Окупанти поранили і вивезли у Білорусь: як 14-річного хлопця з Ягідного повернули додому

Російські окупанти тероризували українців на Чернігівщині – зокрема, вони зігнали 350 мешканців села Ягідне у тісний підвал школи.

Одним із бранців був 14-річний Сергій, однак він провів у підвалі менше часу, ніж односельці.

Підліток отримав поранення, тож окупанти вивезли хлопця на лікування у Білорусь.

А як підлітка вдалося повернути додому, розповіла поліція Чернігівської області.

Перші кілька днів від початку повномасштабної війни село Ягідне жило по інерції – ніби нормально, але з тривогою. 

Люди чули гуркіт вибухів, стрілянину, розповідає старша сестра Сергія Аліна. 

Згодом сім’я 14-річного Сергія Сорокопуда відчула на собі жахи російської окупації.

На початку березня російський снаряд прилетів у будинок Сергія, де він жив з мамою, татом, братом, сестрою і племінником.

"Ми усі вціліли дивом, бо ховалися від обстрілу у найміцнішій ділянці квартири – в коридорі. На ранок перейшли у підвал, а вже увечері село зайняли росіяни. 

Всім наказали вантажити речі в автівку, "везтимуть в евакуацію". Та евакуювали аж на 300 метрів, до шкільного підвалу", – пригадує пані Аліна.

Читайте також: 200 грам юшки для двох на добу: мешканці Чернігівщини розповіли подробиці окупації. ВІДЕО

Коли росіяни окупували Ягідне, то самі жили у будинках, а техніку ставили впритул до житла і по городах.

При цьому сотні людей, переважно місцевих мешканців, були запроторені у тісний підвал школи. 

Читайте також: 350 людей у тісному підвалі: спогади волонтерки про 27 днів окупації на Чернігівщині

Окупанти випускали людей з підвалу "під настрій", коли не стріляли, але інколи дозволяли розвести багаття поряд зі школою і варити на ньому їжу. 

Саме під час такої рідкісної "прогулянки" на свіжому повітрі Сергій дістав поранення.

"Був доволі теплий день, сонце пригріло. Люди займалися приготуванням їжі, інші просто стояли та грілися поряд з імпровізованою "кухнею". І Сергійко був там же. 

Раптом ми почули свист снаряду, і відразу – вибух. Брат упав, я підбігла до нього – з рота вже кров пішла, паморочиться у голові, нічого не розуміє, але рухатись може", – розповідає старша сестра хлопця.

Сусідка допомогла відвести підлітка до медпункту, який росіяни облаштували у школі. 

Там уже побачили, що Сергія поранили у спину, а осколок пішов у легеню.

Окупанти надали хлопцю першу допомогу, а після уколу та крапельниці знову відправили до підвалу – ночувати у нелюдських умовах.

"Вранці росіяни мене відвезли машиною в інше село. Казали, відвезуть в Росію. Потім виявилося, що в Гомель. Але я не знав, де це. 

Як прибули, спочатку мене поклали в лікарню разом з іншими, робили перев’язки і все. Тижнів за три перевели в дитячу лікарню", – каже Сергій.

Там хлопчику зробили дві операції – у нього були зламані два ребра і травмована легеня.

Читайте також: "У будь-який момент їх можуть "списати": як виживають полонені чоловіки у фільтраційному таборі

Спочатку Сергій не мав зв’язку з рідними – окупанти відбирали у всіх телефони. 

Лише коли українські військові звільнили Чернігівщину, дитину вдалося з’єднати з батьками. 

Білоруські медики розмістили у Facebook повідомлення про Сергія: мовляв, хлопчик шукає рідних. 

Тож коли у сім’ї з’явився телефон, вони відразу набрали вказаний у Facebook білоруський номер. 

Через медсестру, яка доглядала Сергія, рідні хлопця підтримували з ним контакт. 

Залишалося найголовніше – повернути його додому. З цим завданням впоралися поліціянти і волонтери.

Читайте також: Росіяни хочуть змусити людей себе полюбити. Як Херсон живе кілька місяців під окупацією

Спершу білоруські медики не погоджувалися віддати хлопчика сестрі – тільки батькам.

Однак мама хлопчика не могла поїхати через хворобу, а батько не мав права перетнути кордон. 

Зрештою, правоохоронцям вдалося добитися повернення Сергія.

Сестра Аліна вирушила за братом – через Польщу до Бреста, потім до Мінська і в Гомель.

"Я особисто постійно спілкувалася телефоном з Аліною та скеровувала її дії. 

Також ми тримали зв’язок з прикордонниками, і вони інформували, де перетнути кордон буде реально та безпечно", – розповідає начальниця відділу ювенальної превенції поліції Чернігівщини Оксана Огненко.

[L]

До порятунку підлітка також долучилися волинські правоохоронці – вони зустріли Сергія з сестрою, щойно ті в’їхали в Україну, нагодували і посадили на потяг до Києва.

У столиці хлопчика зустріли рідні й доправили додому. Тоді сім'я возз'єдналася.

"Лише в гостях у Ягідному ми дізналися про спортивні захоплення та досягнення Сергія. Хлопчик має за плечима перші місця на обласних змаганнях з боксу. 

Хтозна, можливо, ця війна ледь не забрала життя майбутнього олімпійського чемпіона! Він відновився після поранення і горить бажанням повернутися до тренувань і перемог на рингу", – розповідає поліціянтка.

Усі фото: Національна поліція/Facebook.