Рука з синьо-жовтою стрічкою: дружина загиблого бійця ЗСУ розповіла його історію

Тіло з синьо-жовтим браслетом на руці, знайдене під час ексгумації тіл в Ізюмі, належало бійцю 93-ї бригади ЗСУ Сергію Сові.

Його допомогли впізнати рідні чоловіка, а дружина військового, Оксана Сова, розповіла Суспільному історію свого чоловіка.

Сергій перебував у стані безвісти зниклого з 19 квітня, його шукали протягом 5 місяців, але безрезультатно.

Рідні до останнього сподівались, що він перебував у полоні, однак після ексгумації тіл на місці масового поховання в Ізюмі Оксана упізнала свого чоловіка.

Сергій Сова захищав Україну з 2014 року як учасник АТО та ООС, після чого підписав контракт з 93-ю бригадою "Холодний Яр".

Читайте також: Влітку виживали, восени плануємо не вмерти: українці про те, як провели "літо, якого не було"

До 24 лютого він планував отримати кваліфікацію медика, тому у лютому перебував в навчальному центрі "Десна".

Після початку повномасштабної війни його перевели  до іншого підрозділу і він виконував бойові завдання в Чернігівській області.

Однак згодом він повернувся до 93-ї бригади і захищав Україну на Харківському напрямку, зокрема під Ізюмом.

"Ми говорили з ним щодня, якщо був зв'язок. Якщо не було, я писала йому повідомлення. 19 квітня у нас відбулася остання розмова, я її ніколи не забуду.

На той час уже декілька днів поспіль були тяжкі бої, їх накривала авіація, ствольна артилерія, танки, сили були, на жаль, нерівні, нашим не вистачало підтримки", – розповідає Оксана.

Попри важку ситуацію, Сергій казав дружині, що українські військові не відступлять та захищатимуть позиції до останнього.

Після деокупації Ізюма Оксана моніторила ситуацію і після ексгумації тіл в братській могилі вона впізнала чоловіка по знімках.

Читайте також: Ми всіх повернемо додому. Як вивозять з фронту полеглих захисників України

14 річний син Оксани та Сергія після трагічної звістки про долю батька вирішив написати листа до президента України.

"Ця рука мого батька Сови Сергія Олександровича, воїна і Захисника України, 93-ї механізованої бригади "Холодний Яр", – так починається лист до президента від 14-річного Марата Сови.

Оксана висловила сподівання, що лист знайде свого адресата і всі зможуть побачити, як син пишається своїм батьком.

Наразі має бути ще офіційне упізнання, після чого відбудеться офіційне поховання, рідні хочуть забрати його до рідного міста в Нікополь.

"Його загибель – це мій біль на все життя, але я дружина солдата. Він з 2014 року навчав мене стійко приймати удари долі, вчив бути сильною.

Я знала, що завжди можу подзвонити йому, при будь-яких труднощах, навіть якщо він за сотню кілометрів від мене", – каже Оксана.

Нагадаємо, фото руки Сергія стала символом російських злочинів, українці навіть запустили флешмоб у соцмережах на знак солідарності із жертвами російських злочинів в Ізюмі.

Читайте також: Російські бомби вбили три покоління його сім’ї. Як живе чоловік, який втратив дружину, дітей та онуків