Били, роздягали, виводили на сніг: 4 історії жінок про катування у російському полоні
Українки, які пережили російський полон, розповіли про систематичні тортури та приниження з боку наглядачів.
Росіяни роздягали жінок, змушували маршувати на снігу оголеними, били залізними трубами, катували струмом, змушували співати російський гімн та вдавалися до інших видів тортур.
Четверо українок розповіли про знущання в полоні британському виданню The Telegraph.
"Нам постійно говорили, що ми фашисти"
53-річна Лариса – колишня військовослужбовиця Національної гвардії України. Окупанти схопили її разом з чоловіком і 34-річним сином в окупованому Маріуполі у 2022 році. Їх "здали" проросійські сусіди.
Лариса провела 7 місяців у полоні: спершу її утримували у колонії в Оленівці, а потім у СІЗО.
У камерах жінок змушували стояти по 12 годин на день. В душ водили з мішком на голові. Жінки мали проходити перед чоловіками-наглядачами повністю оголені, низько нахилившись, а потім митись у крижаній воді.
"Ми поверталися до камер у сльозах, абсолютно спустошені, плачучи та в стані істерики... Це було нелюдяно. Для них ми були ніким", – згадує Лариса.
Якось охоронець втиснув її у стіну і бив металевою жердиною. На нозі жінки утворилася відкрита рана, але їй відмовили у медичній допомозі.
"Нам постійно говорили, що ми фашисти, і що якщо нас не вб'ють наші ж люди під час обміну, то вб'є хтось інший", – згадує жінка.
Чоловік і син Лариси досі перебувають у полоні. Думка про те, що вони страждають так само, як і вона, не дає жінці спати ночами.
"Я хочу сказати їм, що люблю їх. Я була в полоні сім місяців, але думати про те, що вони там три роки, – нестерпно", – сказала жінка.
"Нас сильно били, і охоронці, здається, отримували від цього задоволення"
Серед інших українок, які свідчили про тортури, – 30-річна бойова медикиня Валентина Зубко. Жінка потрапила у полон під час оборони Маріуполя і провела у неволі 5,5 місяці.
Побутові умови були жахливими. У її камері, розрахованій на двох, було 15 жінок. Замість туалету – отвір посеред підлоги.
Годували жінок кашею, розбавленою водою. Валентина каже, їжі вистачало лише для того, щоб не вмерти з голоду.
Окрім цього, росіяни били і катували жінок електричним струмом під час допитів.
"Кожен охоронець намагався вдарити нас, коли ми проходили. Ми опускали голови, і вони змушували нас нахилятися ще нижче. Нас сильно били, і охоронці, здається, отримували від цього задоволення. Не було жодної причини – вони просто били нас для розваги", – згадує Валентина.
"Нас змушували маршувати на морозі годинами, співаючи російський гімн"
23-річна Сніжана Остапенко, молодша сержантка 56-ї окремої механізованої бригади, також пережила російський полон і зазнала катувань струмом.
Росіяни били її електрошокером щоразу, як вона відповідала не так, як їм хотілося.
Жінок змушували робити неймовірну кількість фізичних вправ, а коли вони падали знесилені – наглядачі били їх.
"Ми падали на землю, і нас карали [...] Нас змушували марширувати на місці на морозі годинами, співаючи російський гімн", – розповіла Сніжана.
Також бранок позбавляли сну: вночі у камерах гучно вмикали російський гімн, тож жінки могли не спати по кілька днів.
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Сніжана застала теракт в Оленівці. Тоді росіяни підірвали понад 50 азовців у бараку, що згодом отримав назву "барак 200". Понад сто бійців отримали тяжкі поранення.
Дівчина розповіла, як росіяни готувалися до цього теракту: "Задовго до вибуху охоронці раптово зникли. Зазвичай вони були поруч, але цього разу їх не було. Ми всі це помітили і вважали підозрілим".
"Вони коментували, сміялися, щипали, мацали руками"
Історію свого полону розповіла правозахисниця Людмила Гусейнова родом із Новоазовська, яка потрапила в полон ще до повномасштабного вторгнення.
Росіяни схопили правозахисницю у 2019 році та утримували в катівнях понад три роки. Там вона зазнала сексуального насильства з боку наглядачів і стала свідком зґвалтувань інших полонених жінок.
"Мішок на моїй голові почав спадати, тож вони схопили його і затягнули на шиї так сильно, що я почала задихатися. Це було перше відчуття болю і жаху.
Вони повернули мене обличчям до стіни і роздягли. Хтось доторкнувся до мене, а потім було багато рук. Вони коментували, сміялися, щипали, мацали руками все навколо", – розповіла Людмила.
Перші 50 днів Людмилу утримували в крихітній камері разом з 20 іншими жінками, в повній антисанітарії. Як і інші, жінка була змушена стояти більше 12 годин на добу.
"Одного разу я просто не витримала, у мене так боліла спина... Я подумала, нічого не буде, якщо я приляжу на 10-15 хвилин", – розповіла вона.
Тоді росіяни, які спостерігали за жінками через відеокамеру в кутку, відчинили двері і почали кричати. Один із охоронців схопив жінку за ногу і скинув з двоярусних нар на бетонну підлогу.
"Я впала, але вони продовжували бити мене ногами. Коли я роздяглася, то побачила, що моє тіло було чорне", – згадує Людмила.
Потім жінка бачила, як молодих дівчат забирали до гуртожитку, де мешкали російські окупанти.
"Коли [жінки] поверталися, вони плакали", – каже правозахисниця.
Нагадаємо, раніше двоє чоловіків з Херсонщини розповіли журналістам про сексуальне насильство, пережите у російських катівнях.
