здатися незначною кількістю, однак колись існувала лише тисяча неандертальців.

"Половина геному неандертальця все ще існує, невеликими шматочками розкиданими навколо сучасних людей", – додав він.

Тому геном денисовців, ймовірно, теж має значний вплив на сучасну людину. Наприклад, ДНК неандертальця пов’язують з аутоімунними захворюваннями, такими як хвороба Грейвса та ревматоїдний артрит.

Дослідники зазначають, що коли Homo sapiens вийшли з Африки, у них не було імунітету до хвороб в Європі та Азії, але неандертальці та денисовці, які вже жили там, – мали.

"Завдяки схрещуванню з ними ми швидко виправили нашу імунну систему, що було доброю новиною 50 тисяч років тому. У деяких людей імунна система надмірно чутлива, і вона вмикається сама", – сказав Кріс Стрінгер, дослідник еволюції людини з Музею природної історії в Лондоні.

Інший науковець Рік Поттс розповів, що подібним чином ген, пов’язаний зі згортанням крові, який, як вважають, передався від неандертальців у Євразії, міг бути корисним близько 12 тисяч років тому.

Ген, пов’язаний зі згортанням крові, ймовірно передався від неандертальців у Євразії. Він міг бути корисним у суворому світі близько 12 тисяч років тому, але зараз цей ген може підвищити ризик інсульту для літніх людей.

У 2020 році дослідження Зеберга та Паабо виявили, що основний генетичний фактор ризику важкої форми COVID-19 успадкований від неандертальців.

"Ми порівняли його з геномом неандертальця, і він мав повне співпадіння", – сказав вчений.

Згодом дослідники виявили, що набір ДНК денисовців в хромосомі навпаки захистив людей від важкої форми COVID.

Те саме стосується генів, які відповідають за шкіру та волосся, риси поведінки, форму черепа, діабету 2 типу та навіть високої чутливості до болю.

Наявність гена денисовців також пов’язують з впливом на метаболізм та кращою адаптацією до значних висот. Зокрема, його знайшли у тибетців, які пристосувалися до життя та розвитку в середовищі з нижчим вмістом кисню.

Читайте також: Неандертальці були канібалами: вчені знайшли нові підтвердження