Оголошено лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини

У Швеції та Норвегії в перший день Нобелівського тижня назвали імена лауреатів у галузі фізіології та медицини.

Нагороду отримала угорсько-американський біохімік Каталін Каріко та американський імунолог зі США Дрю Вайсман, повідомляють на сайті Фонду Нобеля 2 жовтня.

Зазначається, що відкриття двох нобелівських лауреатів мали вирішальне значення для розробки ефективних мРНК-вакцин проти COVID-19 під час пандемії, що розпочалася на початку 2020 року.

Дослідження вчених сприяло розробці ефективних мРНК-вакцин проти COVID-19.

Скрін з сайту Нобеля

"Завдяки своїм революційним відкриттям, які докорінно змінили наше розуміння того, як мРНК взаємодіє з імунною системою, лауреати сприяли безпрецедентним темпам розробки вакцин під час однієї з найбільших загроз для здоров'я людини в наш час", – повідомляють на сайті Нобелівської премії.

Чому відкриття вчених важливе

ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) – це макромолекула, яка зберігає та передає з покоління в покоління спадкову інформацію. РНК копіюється з ДНК.

РНК (або рибонуклеїнова кислота) використовується всіма клітинними організмами для синтезу білка. мРНК відповідає за перенесення інформації про первинну структуру білків від ДНК до місць синтезу білків.

За словами генитикині Оксани Півень, порівняно з ДНК, РНК є дуже нестабільними молекулами, які швидко руйнуються.

"РНК несе ту інформацію, з якої будується білок, тому Нобелівські лауреати цілком логічно подумали, що якщо клітині людини вести РНК, яка б кодувала інформацію або план інструкції якогось вірусного білка, наприклад вірусу шиповидного білка коронавірусу SARS-COV-2, то наша б клітина зчитала б з такої РНК інформацію й побудувала б в середині клітини вже готовий білок, на який би наше тіло готувало імунну відповідь", – зазначила лікарка в коментарі "УП. Життя".

Вона додала, що Каталін Каріко та Дрю Вайсман розробили метод, як можна цю РНК стабілізувати, аби вона встигла довше послужити нашій клітині й з якої буде набудовано білок, що викликати імунну реакцію в нашому організмі.

Фото: alexraths/Depositphotos

"Замість традиційних вакцин, які ми звикли використовувати – живі, атенуйовані вакцини тощо – можна використовувати альтернативний варіант.

Найголовніше те, що будь-яку РНК можна напрацювати з метою вакцинації. Відповідно, від будь-якого вірусу, який з’являється сьогодні чи завтра набагато швидше можна напрацювати інструкцію для вакцинації", – додала Оксана Півень.

Що відомо про лауреатів?

68-річна Каталін Каріко народилася в Сольноку, Угорщина. У 1982 році отримала ступінь доктора філософії в Університеті Сегеда, після чого займалася дослідженнями в Угорській академії наук.

Після 1985 року Каталін переїхала у Філадельфію, США, де проводила докторські дослідження в Університеті Темпл та Університеті наук про здоров’я в Бетесда.

У 1989 році її призначили асистентом професора в Університеті Пенсільванії. Цю посаду вона обіймала до 2013 року.

Катрін стала віце-президенткою, а пізніше старшим віце-президентом BioNTech RNA Pharmaceuticals. З 2021 року вона є професором Сегедського університету та ад’юнкт-професором Школи медицини Перельмана в Університеті Пенсильванії.

64-річний Дрю Вайсман народився в Лексінгтоні, штат Массачусетс, США. У 1987 році Дрю отримав ступінь доктора медицини та доктора філософії в Бостонському університеті.

Вчений пройшов клінічну підготовку в медичному центрі Beth Israel Deaconess у Гарвардській медичній школі та постдокторські дослідження в Національному інституті здоров’я.

У 1997 році Вайсман створив свою дослідницьку групу в Медичній школі Перельмана в Університеті Пенсільванії. Він є директором Пенсильванського інституту РНК-інновацій.

Нагадаємо, РНК-вакцина на відміну від усіх традиційних вакцин, не містить білок вірусу. Вона має генетичну інструкцію, яка "навчає" наш організм ці білки виділяти, а заодно виробляти захисні антитіла, щоб побороти збудник.

За словами вчених Кембриджського університету, серед переваг РНК-вакцини є те, що її можна відносно швидко та дешево виготовити.

Також РНК-вакцина може бути безпечнішою за інші типи вакцин.

Читайте також: Як працюють вакцини нового покоління – "генетичні" та "векторні"