"Я маю рацію, я так і знав!" Що таке підтверджувальні упередження і чим вони шкідливі

Люди читають лише ті новини, які відповідають їхнім поглядам, залишаючись у власній "інформаційній бульбашці".

Прихильники того чи іншого політика обожнюють позитивні новини про нього, а негативним – не довіряють. Знайомий цей ефект?

Це підтверджувальне упередження (confirmation bias) – вид когнітивного ефекту, коли людина віддає перевагу інформації, що підтверджує її переконання або погляди.

Що це за явище, як воно впливає на наше життя і чи можна його подолати – розповідаємо на основі матеріалів Very Well Mind і Britannica.

Явище підтверджувального упередження було помітним ще в давнину, та у 1960 році когнітивний психолог Пітер Вейсон провів серію експериментів, які допомогли формалізувати поняття confirmation bias у психології.

Якщо пояснювати простими словами: люди вірять у те, у що хочуть вірити, адже дотримуватися усталеної думки зручніше й безпечніше, ніж вивчати щось нове. Така властивість сприйняття впливає на особисті стосунки, життєві рішення людей та навіть політичне життя країни.

Уявімо, що Марія вірить, ніби шульги більш креативні, ніж правші. Кожного разу, коли вона зустрічає творчого шульгу, то надає цьому "доказу" більшої ваги, бо він підтверджує її переконання.

Марія може навіть цілеспрямовано шукати нові підтвердження своїх ідей, і водночас ігнорувати приклади, які їм суперечать.

Аналогічно, якщо Василь віддано підтримує певного політика, він з більшою ймовірністю віритиме новинам, що показують його у позитивному світлі, і відкидатиме критичні матеріали.

Що стосується особистого – люди частіше обирають друзів і партнерів, які поділяють їхні думки та цінності, уникаючи тих, хто думає інакше.

Якщо ж у людини є переконання, що "кохання не існує" або "всі навколо злі й меркантильні", вона сприйматиме кожну любовну невдачу як доказ і чергове підтвердження своїх ідей.

Які бувають упередження

Дослідження показують, що підтверджувальні упередження впливають не лише на те, як люди збирають інформацію, а й на те, як вони її обробляють і запам’ятовують.

Фахівці виділяють такі форми підтверджувальних упереджень:

• упереджена увага (biased attention) – люди вибірково зосереджуються на інформації, що підтверджує їхні погляди, і нехтують іншими даними;
• упереджена інтерпретація (biased interpretation) – люди свідомо тлумачать інформацію так, щоб вона узгоджувалася з їхніми переконаннями;
• упереджена пам’ять (biased memory) – люди краще запам’ятовують факти, які підтверджують їхні погляди, і забувають або знецінюють протилежні факти.

У журналі eNeuro зазначають, що confirmation bias дозволяють людям "обманювати самих себе", адже через них люди спотворюють реальність, щоб підкріпити власні погляди.

У контексті фейкових новин підтверджувальне упередження відіграє ключову роль: люди схильні поширювати й вірити історіям, які найкраще вписуються у "їхню правду".

З розвитком інтернету цей ефект тільки посилився ("confirmation bias on steroids") – нині алгоритми соцмереж підсилюють уже наявні уподобання користувача, підштовхуючи його до максимально зручного й "бульбашкового" інформаційного світу.

Наприклад, якщо ви лайкаєте контент певного типу, система показує ще більше схожого – і ви переконуєтеся, що "всі думають так само". Під постами з коментарями люди сприймають лише ті думки, які збігаються з їхніми, і відповідають вибірково.

Чатботи на основі ШІ також можуть створювати середовище, що посилює confirmation bias (наприклад, спираючись на ваші попередні запити).

Чи погано мати confirmation bias?

Як пояснюють у Very Well Mind, підтверджувальні упередження виникають через природні механізми роботи мозку, тому повністю позбутися їх неможливо. До того ж, багато з них зумовлені культурними, релігійними та іншими особливостями середовища, де людина живе.

Хоч упередження часто вважають негативними, вони мають і позитивні сторони: допомагають зміцнити впевненість у власних цінностях, дають відчуття стабільності.

Однак у багатьох випадках вони таки заважають об’єктивно оцінювати ситуацію, можуть підштовхувати до невдалих рішень чи призводити до помилкових висновків, а також роблять людей вразливішими перед фейками.

Наприклад, під час виборів люди шукають лише інформацію, що виставляє їхнього кандидата у позитивному світлі, і не звертають уваги на суперечливі факти, які могли б вплинути на їхній вибір. 

Як виявити й подолати підтверджувальні упередження

Confirmation bias можуть бути неусвідомленими та дуже малопомітними.

Серед їхніх основних ознак виділяють такі:

• пошук лише тієї інформації, що підтверджує ваші погляди, й ігнорування або знецінення протилежних даних;
• прагнення знайти докази на користь того, що ви вже вважаєте правильним, замість розгляду всіх доступних фактів;
• використання стереотипів або особистих упереджень під час оцінки інформації;
• вибіркове запам’ятовування даних, які підтверджують переконання, і забування чи ігнорування тих, що суперечать їм;
• сильна емоційна реакція (позитивна чи негативна) на інформацію, яка збігається з переконаннями, і байдужість або недовіра до тієї, що не збігається.

Фахівці мають кілька рекомендацій, щоб зменшити ефект підтверджувальних упереджень.

✔️ Усвідомлюйте, що такий ефект існує, і помічайте власні схильності до нього.

У 2024 році вчені провели онлайн-експеримент з 1 479 учасниками. Частині з них пояснили, що таке confirmation bias і як воно працює, а іншій частині – ні. Ті, хто отримав це пояснення, стали менш вразливими до фейкових новин, особливо серед тих, хто спершу скептично ставився до COVID-вакцинації.

✔️ Розглядайте всі доступні докази, а не лише ті, що підтверджують ваші переконання. Важливо шукати різні точки зору, а особливо – досліджувати протилежні.

✔️ Будьте готові змінювати думку, якщо нові факти цьому сприяють – навіть якщо це вимагає переоцінки власних переконань.

Нагадаємо, раніше ми пояснювали, чому некомпетентні люди зазвичай найбільш упевнені у своїй правоті.