Деталі, що ховаються під сяйвом: вчені зробили чіткі фото плям на Сонці

Сонячний телескоп Daniel K. Inouye створив серію детальних знімків сонячних плям.

Фото показують рух плазми в сонячній атмосфері з роздільною здатністю близько 20 кілометрів, пише Science Alert з посиланням на сайт Національного наукового фонду.

Плазмові структури "порівнюють" з мазками та текстурами на картині.

Науковці зазначають, що сонячні плями за розміром можуть бути більші за Землю. Однак, вони є короткочасними та виникають поблизу потужних магнітних полів.

Активність сонячних плям не є постійною. Вона прив’язана до 11-річних циклів, протягом яких активність плям і спалахів досягає піку на сонячному максимумі (період найбільшої сонячної активності в циклі) та майже не знижується під час сонячного мінімуму. 

Науковцям наразі невідомо, що зумовлює ці сонячні цикли або що створює сонячні плями.

У цих плямах вчені розрізняють тінь та напівтінь (яскрава область навколо тіні). 

Телескоп також сфотографував сонячні пори – ділянки, схожі на тінь, але без периферійної півтіні. 

"Коли сонячна пляма починає розкладатися і зникати, її можна перетнути світловими містками. Подальший розпад призводить до того, що сонячна пляма втрачає свою півтінь; дуже рідко вдається зафіксувати процес цієї втрати", – зазначають науковці з Національного наукового фонду.

Вчені також зазнімкували текстуру на Сонці схожу на "попкорн". Вона виникає тоді, коли гаряча плазма підіймається з центру ділянки на поверхні зорі та рухається до країв, опускаючись назад у міру охолодження. Такі "гранули" мають понад 1,5 тисячі км в діаметрі.

Також науковцям вдалося зазнімкувати тонкі "нитки плазми", схожі на мазки, що  називаються фібрилами або спікулами. Їхній діаметр сягає 200-450 км. 

Нагадаємо, нещодавно вчені дослідили Чумацький Шлях та припускають, що він  може мати іншу форму.

Читайте також: Хаббл сфотографував блискуче зоряне скупчення: в ньому може бути чорна діра