Зміна клімату, астероїди й вулкани: п’ять історій масових вимирань на Землі
Протягом сотень мільйонів років на Землі відбулося щонайменше п’ять періодів масового вимирання – йдеться не лише про динозаврів, а й про сотні тисяч (чи навіть мільйони) інших видів.
Наразі наша планета, на думку деяких вчених, перебуває на шостому циклі вимирання – але тепер під впливом людської діяльності.
Як і чому відбувалися п’ять попередніх, розповіли у Popular Science.
Ордовицько-силурійське вимирання
Це перше відоме масове вимирання, яке сталося близько 440 мільйонів років тому.
Перед ним протягом 30 мільйонів років на Землі зростало видове різноманіття.
Однак цей процес зупинився, коли вода почала замерзати в масивній льодовиковій шапці в напрямку до південного полюса. Ймовірною причиною цього стало формування гірської системи Аппалачі.
Коли суперконтинент Гондвана зіткнувся з нинішньою Північною Америкою, давній океан Япет закрився на 150 мільйонів років. Вивітрювання щойно піднятих гірських порід, ймовірно, "висмоктало" вуглекислий газ з атмосфери. В результаті планета охолола, а рівень моря – впав.
Під час ордовицько-силурійського вимирання зникло близько 85% видів.
Девонське вимирання
Приблизно 419-365 мільйонів років тому у біді опинилися морські види, особливо мешканці тропіків.
Девонське вимирання знищило близько 75% всього живого. Однак деякі з найдавніших риб, як-от целакантоподібні, залишилися неушкодженими.
Ймовірно, девонське вимирання не мало єдиної, чіткої причини. Відомо, що у той період постійно знижувався рівень кисню в океані. Крім того, знищення видів могло спричинити поєднання таких стресових факторів, як-от надмірне відкладення осаду, швидка зміна температури, зіткнення з кометами та метеоритами, вулканічна активність.
Водночас свою роль могли відіграти й рослини на суші. Деякі з них набули адаптацій, зокрема лігніну для зміцнення стебла та судинну структуру. Завдяки цьому їхні кореневі системи стали глибшими, ніж раніше. Ймовірно, це могло сприяти вивітрюванню гірських порід.
Пермсько-тріасове вимирання
Це найбільше масове вимирання на Землі, яке часто називають "Великим вимиранням". Воно сталося близько 252 мільйонів років тому.
Масові виверження вулканів спричинили катастрофічні зміни клімату, які змінили всю біосферу планети. Протягом 60 тисяч років зникли 96% морських видів і близько 75% живих істот на суші.
Велике вимирання є найбільш схожим на нинішню екологічну кризу. Обидва періоди пов’язані з глобальним потеплінням та викидами парникових газів (у Пермському періоді – через виверження вулканів, зараз – через діяльність людей).
Проте деяким видам все ж вдалося вижити. Наприклад, темноспондилів – примітивних амфібій – врятувало харчування прісноводною здобиччю, до якої не могли дістатися більші наземні хижаки. До того ж темноспондили не були перебірливими в їжі.
Тріасово-Юрське вимирання
Після Великого вимирання життя на Землі почало швидко урізноманітнюватися. Однак великі виверження вулканів спричинили нову катастрофу.
Тріасово-Юрське вимирання сталося близько 201 мільйона років тому. Знову зріс рівень вуглекислого газу, який закислив океан і нагрів планету.
У результаті цього вимерло до 80% наземних і морських видів. Зокрема зникло багато крокодилів – вони були набагато більшими й різноманітнішими, ніж сьогодні.
Велике та Тріасово-Юрське вимирання проклали шлях до панування на Землі динозаврів.
Крейдове вимирання
Близько 66 мільйонів років тому 11-кілометровий астероїд врізався в Землю біля узбережжя сучасного мексиканського півострова Юкатан.
Удар спричинив величезні цунамі та шлейфи пилу, уламків і сірки, які здійнялися в атмосферу. Через це почалося різке глобальне похолодання та лісові пожежі.
Внаслідок зіткнення зникло приблизно 75% видів рослин і тварин. Всі непташині види динозаврів вимерли.
Їхнє місце зайняли ссавці, які стали значно різноманітнішими та проклали шлях до наявної зараз екосистеми.
