Книги чи гаджети: вчені дослідили, який формат читання краще сприймають діти

Читання друкованих матеріалів сприяє у шість-вісім разів кращому розумінню прочитаного, порівняно з текстами в електронному форматі.

Про це свідчить дослідження вчених з Університету Валенсії (Іспанія), опубліковане в Review of Educational Research, пише The Guardian. Вони проаналізували понад два десятки досліджень, опублікованих між 2000 і 2022 роками, які стосувалися розуміння прочитаного. Їхніми учасниками були майже 470 тисяч учнів.

"Розуміння текстів, прочитаних у цифровому форматі, було близьким до нуля. Це може бути пов'язано з тим, що лінгвістична якість цифрових текстів, як правило, нижча, ніж друкованих.

Наприклад, текст у соціальних мережах може бути, "розважальним", без складного синтаксису, а тому не спонукати до міркувань", – каже професор Університету Валенсії Ладіслао Сальмерон.

Фото: 6okean/Depositphotos

Сальмерон додає, що обдумування при читанні цифрових текстів також є більш поверхневим, на відміну від друкованих матеріалів. Це може означати, що читач "не повністю занурюється в оповідь".

Водночас дослідники не виявили негативного зв'язку між читанням текстів у електронному форматі і розумінням прочитаного серед учнів середньої школи та студентів.

Сальмерон пояснює таку тенденцію тим, що маленькі діти гірше дистанціюються від відволікаючих факторів – наприклад, повідомлень, які надходять на пристрій під час читання.

"Здатність регулювати наше пізнання розвивається в підлітковому віці. Маленькі діти можуть бути не повністю підготовлені до саморегуляції своєї активності під час цифрового читання", – додає він.

Автори дослідження також заявили, що маленькі діти, які часто читають з цифрових носіїв, можуть бути менш здатними збільшувати свій академічний словниковий запас.

"Дослідники не проти цифрового читання, але застерігають, що воно не є настільки корисним для сприйняття, як друковане. Ось чому керівники шкіл повинні більше акцентувати на читанні друкованих форматів замість цифрових. Особливо це стосується учнів молодших класів", – каже співавторка дослідження Лідія Альтамура.

Сальмерон додає, що погане сприйняття інформації з електронних носіїв не залежить від того, де її подано: у соціальних мережах чи на освітніх веб-сайтах.

"Ми очікували, що читання освітніх порталів буде значно краще асоціюватися з розумінням тексту, але наші дані свідчать, що це не так", – стверджує він.

Читайте також: Граматика війни та пам'яті: чому треба читати "Бахмут" Лаюка