62% хлопців-підлітків схильні до поведінки, яка наражає їх на мінну небезпеку – дослідження

Альона Павлюк — 6 червня, 18:09
62% хлопців-підлітків схильні до поведінки, яка наражає їх на мінну небезпеку – дослідження
97% опитаних українських дітей знають правила мінної безпеки
[email protected]/Depositphotos

Найбільший рівень небезпечної поведінки, пов’язаний з мінами, мають хлопці-підлітки, а також діти із сіл та малозабезпечених родин. Водночас 97% усіх опитаних українських дітей стверджують, що поінформовані про правила.

Про це йдеться у дослідженні обізнаності з мінної безпеки та практики безпечної поведінки серед батьків та дітей 10-17 років, проведеному ЮНІСЕФ та соціологічною групою "Рейтинг".

Опитування показало, що небезпечна поведінка найбільше властива хлопцям із громад, території яких заміновані. Найвищий ризик прояву небезпечної поведінки мають хлопці 14-17 років (62%). На це впливає їхня самостійність та схильність до проведення часу поза домом та у нових місцях.

Також до групи ризику належать діти із сільської місцевості та малозабезпечених родин.

Дівчата старшого віку за такого ж рівня поінформованості демонструють безпечнішу поведінку щодо мін та вибухонебезпечних предметів – 48% з них мають низький ризик (проти 38% серед хлопців).

Як діти оцінюють ризики мінного забруднення територій
Оцінка ризику забруднення територій
Соціологічна група "Рейтинг"

Група найменшого ризику – це діти віком від 10 до 13 років.

Понад 90% опитаних дітей стверджують, що їм розповідали про правила мінної безпеки. Найкращі знання правил безпеки мають опитані із Запорізької, Харківської, Херсонської, Донецької й частково Сумської областей.

У забруднених мінами районах Чернігівської, Київської та Житомирської областей обізнаність нижча – на рівні дітей із незабруднених територій центру країни. Найгірші результати обізнаності показали діти із західних областей.

Також дослідження показало, що понад 80% підлітків можуть ідентифікувати вибухонебезпечні предмети. Крім того, діти краще за батьків знають, куди треба телефонувати, щоб повідомити про небезпечний предмет – 67% та 42% відповідно.

Однак лише 55% дітей із забруднених районів розпізнають біло-червону кіперну стрічку як попереджувальний знак мінної небезпеки.

Основним джерелом знань про мінну небезпеку для дітей є заклади освіти та батьки. Діти, які живуть на забрудненій території, здебільшого отримують таку інформацію під час навчання та від батьків, рятувальників, військових і поліцейських. Підлітки частіше використовують інтернет та соцмережі.

Обізнаність щодо номера телефону екстренної служби
Як добре діти та їхні батьки знають номер, за яким треба повідомляти про небезпечний предмет?
Соціологічна група "Рейтинг"

Серед головних факторів, які впливають на дитячу поведінку є:

  • дозвілля – діти з високим рівнем ризикованої поведінки частіше на дозвіллі перебувають поруч із водоймами (70%), у лісах, лісосмугах, на полях (70%), гуляють на мостах чи біля них, поблизу залізничних колій, у зруйнованих і покинутих будівлях (близько 50%), на покинутих військових позиціях або біля техніки (30%), а також грають у комп’ютерні ігри;
  • формат навчання – діти, які отримували знання через гру, мають вищий рівень поінформованості;
  • залучення батьків.

"Дослідження показує, що альтруїзм залишається рушійною силою небезпечної поведінки: діти прагнуть допомогти в біді іншим – друзям, знайомим або ж тваринам, – чим наражають себе на високий ризик, адже там, де одна міна, з високою ймовірністю є й інші.

Більшість опитаних дітей хочуть надати медичну допомогу або врятувати, а не викликати одразу екстрені служби, забуваючи, що коли вони наближаються до постраждалого або замінованої території, то ризикують власним життям. Тож важливо сфокусувати наші зусилля на сприйнятті ризиків та формуванні безпечної поведінки", – зауважив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

Дослідження проходило у березні-квітні 2024 року. Серед опитаних – 12,7 тисячі дітей та 12,7 тисячі дорослих з усієї території України. Акцент робився на мешканцях забруднених територій.

Нагадаємо, дослідження показало, що понад 94% українців довіряють ветеранам, які повернуться з великої війни.

Реклама:

Головне сьогодні