62% хлопців-підлітків схильні до поведінки, яка наражає їх на мінну небезпеку – дослідження
Найбільший рівень небезпечної поведінки, пов’язаний з мінами, мають хлопці-підлітки, а також діти із сіл та малозабезпечених родин. Водночас 97% усіх опитаних українських дітей стверджують, що поінформовані про правила.
Про це йдеться у дослідженні обізнаності з мінної безпеки та практики безпечної поведінки серед батьків та дітей 10-17 років, проведеному ЮНІСЕФ та соціологічною групою "Рейтинг".
Опитування показало, що небезпечна поведінка найбільше властива хлопцям із громад, території яких заміновані. Найвищий ризик прояву небезпечної поведінки мають хлопці 14-17 років (62%). На це впливає їхня самостійність та схильність до проведення часу поза домом та у нових місцях.
Також до групи ризику належать діти із сільської місцевості та малозабезпечених родин.
Дівчата старшого віку за такого ж рівня поінформованості демонструють безпечнішу поведінку щодо мін та вибухонебезпечних предметів – 48% з них мають низький ризик (проти 38% серед хлопців).
Група найменшого ризику – це діти віком від 10 до 13 років.
Понад 90% опитаних дітей стверджують, що їм розповідали про правила мінної безпеки. Найкращі знання правил безпеки мають опитані із Запорізької, Харківської, Херсонської, Донецької й частково Сумської областей.
У забруднених мінами районах Чернігівської, Київської та Житомирської областей обізнаність нижча – на рівні дітей із незабруднених територій центру країни. Найгірші результати обізнаності показали діти із західних областей.
Також дослідження показало, що понад 80% підлітків можуть ідентифікувати вибухонебезпечні предмети. Крім того, діти краще за батьків знають, куди треба телефонувати, щоб повідомити про небезпечний предмет – 67% та 42% відповідно.
Однак лише 55% дітей із забруднених районів розпізнають біло-червону кіперну стрічку як попереджувальний знак мінної небезпеки.
Основним джерелом знань про мінну небезпеку для дітей є заклади освіти та батьки. Діти, які живуть на забрудненій території, здебільшого отримують таку інформацію під час навчання та від батьків, рятувальників, військових і поліцейських. Підлітки частіше використовують інтернет та соцмережі.
Серед головних факторів, які впливають на дитячу поведінку є:
- дозвілля – діти з високим рівнем ризикованої поведінки частіше на дозвіллі перебувають поруч із водоймами (70%), у лісах, лісосмугах, на полях (70%), гуляють на мостах чи біля них, поблизу залізничних колій, у зруйнованих і покинутих будівлях (близько 50%), на покинутих військових позиціях або біля техніки (30%), а також грають у комп’ютерні ігри;
- формат навчання – діти, які отримували знання через гру, мають вищий рівень поінформованості;
- залучення батьків.
"Дослідження показує, що альтруїзм залишається рушійною силою небезпечної поведінки: діти прагнуть допомогти в біді іншим – друзям, знайомим або ж тваринам, – чим наражають себе на високий ризик, адже там, де одна міна, з високою ймовірністю є й інші.
Більшість опитаних дітей хочуть надати медичну допомогу або врятувати, а не викликати одразу екстрені служби, забуваючи, що коли вони наближаються до постраждалого або замінованої території, то ризикують власним життям. Тож важливо сфокусувати наші зусилля на сприйнятті ризиків та формуванні безпечної поведінки", – зауважив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Дослідження проходило у березні-квітні 2024 року. Серед опитаних – 12,7 тисячі дітей та 12,7 тисячі дорослих з усієї території України. Акцент робився на мешканцях забруднених територій.
Нагадаємо, дослідження показало, що понад 94% українців довіряють ветеранам, які повернуться з великої війни.
