МОН планує запровадити гранти на здобуття вищої освіти: як це працюватиме

Міністерство освіти і науки України планує запровадити гранти на здобуття вищої освіти для частини спеціальностей замість "бюджету".

Що буде із держзамовленням та як відбуватиметься грантове співфінансування, пояснив в інтерв'ю "Освіторії" заступник міністра з питань вищої освіти Михайло Винницький.

Відповідний законопроєкт оприлюднило МОН у жовтні 2023 року.

Міністерство освіти пропонує такий варіант: щодо тих спеціальностей, потребу в яких держава спроможна прогнозувати, далі діятиме система державного замовлення. Тобто держава оплачуватиме 100% витрат на підготовку і забезпечуватиме перше робоче місце.

Фото:Daxiao Productions/Depositphotos

Натомість до навчання на тих спеціальностях, потребу в яких держава не може прогнозувати, студенти зможуть отримати грант, який частково покриватиме навчання.

"Державний грант може покривати навчання частково, а решту сплачуватимуть батьки чи, якщо студент обере індивідуальну траєкторію, можливо, він буде працювати і вчитися одночасно. Передбачено, що гранти будуть різними, суми можуть змінюватися з року в рік: державний грант зможе покривати 80, 70 або лише 30% залежно від успішності студента", – додає заступник міністра.

Він пояснює такі нововведення тим, що термін "державне замовлення" дуже застарілий. Адже за ним стоїть уявлення, ніби держава може передбачити, скільки буде потрібно фахівців тієї чи тієї спеціальності конкретно через 5 років.

"Звісно, якщо йдеться про лікарів, учителів, де на певну кількість населення потрібна певна кількість фахівців, прогноз за спеціальностями можливий і навіть дуже бажаний", – каже Винницький. Однак, за його словами, кількість необхідних для економіки менеджерів, економістів, правників, філософів, соціологів, політологів та навіть айтівців неможливо прогнозувати.

"Нині маємо приблизно таке співвідношення: 40 % студентів навчаються на бюджеті, 60 % – за контрактом. Отже, для певної частини – до речі, не завжди найздібніших студентів – держава оплачує 100 % їхнього навчання, а для більшості – 0%", – каже Винницький.

Перевага співфінансування навчання у тому, що якщо студент частково оплачуватиме своє навчання, зміниться і його ставлення до освіти, і мотивація, вважає Винницький.

"З точки зору соціальної справедливості система співфінансування краща, адже ми зможемо надати фінансову підтримку здобуття освіти не лише 40 % студентів, а значно більшій кількості. Якби грантова система співфінансування вищої освіти діяла вже 2023 року, то на ті самі кошти держбюджету, що були виділені, ми б змогли частково профінансувати на 35–37 % більше вступників, ніж за чинною системою", – зауважує заступник міністра.

Винницький сподівається, що система співфінансування почне працювати вже з вересня 2024 року, але це залежатиме від багатьох факторів, у тому числі від Верховної Ради.

Однак, як зауважує він, зміни стосуватимуться лише нових вступників і не поширюватимуться на студентів, які вступили раніше.

Читайте також: Українська освіта у 2023-му: як її руйнували росіяни і як відновлювали ми