"Генетична" вакцина проти COVID-19: безпечність, побічні ефекти та чому Україна може її не отримати

23972
22 грудня 2020

Над вакциною та ліками проти коронавірусної інфекції нині ведеться 990 розробок.

Але на фінішній прямій одиниці. 

Наразі три вакцини показують таку ефективність: Pfizer/BioNTech 95%, Moderna 94% та Astra Zeneca  70%

Також проходить третю фазу клінічних досліджень російська вакцина, але до неї більше питань, ніж відповідей

Перші люди вже починають отримувати захист. Велика Британія масово вакцинує своїх громадян, як і США, а з 15 грудня цей процес планує розпочати Канада. 

У США та Великій Британії людей щеплять РНК-вакциною від Pfizer/BioNTech. Вона містить в собі генетичні інструкції, які мають допомогти нашому імунітету захиститись від вірусу. 

Як і очікувалось, в суспільстві почалися дискусії щодо безпеки вакцини. Людей хвилюють і рекордні терміни виробництва, і той факт, що сама технологія вакцин абсолютно нова.

Спробуємо розібратись детальніше, що це за тип вакцини, як вона працює та чи варто хвилюватись щодо безпеки нової технології. 

Для цього ми поговорили з генетиками Олександром Колядою та Оксаною Півень, а також кандидатом хімічних наук Юрієм Халавкою. 

Відповідаємо на найбільш поширені питання.

Чим особлива вакцина проти коронавірусу?

Мета щеплення"навчити" імунітет боротись з хворобою до зустрічі з реальним збудником.

Людство встигло розробити вакцини, зокрема, від поліомієліту, кору, дифтерії, правця та кашлюка. Від цих хвороб раніше помирали мільйони по всьому світу.

За даними ВООЗ, вакцинація запобігає 2-3 мільйонам смертям щороку.

До 2020 року існувало три види вакцин:

  • інактивовані, себто такі, що місять "мертву" бактерію або вірус; 
  • "живі" вакцини, які містять ослаблений збудник;
  • субодиничні вакцини, які містять специфічні молекули вірусу або бактерії, як правило білки чи полісахариди його оболонки. 

Всі ці традиційні технології передбачали, що у вакцині має бути білок вірусу. 

Новизна РНК-вакцини в тому, що вона не містять в собі цього білку. Натомість вона має генетичну інструкцію, яка навчає наш організм ці білки виділяти, а заодно виробляти захисні антитіла, щоб побороти збудник, з яким ми можемо зустрітися.

Під генетичною інструкцією мається на увазі молекула РНК, яка кодує шиповидний білок вірусу.

За таким принципом розроблені вакцини Pfizer/BioNTech та Moderna. 

Вчені Кембриджського університету вбачають серед переваг РНК-вакцини те, що її можна відносно швидко та дешево виробити

Оксана Півень пояснює: "Виробляти вакцину на основі білка доволі довго та дорого.

Треба розробити систему, в якій цей білок можна напрацьовувати.

Потім білок треба синтезувати в інших клітинах, наприклад, молі, дріжджів або мишей.

Треба досягти того, щоб білок був активним, набув правильної форми.

На це йде дуже багато часу і потужностей, науковці отримують в процесі понад 20-30 варіантів білків.

А от коли ми працюємо з РНК-вакциною, нам достатньо штучно синтезувати послідовність молекули РНК. Для цього вже є розроблена методологія. 

Потім молекулу РНК треба модифікувати, щоб забезпечити її стабільність, захистити її від ферментів клітини. Але це не потребує таких зусиль, як під час створення білкової вакцини".

Вакцина Pfizer/BioNTech має генетичну інструкцію у вигляді молекули РНК.
Фото golib.tolibov.gmail.com/Depositphotos

А ще РНК-вакцина може бути безпечніша за інші типи вакцин. 

Генетик Олександр Коляда пояснює це тим, що вакцина від COVID-19 не має жодного інфекційного агента, тобто ризик зараження нульовий.

"Звичайно побічні ефекти можуть бути, але це типові побічні ефекти для будь-якої вакцини: підвищення температури, відчуття нездужання, біль на набряк в місці ін'єкції", каже вчений.

Чим відрізняються напрацювання Astra Zeneca від вакцин Pfizer та Moderna? 

Вони також розробили новий вид вакцини, так звану векторну.

До цього векторну вакцину розробляли лише проти лихоманки Ебола.

Вона працює на основі вірусного вектора: необхідну генетичну інформацію у вигляді ДНК про збудник SARS-Cov-2 до клітини доносить інший вірус, а саме – мавпячий аденовірус, який НЕ є патогенним (таким, що викликає захворювання) для людини.

Завдяки цьому наш організм також буде продукувати частинки білкової оболонки Sars-Cov-2, які запам'ятає імунна система. 

Векторна вакцина стабільніша за РНК-вакцину.

Які побічні ефекти очікувати?

Для вироблення імунітету необхідно ввести дві дози РНК-вакцини.

Дослідження показали, що саме дві дози надають необхідну ефективність.

В ході третьої фази досліджень другу дозу вакцини Pfizer/BioNTech отримало 38 955 волонтерів.

Під час досліджень вакцини Moderna 30 000 волонтерів

Astra Zeneca  10 300 учасників.

За даними Science, приблизно 2% учасників досліджень вакцини від Pfizer/BioNTech та Moderna мали високу температуру – до 39-40°C

Волонтери, які отримали Moderna, також мали такі реакції:

  • 9,7% відчували втому;
  • 8,9% біль в м'язах;
  • 5,2% біль в суглобах.

Щеплені Pfizer/BioNTech мали нижчі показники побічних реакцій:

3,8% відчували втому;

2% скаржились на головний біль.

Також серед побічних ефектів зазначали:

  • нудоту;
  • збільшення лімфовузлів;
  • озноб.

Щодо продукту Astra Zeneca наразі мало інформації ця вакцина ще продовжує проходити перевірку. Але дослідження вже показали, що побічних реакцій менше у літніх людей. 

Мережею вже почали ширитись фейки від антивакцинаторів про нібито страшні побічні ефекти вакцини, які наводить у своєму документі Центр з контролю та профілактики захворювань США (CDC). 

Проте противники щеплень не зрозуміли суть документу. 

Як пояснює анестезіолог-реаніматолог та популяризатор науки Андрій Семянків, це стандартний перелік, який застосовується для тестування всіх вакцин (ще й зазначено, що він може змінюватись).

"Крім того, для багатьох перелічених захворювань взагалі не встановлено, що вакцини можуть його викликати.

От, наприклад, ризик захворіти синдромом Гієна-Барре (перший в списку) після вакцини від грипу нижчий, ніж після хвороби грипу", каже він. 

Найгучніше розійшлася новина про те, що у вакцинованих фіксували анафілактичний шок. 

Дійсно, двоє працівників Національної служби здоров'я Великої Британії (NHS), які одними з перших отримали вакцину, мали таку алергічну реакцію

Обидві людини мали історії серйозних алергічних реакцій і завжди носили при собі епіпен спеціальний шприц з адреналіном на випадок анафілактичного шоку, тож змогли його успішно подолати.

Після цих випадків, в Британії заявили, що не радять цю вакцину тим, хто має серйозні алергічні реакції. 

Станом на 15 грудня, у Великій Британії провакцинували вже 130 000 людей, але про алергічні реакції більше не повідомляють. Це означає, що такі випадки не часті. 

Якби це було типове ускладнення після щеплення, то:

  • випадків було б набагато більше;
  • вони б точно були зафіксовані під час клінічних досліджень.

Анафілактична реакція може трапитись на будь-яку вакцину.

Це неможливо передбачити, тому пацієнта просять провести перші пів години під наглядом лікаря, щоб вчасно впоратись з такою ситуацією, якщо вона виникне. 

Вакцину зробили надто швидко.

Що там взагалі за інгредієнти?

Це перше, що можна почути від тих, хто сумнівається в безпеці вакцини.

Дійсно, з моменту оголошення пандемії й до початку вакцинації не пройшло й року.

Зазвичай, розробка та схвалення вакцин тривають набагато довше.

Проте сам механізм РНК-вакцини не вигадали "на колінці". Вперше досліджувати такий тип вакцин почали ще 30 років тому.

Олександр Коляда швидкість пояснює так:

"РНК-вакцини досліджують доволі давно. Але раніше просто не було приводу почати масове виробництво.

Такі вакцини планують застосовувати проти лихоманки Денге, але в ній нині не така велика потреба, як у вакцині проти коронавірусу.

Ця вакцина пройшла всі необхідні етапи дослідження. А швидко її допомогли зробити значні грошові інвестиції".

Ці вакцини проходять третю фазу клінічних досліджень. Фото digicomphoto/Depositphotos

Склад РНК-вакцини не є секретом.

Що цікаво, там немає тих інгредієнтів, яких історично бояться противники вакцинації.

Чого ви там НЕ знайдете:

  • солей алюмінію;
  • солей ртуті;
  • залишків яєчного білка;
  • 5G-чіпів.

Що ви там знайдете?

  • Молекулу РНК (матрична рибонуклеїнова кислота; тип РНК, що відповідає за перенесення інформації про первинну структуру білків від ДНК до місць синтезу білків);
  • калій хлорид;
  • калію дигідрофосфат;
  • хлорид натрію (кухонна сіль);
  • цукроза;
  • натрію гідрофосфат тощо.

Для чого ці інгредієнти?

Як пояснює кандидат хімічних наук Юрій Халавка, гідрофосфати це буферні розчини. Такі розчини допомагають підтримувати необхідний рівень кислотності (pH).

"Хлориди, в свою чергу, створюють необхідну іонну силу розчину, щоб вберегти біомолекули від руйнування.

А от цукроза може як підтримувати стійкість віруса-носія (якщо ми кажемо про вакцину від Astra Zeneca) так і стійкість молекули мРНК.

Ще цукрозу використовують як консервант", каже науковець. 

Це "генетична" вакцина.

Як це вплине на організм надалі?

Ніяк, каже Олександр Коляда.

"Уявіть собі, що ви подряпались і торкнулись іншої людини.

Або, наприклад, доторкнулись до помідора.

У вас в тілі тепер деякий час будуть шматки білків від бактерій з тіла тієї людини, або… помідора.

Але дуже швидко це зникне з вашого організму", пояснює він

Оксана Півень додає, що РНК-вакцина в принципі доволі нестабільна.

"Ми вже знаємо, що для збереження такої вакцини потрібні доволі екстремальні умови.

Коли ми вводимо таку вакцину, то її теж руйнують ферменти нашого організму. 

РНК-молекула так недовго "проживе" в нас, і очікувати на якісь зміни в нашому організмі через це не доводиться.

Ця пандемія та дебют РНК-вакцин ймовірніше за все змінять медицину майбутнього.

Це дало старт РНК-молекулі і у вигляді вакцин, і, можливо, інших терапевтичних препаратів", пояснює науковиця. 

РНК-вакцини важливо правильно зберігати.

В Україні зможуть це забезпечити?

Зберігання РНК-вакцини це справжній виклик для деяких систем охорони здоров’я. 

Необхідно забезпечити доступ до обладнання для ультра-холодного зберігання, із температурним режимом -60/-80°C.

Ще у 2018 році повідомлялося, що більшість холодильників для зберігання вакцин в Україні були зношені та непридатні. Це несе реальні ризики для зберігання вакцин в належному стані. 

Імунолог Федір Лапій зазначає, що в Україні є ресурси, щоб забезпечити зберігання не більше 60 000 доз РНК-вакцини.

"Це ні про що", каже він.

Водночас Олександр Коляда вважає, що Україна цілком може дозволити собі зберігати ці вакцини за тих умов, які вони потребують:

"Pfizer готовий виділити спеціальні бокси для транспортування. Це абсолютно в інтересах виробника, щоб холодовий ланцюг було збережено.

В Україні в таких умовах вже перевозили певні речовини та реагенти. Не можна сказати, що це абсолютно новий досвід для нас". 

Заступник міністра охорони здоров’я, головний санлікар України Віктор Ляшко вже заявив, що до процесу логістики залучатимуться ДП "Укрвакцина" та приватні компанії. 

З цього повідомлення можна зробити висновок, що як мінімум до ввезення РНК-вакцини в Україні готуються. 

Є сподівання, що ми отримаємо вакцину від Astra Zeneca. Фото rafapress/Depositphotos

В коментарі "Українській правді. Життя" в.о. генерального директора Центру громадського здоров’я Ігор Кузін вважає, що враховуючи українські реалії, скоріш за все, Україна буде закуповувати вакцину, яку можна зберігати при +2...+8.

"Наразі результати щодо клінічної ефективності є у вакцин Pfizer, Moderna та Astra Zeneca. 

Водночас зараз є дуже багато вакцин, які знаходяться на останній фазі клінічних досліджень. Яку вакцину ми отримаємо залежатиме від того, в які часові рамки буде відбуватися виробництво цієї вакцини.

За тою інформацією, яка в нас є, Pfizer збирається виробити 50 млн доз вакцин до кінця 2020 року, Moderna 20 млн доз, а Astra Zeneca  100 млн доз. 

Коли ми висилали запит на COVAX, ми враховували умови зберігання, які можемо собі дозволити, тож, враховуючи виробничі потужності, є сподівання, що ми отримаємо вакцину від Astra Zeneca. 

Але точну відповідь на те, вакцина якого виробника потрапить в Україну за програмою COVAX, ми зможемо отримати лише в січні 2021 року", каже він.

Наталія Бушковська, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина iceberg_dp/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

У Великій Британії вперше в світі схвалили вакцину від COVID-19

Виробник вакцини від COVID-19 заявив про її 100% ефективність для запобігання важких випадків

Бюджету на 2021 рік не вистачить на вакцинування, доплати та лікування COVID-19 – НСЗУ

Вакцина від COVID-19: місія можлива, але є нюанси

Україна може виготовляти зареєстровану вакцину від COVID-19 – Степанов

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua