Після десятиліть схрещувань: як генетики рятують шотландських диких котів від вимирання

Шотландським гірським котам загрожує зникнення через схрещення з домашніми тваринами.

Щоб відтворити оригінальну популяцію цих тварин, генетики з Брістольського університету створюють схему, щоб ідентифікувати та "видалити" в їхньому геномі ДНК домашніх котів, пише The Guardian.

Дослідники попереджають, що шотландська дика кішка перебуває під загрозою зникнення через схрещення з домашніми могі. Тепер усі тварини мають ознаки схрещування, і в багатьох залишилося небагато "дикого", додають науковці.

"Цей процес відомий як деінтрогресія, і це науковий еквівалент спроби розшифрувати яйце. У нас є тварини з сумішшю двох наборів генів. Ми хочемо розділити ці набори та відтворити оригінальну популяцію диких котів у Шотландії. Це буде непросто, але користь буде значною не лише для диких котів, але й для інших видів, що знаходяться під загрозою зникнення, які генетично змішані з подібними тваринами", – сказав керівник проєкту з генетики Брістольського університету Ден Лоусон.

Фото: lightpoet/Depositphotos

Британські могі походять від африканської дикої кішки Felix lybica і зазвичай менші й більш дружні, ніж Felis silvestris, європейська дика кішка, від якої походить шотландська "версія".

Домашні коти перемістилися в Європу, коли сільське господарство поширилося на Євразійський континент з Близького Сходу, і в римські часи вони були засновані в Британії.

Дослідження показали, що ці два види тварин трималися окремо, майже не схрещуючись протягом століть. Але втрата середовища, розбудова дорожньо-транспортної мережі та поширення популяції домашніх котів призвели до скорочення чисельності диких котів у XX столітті.

"Було мало місць, де можна було сховатися, і ті, хто вижив, почали схрещуватися з домашніми котами, які здичавіли, створюючи гібридне потомство.

Однак це схрещування стало поширеним лише в 1960-х роках, після того, як ми створили популяції диких кішок у неволі в Шотландії. Тому тварини, які були доставлені до зоопарків і заповідників, не постраждали від гібридизації", – сказала природоохоронна генетикиня з Королівського зоологічного товариства Шотландії в Единбурзі Джо Ховард-МакКомб.

Потомство поневолених тварин влітку 2023 року випустили в дику природу. 19 особин з GPS-нашийниками вчаться жити у притаманному для них середовищі. Протягом наступних трьох років планують випустити ще 40 тварин.

"Дикі кішки виживають за рахунок кроликів, мишей, полівок і зрідка птахів і зайців. Наразі наші коти почуваються добре, хоча один помер від абдомінальної інфекції", – сказала менеджер громадської організації Saving Wildcats в Шотландії Хелена Парсонс.

Дикі коти розмножуються в грудні та січні, а виводки народжуються навесні або на початку літа.

"Ми не очікуємо, що наступного року у наших котів будуть кошенята – їм потрібен час, щоб звикнути до життя в дикій природі. З іншого боку, було б фантастично, якби ми отримали послід або два. Дані GPS показують, що деякі коти зустрічалися протягом останніх кількох місяців, – додала вона.

В організації зазначають, що створили 100 "фотопасток", щоб відстежувати котів на певній території. За допомогою знімків фахівці з’ясовують: тварина домашня або дика, чи має вона власника, чи стерилізована.

"Щоб відновити повний геном дикої кішки, знадобиться від 10 до 20 поколінь ретельного розведення та генетичного аналізу. Це створює всілякі проблеми, не в останню чергу фінансові. Але ми повинні чітко розуміти: програма розведення – наш останній шанс врятувати шотландську дику кішку", – пояснив керівник проєкту з генетики Брістольського університету Ден Лоусон.

Читайте також: У Новій Зеландії повернули у природу диких птахів такахе, які вважалися вимерлими