Штурмовики 47 ОМБр розповіли про ліквідацію росіян, які розстріляли українських полонених. ВІДЕО
"Штурмувати веселіше, ніж оборонятись", – каже військовослужбовець 47 ОМБр "Маґура" Андрій із позивним "Прапор".
Андрій та його побратим Олександр із позивним "Борода" – герої нового матеріалу проєкту "Український Свідок".
"Прапор" вже служив із 2015 по 2021 роки. А "Борода" на війні з початку повномасштабного вторгнення.
Нині вони воюють на авдіївському напрямку, а перед Новим роком брали участь у ліквідації росіян, які стратили трьох українських військових під Роботиним на Запоріжжі.
Легендарний бій
На початку грудня у мережі з’явились відео, як росіяни розстріляли українських бійців, які вирішили здатись у полон.
"Відео ми побачили вже після штурму. Але перед цим нам сказали, що там відбулося. Планування було на найвищому рівні, все було сплановано нашим командуванням дуже добре.
Я, "Борода" і ще чотири наших військовослужбовці у Bradley (бойова машина піхоти американського виробництва – ред.) заїхали і ліквідували всіх. Пропонували їм здатися в полон. Ніхто не здався. Усі ці кати були ліквідовані", – каже "Прапор".
Однак військові зауважують, що це не було помстою. Вони просто виконували свої бойові завдання.
"Ніхто не намагався помститися. Якби була можливість взяти їх в полон, то з задоволенням би взяли", – каже "Борода".
Читайте також: Працював у Міноборони Білорусі, а нині воює у ЗСУ. Історія добровольця "Безсмертного"
Штурми
 |
| Фото: Ukrainian Witness |
"Штурм зазвичай триває недовго, максимум кілька годин. Ти забіг, відпрацював, і побіг каву пити, відпочивати. А сидіти на позиціях дві-три доби дуже важко, тим паче ти не можеш нічого зробити з артилерією. В штурмі ти з противником в контакті, стріляєш по ньому, він стріляє по тобі, у вас рівноцінний бій.
А якщо сидиш в окопі, тебе просто криють мінами, обстрілюють із FPV. І ти нічого не можеш із цим зробити", – пояснює "Борода".
"Прапор" додає, що перед штурмом буває страшно, але зі страхом вдається боротися.
"Ти їдеш на смерть. Або чужу, або свою. Мій страх – залишитися без очей або двох рук по плечі. Але це все дрібниці, існують же протези, завдяки яким ти живеш повноцінним життям. Зате ти брав участь в історичних подіях", – міркує боєць.
Хлопці кажуть, що в окопах моляться навіть атеїсти.
"У мене є такий атеїст, весь у рунах. І на Харківщині, коли ми сиділи в окопах, із сусіднього окопа чую: "Прапор, як там цей "Отче наш" читать?"
Люди починають вірити у все. У своїх командирів, у планування, може, навіть у Бога", – каже "Борода".
На запитання про те, як вижити при штурмі, "Борода" відповідає, що головне рухатись. Але точно не потрібно стрімголов летіти й щось робити, не обдумавши.
З досвіду бійців, під час штурму дуже важливо діяти злагоджено. Командир віддає наказ, а солдати його виконують.
"Це як в боксі: ти нікого не чуєш, крім тренера. Так само тут. Ти маєш чути старшого групи, тому що є план. За планом буває не все йде. Але командир більше володіє інформацією", – каже "Прапор".
Хлопці кажуть, що "ступорів" у них не було. Та й у підрозділі намагаються якомога краще готувати бійців.
"Якщо паніку зловив, побратим тобі гарним ляпасом допоможе в цьому...
Коли людина не готова до штурму, то хай краще залишиться вдома та збереться з думками. Замість неї на штурм підуть хлопці, які до цього готові. Тому що одна людина, яка спіймає паніку, буде тягарем для всієї групи", – вважає "Борода".
Наостанок хлопці радять українцям не недооцінювати противника. А ще – долучатися до війська.
"Всім обов’язково треба спробувати. Бачите, як тут гарно. Одягають, годують, робота на свіжому повітрі. Що може бути краще?" – сміється "Борода".
Читайте також: Росіяни вбили сестру та друга: історія 22-річного командира танкового екіпажа. ВІДЕО