"Стане оберегом дому": бренд BEVZA розкритикували за набір ялинкових прикрас "П’ять колосків"

ДОПОВНЕНО о 20:24

Український бренд одягу BEVZA презентував набір ялинкових прикрас "П'ять колосків", співзвучний народній назві радянської постанови, яка стала передвісником Голодомору 1932-1933 років.

Колекція прикрас обурила багатьох українців, зокрема очільницю Музею Голодомору Лесю Гасиджак, військових, журналістів тощо.

Після хвилі критики засновниця бренду Світлана Бевза опублікувала свою позицію та згадала про важливість представлення українських символів за кордоном, однак не перепросила.

Деталі скандалу

Український бренд BEVZA створив ялинкові прикраси у формі колосків пшениці. Реліз товару представили за декілька днів до Дня пам'яті жертв Голодомору.

У бренді заявили, що п'ять колосків пшениці – "данина пам'яті поколінь", яку втілили у "вічному символі стійкості української нації та її волі до виживання". Виробники вважають, що набір "стане оберегом  святкового дому".

"Сьогодні, коли українські поля знову палають, частини країни залишаються окупованими, ці колоски пшениці постають потужним знаком надії, витривалості та нерозривного зв'язку між поколіннями", – кажуть у BEVZA.

До набору вартістю 3950 грн входять 5 прикрас у формі колосків – чотири золоті та один "обпалений". Творці набору пояснюють, що він символізує "силу землі, працю рук та світло, яке зберігається навіть у темні часи".

"[Колоски] уособлюють відродження, надію та єдність поколінь, стаючи оберегом вашого святкового дому", – додали в бренді.

Ідею розкритикували у соцмережах – під дописом BEVZA українці залишили чимало коментарів з обуренням.

Зокрема, очільниця Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак зауважила, що "Закон про 5 колосків" є народною назвою репресивної радянської постанови, яка стала передвісником штучно створеного голоду у 1932-1933 роках.

Свою назву документ отримав через те, що покарання можна було отримати навіть "за підняту з колгоспного поля жменю зерна", каже науковиця.

"Згідно з нею (постановою – ред.), як покарання за так зване "розкрадання колгоспного й кооперативного майна" внормовувалося застосовувати розстріл з конфіскацією всього майна, а за пом'якшувальних обставин – позбавлення волі щонайменше на 10 років, так само з конфіскацією майна.

Щодо людини, в якої забрали все, що можна, прирікши на смерть її і всю сім'ю, і яка шукала бодай якоїсь поживи: мерзлу картоплю, пару колосків збіжжя на полі, чи мертвого коня, облитого вапном", – пояснила Гасиджак.

За даними, опублікованими Українським інститутом національної пам'яті, за неповні 5 місяців за цією постановою було засуджено 54 645 людей, зокрема 2110 – до страти. При цьому покарання зазнавали й діти, додала науковиця.

"Люди добрі, що з вами? Невже ви живете настільки в іншій реальності? Невже ви бодай рамково не знаєте основу основ – історію цієї країни, в якій живете, і невже словосполучення "5 колосків" не проявляється стійким образом у ваших головах? Ви справді повісите це на ялинку?" – риторично запитує очільниця музею.

Журналістка Анастасія Федченко зіронізувала, що набору BEVZA "бракує фігурок пухлих від голоду селян".

"Різні прояви цинічного маркетингу ми вже бачили за ці роки: пиво "ДАП" чи "Кіборги" (здається, так же), Буча-комБуча, розстріляні светри (зі справжньої зброї, так), кріп якийсь навіть був типу Маріуполя (я вже забула назву сортів, але точно памʼятаю, що й до городини мамкині маркетологи дісталися).

Ви не стидайтеся. Наліпіть статуеток із Мацієвським (раптом хто схоче поставити біля сервізу) (йдеться про військового Олександра Мацієвського, який перед розстрілом росіянами промовив "Слава Україні" – ред.), із закатованими в полоні українськими захисниками, ще можна якесь ігристе Сандармох (урочище, де відбувся масовий розстріл української інтелігенції у 1937 році – ред.) назвати.

Історія України має стільки фактів, щоб було де розгулятися найцинічнішій фантазії. А ви тільки 5 колосків зробили", – написала журналістка.

Журналіст і військовий Євген Спірін написав, що бренд також міг би випустити "дитячі костюми в садочок малюкам у вигляді форми ГУЛАГу".

Документаторка воєнних злочинів Ганна Мамонова жартома поцікавилася, чи варто очікувати серед наступних іграшок бренду "новорічний шахед", "убивчий іскандер", "зруйнований бомбою драмтеатр у Маріуполі".

"Не знаю, чому це треба пояснювати. Це навіть не про базову шкільну освіту. А про базову людяність", – вважає журналістка.

Радіоведуча та викладачка Юлія Гаврилова назвала прикраси "декором для "Голодної туси" – вечірки блогерів, яку у 2021 році організували в День пам'яті жертв Голодомору.

"Я розумію, що напередодні роковин Голодомору словосполучення "5 колосків" добре гуглилося. І розумію, що на курсах SMM-ників вчать робити графік календарних дат, аби планувати дописи у соцмережах. Але...

BEVZA, не зупиняйтеся. Є ще багато дат та назв, які варто пам'ятати. Сандармох, Биківня, до прикладу. Можна теж розробити якісь символи та повісити на ялинку. Ціна набору 3950 гривень. Дивно, що нема знижок родичам тих, чиї предки пережили ці події", – написала киянка.

У відповідь на критику засновниця бренду Світлана Бевза сказала, що з повагою ознайомилася з усіма коментарями, але зауважила, що ці колоски BEVZA створює із 2018 року.

"Сенс, вкладений у створення прикрас – це перш за все шана силі до виживання українського народу, пам’ять про кожного українця, хто не зустріне більше Різдво, нагадування про те, через що пройшли попередні покоління, і яку ціну ми платимо зараз заради різдвяних ялинок, заради збереження українських символів. І колоски – одні із символів цієї боротьби", – написала жінка.

Дизайнерка вважає, що українці "спілкуються зі світом через символи", і колоски, мовляв, один із них, поряд із калиною чи чорнобривцями.

"Мій дідусь Василь, який народився у 1918 році, розповідав про цінність колосків, про силу коріння, вмів любити Україну. Все, що я створюю у BEVZA – моя особиста історія про любов.

У нашій історії колоски, калина, чорнобривці, жетони метро, благодійний випуск антології української пісні, виставки в Нью-Йорку, присвячені українській культурній спадщині. Ми пишаємося нашою місією пропаганди української культури та історії за кордоном та вважаємо великою відповідальністю і честю надалі її продовжувати", – написала Бевза.

Історикиня Тетяна Швидченко відреагувала на це пояснення, зазначивши, що українським символом могли б бути абстрактні колоски, а не "пʼять колосків", бо це – назва закону, що легалізував арешти й розстріли дорослих та дітей, позбавляючи їх будь-якого шансу на порятунок.

"Просто колоски і "пʼять колосків" – це абсолютно різні речі. І, апелюючи до "колоска як символу пам'яті", бренд підмінює поняття, бо мова не про абстрактний колосок, а про конкретне історичне явище з конкретним змістом.

Яким чином "пʼять колосків" можуть бути новорічними прикрасами на ялинку й вшановувати "силу до виживання українського народу"? Що саме тут святкується і чому для когось є доречним перетворювати символ геноциду на декор?" – написала Швидченко.